ПРЕДМЕТ ТА СФЕРА КОМПЕТЕНЦІЇ УПРАВЛІННЯ

Вступ. Теоретичні основи менеджменту. Сутність категорії управління та менеджменту

Розвиток виробничих сил суспільства супроводжується поглибленням розподілу праці, що породжує об'єктивну необхідність координування різних видів і різновидностей праці в організованих соціально-ринкових системах. Це зумовлює необхідність внесення радикальних змін у систему управління виробництвом на основі всебічного використання досягнень вітчизняної і світової науки, техніки і прогресивного досвіду.

Для перебудови економічних, соціальних, правових відносин, розвитку підприємства і конкуренції, створення реального власника землі, потрібні менеджери - професійні керівники, які б мали високу

підготовку з дисциплін управлінського циклу, йдеться про теорію менеджменту, менеджмент в АПК, виробничий і операційний менеджмент, мистецтво управління, психологію управління, управління персоналом, трудовими ресурсами, змінами та інноваціями, інвестиційний менеджмент, управління маркетингом, управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Є різноманітні види менеджменту:*

технічний, , * маркетинговий, * інноваційний,*

ідеологічний, * фінансовий, * муніципальний,*

господарський, * кадровий, , * загальний,*

державний, * виробничий, * галузевий.

За допомогою управлінської праці здійснюється взаємодія між ; суб'єктом і об'єктом управління. Щоб ця взаємодія була ефективною, необхідно виконання певних умов: *

у рамках єдності суб'єкта і об'єкта управління останній повинен j володіти відносною самостійністю; і*

суб'єкт і об'єкт управління повинні взаємодіяти;*

як суб'єкт, так і об'єкт управління повинні бути зацікавленими в \ чіткій взаємодії: один - у відданні команд, другий - у їх своєчасному і [ точному виконанні. І

Новий етап економічного розвитку потребує і нової концепції і управління, що відбиває ті реалії, в яких діють учасники виробництва в І умовах ринкової економіки, що є відмінними від підходів до організації і управління виробництва планової економіки.

Це насамперед:*

відмова від виробничого раціоналізму систем управління, орієнтованих на виробництво та ринок;*

ділова організація - відкрита система, що розглядається у єдності її складових частин, нерозривно пов'язаних із зовнішнім ринком;*

ситуаційний підхід до менеджменту;

* людина - головний ресурс ефективності управління фірмою. * Мета вивчення курсу "Менеджмент" - здобуття теоретичних і практичних знань та вмінь студентами з наукового управління галузями господарства та громадською діяльністю організацій і підприємств. Відповідно до сформульованої мети, завдання курсу: 4 опанування теоретичними основами менеджменту і навичками застосування цих знань у практичній діяльності;

* вивчення організаційної структури управління та проблем її оптимізації на підприємствах приватної власності;

* оволодіння методами сучасного менеджменту;

* вивчення змісту процесу управління АПК і окремими галузями його діяльності.

Менеджмент від англійського (management) є похідним від manage - "управляти". Ця функція - вид діяльності з керівництва людьми в будь-яких організаціях.

Термін "менеджмент" застосовується лише в одній сфері господарської діяльності, а "управління" - в різних сферах і видах діяльності (управління державою, управління трактором, управління ростом і розвитком рослин, управління продуктивністю тварин).

Складовими частинами менеджменту є теорія керівництва, мистецтво і практичний досвід управління.

Теорія менеджменту включає закони, закономірності, принципи, методи та інші аспекти управління. Вона складає теоретичну базу практики менеджменту, забезпечує її науковими рекомендаціями.

Мистецтво менеджменту - це система правил практичного здійснення управлінської діяльності, тобто конкретний додаток знань теорії управління до реалізації накопиченого досвіду, наявних спроможностей, організацій, ерудиції, управлінського таланту працівника.

Основні завдання менеджменту:

* організація виробництва товарів і послуг на основі врахування запитів споживачів, забезпечення стабільного положення підприємства на ринку, постійний пошук і освоєння нових ринків;

г систематичне вивчення и аналіз діяльності підприємства,

виявлення логіки його розвитку, прогноз дії зовнішніх чинників; визначення перспективних І поточних цілей підприємства, розробка стратегії і тактики його розвитку; забезпечення підприємства ресурсами, організація раціонального використання їх для досягнення цілей, забезпечення ефективного контролю за ключовими ресурсами; створення діючих організаційних структур, оптимальне сполучення централізації і децентралізації управління, координація роботи всіх підрозділів підприємства; умілий добір персоналу, своєчасна й об'єктивна оцінка ,. працівників, навчання і розвиток здібностей людей, їх ефективна мотивація;

* безперервне поліпшення умов праці, забезпечення механізації й автоматизації виробництва; постійний контроль за ефективністю діяльності підприємства,

виконання поставлених завдань.

Менеджмент почав формуватися у другій половині XVIII ст., а його становлення здійснювалося на початку XX ст.

Менеджмент - це сукупність принципів, методів, форм і засобів управління, особливий вид діяльності, пов'язаний з керівництвом людьми, умілим використанням їхньої праці, інтелектуальних здібностей, мотивів поводження для досягнення поставлених цілей; це особливий вид діяльності.

Управлінська діяльність є різновидністю трудового процесу, а тому характеризується елементами: предметом праці, самою працею, а також її результатом.

Ідеальної моделі управління не існує, оскільки кожне підприємство (фірма) унікальне. Кожен повинен шукати свою власну модель. Сучасна система управління повинна бути простою і гнучкою, її основні критерії - забезпечення ефективності та конкурентоспро-можності.

Менеджер - головна фігура в управлінні фірмою, про діяльність якого робиться висновок за економічними показниками успіхів чи невдач. Тут і відбувається злиття менеджменту з практикою (науки з менеджментом), яка пред'являє менеджеру ряд професійних вимог: гнучкість, інтуїція, рішучість, здатність працювати в кризових умовах, комунікабельність та ін. ________

Теорії становлення менеджменту

Теорія наукового менеджменту - основоположник Ф. Тейлор (1856-1915). Сутність теорії у застосуванні принципів і методів організації та нормування праці, точний науковий розрахунок, а не людина. Головним в організації управління Ф. Тейлор вважав не організатора, а організаційну систему.

Основні моменти цієї теорії - стимулювання високопродуктивної праці, добір людей фізично й інтелектуально здатних виконувати відповідні види праці, їх спеціальне навчання. Значний вклад у розвиток цієї школи