- принцип гнучкості тісно пов’язаний з попереднім принципом і проявляється в тому, що надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин;

- принцип точності, передбачає, що плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такої степені, до якої дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

- принцип пристосування до потреб ринку – важливо враховувати кон’юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

- принцип повноти полягає в тому, що розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства. На підприємстві можуть розроблятися різні види бюджетів;

- принцип відповідальності, концентрується виключно на величинах, які піддаються впливу і передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними коректуючими заходами.

Безумовно принцип відповідальності сприяє усвідомленню працівниками свого обов’язку перед компанією і розуміння суті і значення своїх вчинків, узгодження їх з обов’язками і завданнями, що виникають в зв’язку з потребами компанії.

Слід зазначити, що принцип відповідальності, з нашої точки зору, повинен поєднуватись з принципом матеріальної зацікавленості тому, що матеріальне стимулювання сприяє трудовій цілеспрямованій діяльності колективів, бо створює імпульси, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

Застосування в практичній діяльності підприємств вище приведених принципів складання бюджетів дозволить значно покращити якісні параметри їх діяльності.

3. Значення бюджетування для розвитку підприємства (фірми)

Бюджет має бути. Навіть якщо в компанії працює лише 5-6 осіб. Це інструмент поліпшення виживання, яким ніколи не пізно оволодіти. Бюджет насправді - це наша путівна мапа, з якою ми звіряємося, чи не збилися з правильного шляху. Як виміряти правильність роботи компанії? Тільки звіряючи отримані фінансові результати з бюджетом. Саме з бюджетом ми порiвнюємо квартальні чи річні прибутки та витрати і в такий спосіб контролюємо роботу. Поширений погляд: наша фінансова та бухгалтерська звітність робиться бухгалтерами для податкової та має суто фіскальний характер. Її аналіз - справа, що не має жодного сенсу.

Проте бюджетування - це можливість розмовляти однією мовою з іноземним чи внутрішнім інвестором. Якщо підприємство не може надати фінансовий звіт для аналізу кредитору чи інвестору, той, відповідно, не може зрозуміти, як організовано справу і чи варто вкладати гроші в підприємство, навіть якщо воно зовні має пристойний вигляд.

Інвестору на відміну від податкової не потрібен фіскальний звіт. Його ж цікавить майбутнє підприємства.

Ще 10 років у нас існувало "радянське" розуміння бюджетування, згідно з яким бюджет був інструментом "для когось", а не для самого підприємства. Це призводило до специфічних особливостей роботи. Наприклад, не витратити всі гроші згідно з бюджетом було так само погано, як і перевитратити їх.

Питання, "як заробити гроші і отримати прибутки", керівництво цікавило мало, бо ж було поняття планово-розрахункового прибутку, який отримували не за продані на ринку товари, а вираховували на папері, виходячи з вироблених товарів.

До того ж бюджети завжди спускалися "згори" до планових відділів, тобто середня і найнижча управлінські ланки підприємства не брали участі в бюджетному процесі.

Усі ці звички фінансисти принесли iз собою у 1991-92 рр. до бізнес-сфери.

Коли ж підприємцю слід братися до бюджетування?

Взагалі, підприємці роблять це завжди, навіть не усвідомлюючи цього. Через прості розрахунки на пальцях. І уникнути цього процесу неможливо. Існує вислів: "Якщо ви не займаєтеся політикою, то вона займеться вами"? Так і з бюджетом: якщо основа бізнесу - підприємницька жилка людини, то бюджетування - похідна, вміння перевести ідеї в цифри, які можна порівнювати між собою кількісно.

Для прикладу: кожний видавничий проект починається з оцінювання бюджету. Так, бюджет проекту, що має термін реалізації 6 місяців, розрахувати легше, тож його і наведемо для наочності.

На першому кроці оцінювання ми записуємо постійні видатки, які здiйснює фірма, навіть якщо не працює, - оренда приміщення, витрати на зарплату персоналу, включаючи відрахування до бюджету, комунальні платежі, адміністративні витрати i телефон. У нас відповідно - 300, 2200 та 500 гривень щомісяця. На період проекту це становитиме 18 тис. грн.

Окремо рахується амортизація власного обладнання чи плата за оренду чужого обладнання - скажімо, це 6 тис. гривень.

Далі оцінюємо видатки на виробництво книги та її реалізацію, враховуючи, що цикл виробництва триватиме 1 місяць і 5 місяців - реалізація продукції. Ці видатки, що включають папір, послуги друкарні та інші видавничі витрати, наприкінці першого місяця проекту становитимуть 36 тис. грн.

Далі ми запланували реалізувати 90% накладу за період 4,5 місяця. Витрати на реалізацію (перевезення, зберігання на складі, реклама тощо) становлять 400 грн щомісяця плюс 2000 грн додатково на заходи з реклами та просування.

Отже, маємо 3,8 тис. за цією статтею та загальний бюджет з усіх видатків 57,8 тис. гривень. Це бюджет витрат.

Джерело доходу одне - від реалізації 10 тис. накладу книги на ринку та в мережі магазинів. Ураховуючи, що реально ми реалізуємо 90% накладу за цей термін, а інше розтягнеться ще на півроку, і те, що після сплати податків маємо отримати грошей не менше, ніж вклали з невеликим чистим прибутком, беремо за орієнтир суму в 60 тис. гривень.

Будь-який бізнес має відповідати одній елементарній умові: він мусить