споживання) — вартість доставки, монтажу, заробітна плата працівників за весь строк служби товару тощо, тобто повна вартість експлуатації товару спожива-чем (оскільки всі показники обчислюються у грошовомувираженні, їх можна звести до одного; за ідеальну ціну беруть найменше значення, що перевищує нуль).
Нормативні параметри оцінювання конкурентоспроможності розраховують альтернативним методом [12, с. 52]. Для цього за-стосовують показник, який має лише два значення: 1 або 0. Якщо товар відповідає нормі (наприклад, вимогам безпеки), цей по-казник дорівнює одиниці, а якщо не відповідає — нулю. Груповий показник сукупності нормативних параметрів дорівнює добут-ку одиничних показників кожного з них:изначаючи сукупність порівнянних параметрів конкуренто-спроможності товару, виходять з того, що одні показники харак-теризують споживчі властивості товару (споживчу цінність), а інші оцінюють його економічні (вартісні) показники. Споживчі властивості товару, що формують його корисний ефект, мають здебільшого суто технічні характеристики. Останні випливають з конструктивних особливостей виробу (показників призначен-ня, надійності, безпеки, стандартизації), а також з його дизайну (естетика, ергономічні властивості, упаковка). Множинність по-казників споживчих властивостей товару зумовлює необхідність встановлення ієрархії розглядуваних параметрів. Зрозуміло, на-самперед вивчають властивості, які мають найбільшу значущість (вагу) для споживача. Визначення значущості кожного параметра доручають групі експертів, яку спеціально створюють на під-приємстві. Обов'язковими вимогами до членів таких груп є ком-петентність, заінтересованість і об'єктивність. У своїй діяльності експертні групи широко використовують оцінки в балах. Для от-римання достовірних результатів керівники груп мають вживати відповідних заходів щодо зменшення суб'єктивізму, який завжди притаманний експертному методу. З цією метою виконують кілька етапів опитування. Спочатку, наприклад, експерти фіксують кое-фіцієнти значущості незалежно один від одного. Після коротко-часного обговорення і обгрунтування зроблених оцінок починаєть-ся другий етап опитування, коли експерти знову незалежно один від одного встановлюють певні коефіцієнти для кожного парамет-ра. Кількість етапів опитування залежить від компетентності екс-пертів. Для попередніх оцінок достатню точність забезпечують уже два-три етапи.
. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
Успішність діяльності різних підприємств та галузей економі-ки на внутрішньому і зовнішньому ринках цілком залежить від того, якою мірою їх продукція або послуги відповідають стандар-там якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості про-дукції актуальна для всіх країн і підприємств і від її вирішення значною мірою залежать ефективність діяльності і національної економіки. При цьому необхідно враховувати, що підвищення якості продукції — завдання довгострокове і безперервне. Рівень якості продукції не може бути величиною сталою. Вироби залиша-ються технічно прогресивними, зручними доти, поки їх не змінять на нові, досконаліші, що зумовлюється науково-технічним прогре-сом в науці і техніці. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а навпаки, ускладнюється. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом конт-ролю за якістю готової продукції, практично неможливо.
Стандартизація в техніці є своєрідним відбиттям об'єктивних законів еволюції технічних засобів і матеріалів. Вона є не вольо-вим актом, а неминучим наслідком добору засобів, методів і мате-ріалів, що забезпечують високу якість продукції на певному рівні розвитку науки і техніки. З роками з'являються нові методи ви-робництва і матеріали, що спричинює заміну старих стандартів новими. Основна мета цього безперервного процесу — створюва-ти на будь-якому етапі економічного розвитку суспільства якісні вироби.
Об'єктивні закони розвитку техніки і промисловості неминуче потребують стандартизації, яка є запорукою найвищої якості про-дукції, що може бути досягнута на певному історичному етапі.
Тому розвиток стандартизації нерозривно пов'язаний з управ-лінням якістю виробництва. Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується, як правило, через комплексну роз-робку стандартів на сировину і матеріали, напівфабрикати, комп-лектуюче обладнання, оснащення та готову продукцію, а також встановленням у стандартах технологічних вимог і показників якості, єдиних методів випробувань і засобів контролю.
Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості. Ось чому жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних доку-ментів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлен-ня та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандар-тизація саме і є тією діяльністю, яка виконує ці функції.
Стандартизація:
це незамінний засіб забезпечення сумісності, уніфікації, ти-пізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм
безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей якості продукції, робіт, процесів та послуг;
це діяльність, спрямована на досягнення впорядкованостів певній галузі, що базується на нормативних документахта технічному законодавстві за допомогою встановленняположень для загального використання, тобто стандартів.
Стандарт — нормативний документ, розроблений на основі уз-годження більшості заінтересованих сторін і прийнятий держав-ним органом або затверджений підприємством, в якому встанов-люються (для всебічного і багаторазового використання) загальні принципи і характеристики, вимоги і методи, що стосуються пев-них об'єктів стандартизації.
Розглянемо об'єкти державної стандартизації.
1. Організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти:
організація діяльності зі стандартизації;
термінологічні системи різних сфер знань і діяльності;
класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації;
системи і методи забезпечення якості та контролю якості вимірювань, аналізу), методи випробувань;
метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт);
вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;
системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;
системи величин та одиниць;
типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення,інструменти, деталі тощо);
інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призна-чення;
достовірні довідкові дані про властивості речовин та матеріалів.
родукція міжгалузевого призначення.
Складові народногосподарських об'єктів державного значення, у тому числі банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього середовища, вимоги до використовуваних природних ресурсів,оборона тощо.
Об'єкти державних соціально-економічних та державнихнауково-технічних програм.
Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього,