Курсова робота

: „Вдосконалення управління соціально – психологічною підсистемою організації”

Зміст

Вступ

Управління соціально – психологічною підсистемою організації.

1.1. Управління колективами і групами працівників.

1.2. Соціально – психологічний зміст функціональних обов’язків менеджера.

1.3. Соціально – психологічна структура організації . Типи організаційних структур. Формальні та не формальні групи в організації.

Загальна організація управління колективом на підприємстві „Агротекс”

2.1. Практична організація управління персоналом на підприємстві

ІІІ. Оцінка організаційної структури підприємства.

Висновки.

Список використаної літератури

ВСТУП

Дана курсова робота має на меті визначити важливість вмілого управління соціально - психологічною підсистемою організації. Ця тема є досить актуальна в даний час, оскільки все більше і більше підприємств виходять на новий рівень організації робочого процесу. Для них є важливим мати кваліфікованих працівників ,які б якомога краще працювати на благо фірми , а для цього, відповідно , необхідно подбати про внутрішнє середовище на підприємстві , стосунки між працівниками , організацію дозвілля. Об’єктом дослідження являється приватне підприємство „Агротекс”. Це порівняно не велике підприємство налічує близько 40 працівників.

Кожне виробництво - це сукупність трьох найважливіших скла-дових:*

знарядь праці; *

предметів праці*

працівників.

Знаряддя та предмети праці, тобто засоби виробництва зумов-люють його організаційно-технічні аспекти, а люди з їх потребами та психікою - соціальні аспекти.

До соціальних елементів відносяться умови праці та відпочин-ку, рівень кваліфікації, житлово-комунальні питання, можливості духовного і фізичного розвитку, стан працівника у колективі, систе-ми оплати та заохочення тощо.

У зв'язку з ростом економіки, її постійним реформуванням, нау-ково-технічною революцією і необхідністю підвищення культури великого значення в управлінні набувають психічні фактори.

Менеджерам, які не знають або нехтують знаннями психології і педагогіки в управлінні людьми, важко або навіть неможливо досяг-ти бажаних наслідків у роботі, в керівництві організацією. І невипа-дково вирішенням цих проблем займаються цілі науки - психологія і соціологія управління. Адже керівництво людьми - одна із найсклад-ніших, найважчих і най багатогранніших форм діяльності менеджера.

Кожний колектив - це не арифметична сума індивідуумів, а єдиний організм, який має складну структуру, де діють багато фак-торів, у тому числі і соціально-психологічні закономірності.

Хоч кожна людина - це індивід (лат. «індивідуум» - «неподі-льний»), але його особистість формується тільки у суспільстві.

Кожен керівник повинен турбуватися про здоровий мікроклімат у колективі, тому що це створює умови для інтенсивної праці і задо-волення працюючих своїм становищем у колективі.

Психологічний клімат складається із відношення людей до праці, працюючих, керівника. Все більше менеджерів та дослідників приходили до висновків, щ що підвищувати продуктивність праці тільки шляхом вивчення ру-хів працюючих, хронометражу тощо неможливо, а треба покращува-ти умови і відношення до працюючих.

Так з'явилася доктрина «людських стосунків», яка повинна стати теоретичною основою для менеджерів і підприємців у стосун-ках із людьми. Доктрина має на меті створити систему найкращих умов і стосунків у колективі, задоволення своєю працею і станови-щем, і на цій основі домогтися високопродуктивної праці та вироб-ництва високоякісних товарів.

Але здорові відносини між учасниками кооперації створюються не стихійно, а планомірно, постійно і поступово.

За останній час на окремих вітчизняних підприємствах і в організаціях створюються спеціальні відділи, сектори та групи спеціалістів, які вивчають мікроклімат у колективі і подають пропозиції керівникам для створення кращих умов праці та відпочинку.

Соціально-психологічні аспекти регулювання управлінських відносин є важливими факторами ефективності і якості діяльності керуючої системи.

Задоволення роботою може бути зумовлене різними обставина-ми. Серед них найбільш суттєвими є:*

характер праці. Наприклад, пілот задоволений своєю робо-тою тому, що любить літати, співак - співати;*

розмір зарплати, коли її величина компенсує всі незручнос-ті;*

престижність професії. У цьому випадку людина задоволе-на своєю належністю до поважної в суспільстві професії, наприклад, лікар, банкір, юрист;*

можливості цікавих зустрічей, поїздок, вражень тощо (гіди-перекладачі, стюардеси, дипломати і т.д.);*

можливість у перспективі отримати бажану професію, ро-боту;*

специфічні особливості та умови роботи: місцезнаходжен-ня, приємні колективи, зручність робочого місця, режим ро-бочого дня.

Отже, значною мірою задоволення роботою залежить від суми моральних і духовних заохочень, які отримує працівник додатково до зарплати.

Створення сприятливих соціальних умов є таким же важливим завданням, як і виробництво матеріальних благ, адже колективна діяльність задовольняється не тільки матеріальними, але і духовни-ми потребами, суспільним визначенням таланту, здібностей тощо.

І тут менеджерам стають на допомогу спеціальні науки.

Соціологія - вивчає закономірності розвитку та функції соціа-льних систем (у т.ч. і виробничих), взаємозв'язок різних соціальних явищ.

Соціальна психологія - вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, об'єктивні фактори, які формують та включаються в соціальні групи, психічні характеристики цих груп.

Психологія особистості - типи вищої нервової діяльності, тем-перамент людини, характер, емоції, пам'ять, розумові процеси і по-чуття.

Психологія праці - особливості різних видів трудової діяльнос-ті (у т.ч. діяльність менеджера, спеціаліста, методи навчання, добору та розстановки кадрів тощо).

Для практичного вирішення цих завдань створюються спеціа-льні соціально-психологічні служби (відділи, лабораторії, групи, бюро), а об'єктами їх досліджень є малі соціальні групи, формальні і неформальні групи, міжособисті відносини тощо. Вони працюють у таких напрямках:

1) дослідження;

2) соціального проектування;

3) консультативної діяльності.

Соціально-психологічні методи мають різноманітний арсенал способів та прийомів впливу, які відпрацьовані і рекомендуються соціологією, психологією, педагогікою та іншими науками, які ви-вчають людину і між особисті стосунки.

І.Управління соціально – психологічною підсистемою організації.

1.1.Управління колективами і групами працівників.

Менеджери повинні турбуватися про стимулювання працюючих до продуктивної праці.

Мотивації до праці бувають далекі і близькі.

Наявність далекої мотивації допомагає перебороти тимчасові труднощі, а близькі мотиви стимулюють людину до праці і поділя-ються на безпосередні і побічні.

У кожному трудовому колективі виділяються два види стосун-ків: формальні і неформальні.

Формальна структура встановлюється