3. Є широка можливість вибору.

Менеджер повинен чітко визначати обсяг виконуваної роботи, власних цілей.

4. Організаційні системи не можуть забезпечити всі можливості. Кожен менеджер повинен постійно підтримувати власний розвиток.

5. Проблем стає все більше і вони все складніші. Засоби вирішення проблем все більш обмежені. Тому здібності вирішувати проблеми швидко і ефективно стають важливою рисою управлінських навиків.

6. Постійна боротьба за ринки збуту, енергетичні ресурси і прибутковість сприяє пошуку нових ідей. Тому керівники повинні бути здібними раціоналізаторами, гнучко реагувати на зміни ситуації.

7. Складність традиційних ієрархічних відносин. Тому ефективне управління закликає до використання навиків впливу на оточуючих, не використовуючи прямі накази.

8. Багато традиційних шкіл і методів управління, що вичерпали свої можливості та не відповідають вимогам сучасності і майбутнього, тому потрібні нові сучасні прийоми управління, і багатьом менеджерам прийдеться засвоїти нові підходи у ставленні до підлеглих.

9. Великі затрати та різні складні проблеми, пов'язані з використанням найманих робітників за контрактом або тимчасово, вимагають від кожного керівника вмілого використання трудових Ресурсів (НОП).

10. Зростання масштабів змін вимагають засвоєння нових ^авиків, розвитку нових підходів і боротьби з можливістю власного таріння". Тому менеджерам потрібно вміння допомогти іншим і засвоїти нові практичні навички.

11. Складні проблеми в більшій мірі вимагають об'єднання зусиль декількох людей, які разом здійснюють їх вирішення. Менеджер повинен уміти створювати і удосконалювати групи, які зможуть бути винахідливими і результативними в роботі.

Діяльність менеджера відіграє вирішальну роль у забезпеченні ефективного підприємства. Менеджери є носіями організуючого початку в системі управління, його ключовою ланкою. Ключовим моментом ефективної роботи підприємства є умілі, продумані дії його керівника. Кваліфіковане керівництво дозволяє спрямувати в потрібне русло поведінку працівників, створити необхідну виробничу орієнтацію і збудити мотивацію їхніх дій, що сприяє успішній роботі.

Менеджер є ключовою фігурою в організації. Для умілого виконання управлінських функцій він повинен мати певні якості, і володіти знаннями сучасного менеджменту, мати здібності керування людьми і відповідати вимогам ринкової економіки.

Знання сучасного менеджменту дає можливість розуміти сутність управлінської праці, раціонально її організовувати, знати й ефективно виконувати свої обов'язки, виробляти правильний стиль роботи, а отже, успішно вирішувати поставлені завдання.

Здібності до керівництва визначаються наявністю в менеджера як загальних, так і специфічних організаторських якостей.

До загальних організаторських якостей належить:*

практичність (кмітливість, здібність застосовувати знання, досвід у життєвій практиці, у будь-якій конкретній ситуації);*

товариськість (відкритість для інших, комунікабельність);*

глибина розуму (здатність аналізувати сутність явища, бачити його причини і наслідки, визначати основне);*

активність (уміння діяти енергійно, наполегливо під час вирішення практичних завдань);*

ініціативність (особливий творчий прояв активності, висування ідей, пропозицій, енергійність, підприємливість, прагнення

до пошуку);*

наполегливість (прояв сили волі, завзятості, вміння доводити

справу до кінця);*

самоконтроль (здібність контролювати свої почуття,

поведінку в складних ситуаціях);*

працездатність (витривалість, здібність вести напружену роботу, тривалий час не стомлюватися);*

спостережливість (уміння бачити, мимохідь відзначати примітивне, зберігати в пам'яті деталі);*

організованість (здібність дотримуватись необхідного режи-му, планувати свою діяльність, виявляти послідовність, зібраність);*

рішучість (здібність приймати обдумані рішення і послідовно проводити їх у життя);*

привабливість (уміння бути "магнітом", до якого тягнуться всі працівники, знаходитися у центрі всіх справ);*

готовність до ризику (уміння розумно, обґрунтовано ризикувати, здібність передбачити, перерахувати всі можливі проблеми).

До специфічних організаторських якостей належить:*

організаторська інтуїція;*

психологічна вибірність - здібність вникати в психологію іншої людини, визначати, на що вона здатна, уміти співпереживати їй (антипатія);*

практичний психологічний розум - здібність знаходити найкраще практичне застосування індивідуально-психологічних особливостей кожної людини;*

психологічний такт - здібність швидко знайти тон, доцільну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних особливостей людини;*

емоційно-вольовий вплив менеджера, енергійність, здібність впливати на інших людей (посмішкою, наказом, відношенням до людей, оцінкою вчинків, особистим прикладом);*

вимогливість;*

критичність - здібність аналізувати діяльність і поведінку інших людей;*

схильність до організаторської діяльності - прагнення і потреба займатися організаторською діяльністю, нести за неї відповідальність і одержувати задоволення.

Вплив менеджера на підлеглих ґрунтується на владі та впливі. Влада - це спроможність і можливість менеджера впливати на діяльність і поведінку працівників на основі волі, авторитету, організаційних та регламентуючих документів, її використання залежить від особистості, на яку спрямований вплив, від сформованої Ситуації та керівника

Гак, залежність застосування влади від особистості, підлеглого полягає в тому, що кожна людина в силу своїх психологічних

особливостей по-різному реагує на вплив керівника, а отже, відповідно поводиться. Одні працівники цілком підкоряють владі усі свої вчинки, інші — підкоряються до певних меж, треті - формально підкоряються владі, а фактично діють по-своєму.

Також реальна влада залежить від ситуації, в якій знаходиться менеджер. Наприклад, влада молодого керівника не рівнозначна владі

досвідченого.

Влада менеджера над підлеглими значно залежить від особистих якостей і насамперед від компетентності, почуття такту, культури, індивідуального підходу до людей та ін.

Форми влади:*

на примусі, наявність у керівника покарання, що викликає які-небудь прикрості для підлеглого;*

на винагороді - застосування засобів впливу для задоволення потреб підлеглого;*

експертна - упевненість підлеглих у наявності в керівника спеціальних знань, що дають йому можливість задовольняти потреби

підлеглих;*

еталонна (влада особистого прикладу) - поява бажання у підлеглого запозичити привабливі якості керівника в процесі виконання його доручень і вказівок; J*

законна (традиційна) влада - переконання підлеглого в тому, ІІш керівник має право віддавати вказівки, які підлеглий зобов'язаний виконувати. 1

Вплив - це така поведінка керівника, що змінює відношення,] почуття до нього підлеглих працівників.

Вплив менеджера на підлеглих обумовлений його лідерськими

якостями.

Менеджер персоналу.

Цілеспрямований розвиток виробництва – це насамперед цілеспрямоване удосконалення його