За таких умов велике значення має вивчення факторів, що за-безпечують конкурентоспроможність нової продукції. Тому не-обхідні комплексні маркетингові дослідження і використання їх результатів в оперативному та стратегічному плануванні.

СУТНІСТЬ ЯКОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕЇ

У міру того, як підвищувалися суспільні потреби та збіль-шувалися можливості виробництва щодо їх задоволення, розви-валась і змінювалась сутність якості. Наприклад, Аристотель (III ст. до н. є.) поняття якості тлумачив як відмінність між пред-метами, диференціацію за ознакою "добрий — поганий". Г. Гегель (XIX ст.) розумів якість так: дещо перестає бути тим, чим воно є, коли втрачає якість. Відомий японський вчений К. Ісікава (1950 р.) розглядав якість як те, що реально задовольняє потреби спожи-вачів [33, с. 170]. У сучасних умовах якість продукції і послуг єодним з найважливіших чинників успішної діяльності підприєм-ства чи організації.

Якість:

Якість є важливою ринковою характеристикою товару, особли-во коли йдеться про ТВП, які значною мірою впливають на якість споживчих товарів.

У 60—70-ті роки XX ст. вважалося, що для успішного вироб-ництва продукції достатньо, щоб її було багато і вона була деше-вою. У 80-ті роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості. На думку американського вченого А. Фейгенбаума [12, с. 33], для 80 % покупців якість промислових і споживчих то-варів мала таке саме або навіть більше значення, ніж ціна (тоді як на початку 70-х років такої думки дотримувались лише ЗО % спо-живачів). Тому одним із перспективних способів більш швидкого продажу товарів є підвищення їх якості. Водночас термін "якість" дедалі частіше використовують для визначення ступеня задоволен-ня потреб споживачів у сфері не лише матеріального виробницт-ва, а й послуг.

Сучасна концепція якості має елемент, якому надається над-звичайно важливе значення — наявність і рівень післяпродажного обслуговування складної виробничої і побутової техніки. З цією метою виробники через торговельні філії організовують достав-лення товару, підготовку його до експлуатації, пропонують спо-живачам консультації. Якщо в період гарантійного терміну екс-плуатації виявляються складні дефекти, які призвели до виходу виробу з ладу або до перетворення його на небезпечний, виріб

131егайно замінюється. Необхідність підвищення безпеки на вироб-ництві, охорони здоров'я людей і довкілля, посилення конкурен-тоспроможності національної продукції на світовому ринку змуси-ли законодавчі органи створити правові засади для забезпечення якості товарів і захисту споживача.

Можна вважати, що нині весь світ працює над проблемою за-безпечення якості. її методичною основою є так звана петля якос-ті, класичний вигляд якої показаний на рис. 8.1 [12, с. 45]УНа якість продукції впливає багато факторів, які діють і само-стійно, і взаємопов'язано як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на їх сукупності. Ці фактори можна об'єднати в чо-тири групи [1]: технічні, організаційні, економічні та суб'єктивні.

До технічних факторів належать конструкція, схема послідов-ного зв'язку елементів, система резервування, технологія виготов-лення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.

До організаційних факторів належать поділ праці і спеціаліза-ція, форми організації виробничих процесів, ритмічність вироб-ництва, форми і методи контролю, порядок презентації продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (спо-живання), технічного обслуговування, ремонту та ін. На жаль, організаційним факторам ще не приділяють такої са-мої уваги, як технічним, тому дуже часто спроектовані і виготов-лені на високому рівні вироби через недостатньо високий рівень організації виробництва, транспортування, експлуатації та ремон-ту втрачають якість.

До економічних факторів належать ціна, собівартість, форми і рівень заробітної плати, рівень витрат на технічне обслуговуван-ня і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін.

Особливо важливі економічні фактори при переході до ринко-вої економіки. Розрізняють контрольно-аналітичні та стимулюючі економічні фактори. За допомогою контрольно-аналітичних фак-торів вимірюють витрати праці, засобів, матеріалів з метою досяг-нення і забезпечення певного рівня якості виробів. Стимулюючі фактори можуть зумовити як підвищення, так і зниження рівня якості. Найістотнішими стимулюючими факторами є ціна і заро-бітна плата. Правильно організоване ціноутворення сприяє підви-щенню якості. При цьому ціна має покривати всі витрати підпри-ємства на заходи, які здійснюють з метою підвищення якості, і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. Водночас дорогі вироби повинні бути високоякісними.

У забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її профе-сійною підготовкою, фізіологічними і емоційними особливостями, тобто йдеться про суб'єктивні фактори. Від професійної підготов-ки людей, які проектують, виготовляють та експлуатують вироби, залежить рівень використання технічних факторів.

Про важливість суб'єктивних факторів свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Це пояснюється недостатньою обізнаністю вироб-ників, які припускаються таких помилок.

Висока якість найдорожча (це найпоширеніша думка щодо якості). Але практика свідчить, що