рів масового виробництва — комп'ютерів, побутової електро-техніки і побутових приладів. За останні кілька десятиліть якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість знизилася.

Акцентування уваги на якості призводить до зниження про-дуктивності праці. Думка про те, що якості можна досягти тільки за рахунок збільшення кількості, була поширеною помилкою біль-шості керівників виробництва [40, с. 46]. Такий погляд поширив-ся з того часу, коли управління якістю полягало у фізичному ог-ляді кінцевого виробу. У сучасній структурі управління якістю акцент змістився на попередження недоліків на етапах розробки і виготовлення продукції. Зусилля, що були витрачені на підвищен-ня якості і збереження кількості продукції, як правило, сприяють досягненню вищої продуктивності праці.

На якість впливає культура праці робочої сили. Керівники підприємств перекладають провину за низьку якість виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці працівників. Це справедливо, якщо керівництво забезпечило:

всебічне навчання операторів устаткування;

докладними інструкціями щодо роботи всіх працівників;

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І МЕТОДИ ЇХ РОЗРАХУНКУ

Якість промислової продукції кількісно можна визначити за допомогою показників якості:

безпосередньо продукції (технічний рівень виробу);

виготовлення продукції (добротність виготовлення виробу);

134експлуатації продукції (ефективність використання);

рівня. Під технічним рівнем продукції розуміють відносну харак-теристику якості продукції, що базується на порівнянні значень показників, які характеризують технічну довершеність продукції, оцінюваної відповідно до базових значень.

Наприклад, технічний рівень продукції визначають за допомо-гою системи спеціальних показників — кількісних характеристик найсуттєвіших однорідних властивостей товару (послуги): при-значення, надійність, технологічність, ергономічність, естетичність та ін.

Показники призначення характеризують сферу застосування, продуктивність, конструктивні та інші специфічні особливості про-дукції. За їх допомогою визначають технічний ефект від вико-ристання за призначенням конкретного виду продукції в певних умовах.

Показники надійності свідчать про безвідмовність функціону-вання та збереження корисних властивостей виробу протягом пев-ного часу і забезпечують його довговічність, ремонтопридатність та можливість зберігання.

Показники технологічності визначають ступінь ефективності конструктивно-технологічних рішень, прийнятих під час проект-ної розробки товару. Це стосується конструкції виробу (техноло-гічна раціональність, новизна конструктивних рішень) і ресурсо-місткості робочого процесу (ступеня споживання матеріальних, паливно-енергетичних і трудових ресурсів).

За допомогою ергономічних показників якості оцінюють при-стосованість виробу до взаємодії зі споживачем, а за допомогою психофізіологічних показників якості, що визначають ергономі-ку, — зручність і комфорт у процесі споживання (експлуатації) товару.

Естетичні показники характеризують дизайн продукції, її ви-разність, оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу. Естетичну цінність товару визначають за допомогою показників інформаційної виразності, раціональності форми, ці-лісності композиції, досконалості виробничого виконання та ін.

Патентно-правові показники дають уявлення про ступінь па-тентного захисту виробу за кордоном і його патентну чистоту.35х застосовують для визначення конкурентоспроможності про-дукції на світовому ринку.

Показники транспортабельності визначають пристосованість продукції до транспортування, підготовчих та інших операцій, пов'язаних з перевезенням.

Показники безпеки свідчать про безпечність і нешкідливість використання товару. Наприклад, це надійність електроізоляції приладів, ефективність дії захисного обладнання, вогнестійкість.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливого впли-ву на навколишнє середовище при використанні продукції. Вони містять вимоги, дотримання яких забезпечує раціональну взаємо-дію між діяльністю людини і довкіллям.

Якість продукції визначається не тільки її технічним рівнем, а й довершеністю виготовлення. Показники якості виготовлення продукції характеризують відповідність готового виробу вимогам нормативно-технічної документації, тобто стандартам, креслен-ням, специфікаціям.

Показники якості продукції в експлуатації характеризують рівень її дефектності, витрати на ліквідацію браку та ін.

Показниками якості супровідних послуг є кількість їх видів, обсяги, вартість, терміновість, надійність.

Якість продукції оцінюють методами прикладної кваліметрії. Кваліметрія — наука про вимірювання і оцінювання якості продукції. Розрізняють кваліметрію теоретичну і прикладну. Те-оретична кваліметрія абстрагується від конкретних об'єктів (предметів або процесів) і вивчає тільки загальні закономірності та математичні моделі, пов'язані з оцінюванням якості. Отже, об'єктом теоретичної кваліметрії є філософські та методичні про-блеми кількісної оцінки якості. Завданням практичної квалі-метрії є розробка конкретних методик і математичних моделей для оцінювання якості конкретних об'єктів різного виду і призначення.

Для отримання значень показників якості продукції використо-вують дві групи методів: за способами і джерелами одержання інформації.

Залежно від способу одержання інформації розрізняють мето-ди вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунко-вий.

Вимірювальний метод (найпоширеніший) грунтується на використанні інформації, яку одержують з використанням техніч-них вимірювальних засобів.6Реєстраційний метод базується на використанні інфор-мації, яку отримують підсумовуванням кількості як подій, пред-метів або обсягів витрат на створення та експлуатацію продукції, так і частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, захи-щених авторськими свідоцтвами тощо). Цим методом визначають показники уніфікації, патентно-правові та ін.

Органолептичний метод грунтується на використанні ін-формації, отриманої за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому показники якості визначають шляхом аналізу отриманих відчуттів (з урахуванням поперед-нього досвіду) і виражають у балах. Точність і достовірність отри-маних показників залежать від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, які їх визначають. Метод не виключає можливості викорис-тання окремих технічних, але не вимірювальних і не реєструваль-них засобів. Цим методом визначають показники якості харчових продуктів, виробів легкої промисловості, особливо естетичні.

Розрахунковий метод грунтується на використанні інфор-мації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цей метод використовують здебільшого при проекту-ванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експери-ментальних досліджень або