До внутрішньої частини правової бази належать положення, посадові інструкції, постанови, накази та інші нормативні акти, що розробляються у межах компетенції податковою службою або за її дорученням і визначають конкретні методи та прийоми управління (наприклад, Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів ДПС України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів, затверджена наказом ДПА України від 01.07.98. № 316, Інструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами ДПС, затверджена наказом ГДПІ України від 20.04.95 № 28 із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 10.03.00 № 92, Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затверджене наказом ДПА України від 11.12.96 № 29 із змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 03.03.98 № 93).

Проте є ряд недоліків, які потрібно усувати в найкоротші терміни, це:

1. Перелік нормативно-правових актів, що регулюють діяльність податкової служби, занадто великий, а самі акти досить складні в практичному застосуванні.

2. Нормативно-правові акти не систематизовані та не кодифіковані.

3. Законодавчі акти не завжди чітко та повністю описують норми права, що призводить до появи значної кількості підзаконних актів.

4. Недосконалість нормативно-правових актів призводить до частої їх зміни та прийняття численних доповнень.

2. Функції податкового аналізу та їх характеристика

Як і будь-яка система функціонування, податковий менеджмент має кілька складових, головними з яких є: аналіз, планування, контроль та регулювання .

Податковий менеджмент

Аналіз Планування Контроль Регулювання

Початковою складовою податкового менеджменту є аналіз. Він являє собою спосіб пізнання предметів, навколишнього середовища, який базується на розчленуванні цілого на складові елементи та вивченні їх багатоваріантних зв’язків і залежностей.

Податковий аналіз являє собою вивчення чинної системи оподаткування, визначення тенденцій її розвитку, розрахунки впливу різних чинників на кінцеві результати діяльності підприємства або держави.

На макроекономічному рівні сутність податкового аналізу полягає у визначенні структури бюджету країни та частки в ньому податкових платежів, загальних тенденцій зміни податків, їх динаміки, чинників, які впливають на розміри податкової частини бюджету, та у виявленні негативних рис державної податкової системи.

На мікроекономічному рівні змістом податкового аналізу є визначення динаміки податкових платежів за встановлений період, тенденцій, які складаються, структури та складу податкових платежів і можливості зміни податкових платежів підприємств, фірм тощо.

Як і аналіз будь-якої економічної діяльності, усі види податкового аналізу можна класифікувати за різними ознаками

1. За ознакою часу. За цією ознакою виділяють два види аналізу:

· ретроперспективний аналіз

· попередній аналіз (іноді він називається перспективним).

У свою чергу, ретроперспективний аналіз поділяється на оперативний та підсумковий.

2. За об’єктами управління. За цією ознакою аналіз поділяється залежно від об’єктів господарювання, тобто системою управління та тих підсистем, які до неї входять: техніка, технологія, економіка, організація виробництва, соціальні умови праці, природоохоронні заходи тощо.

3. За методикою вивчення об’єктів. За цією ознакою виділяють такі види аналізу:

· порівняльний аналіз

·факторний аналіз

·допоміжний, або експрес-аналіз

·маржинальний аналіз

·економіко-математичний аналіз

·функціонально-вартісний аналіз

·стохастичний аналіз, або дисперсний чи кореляційний.

4. За охопленням об’єктів, які вивчаються. За цією ознакою виділяються такі види аналізу:

· суцільний аналіз. Він охоплює комплексно весь об’єкт оподаткування, всю податкову систему. Остаточний висновок робиться також щодо всього об’єкта;

· вибірковий аналіз. Проводиться на підставі фінансової, статистичної або бухгалтерської звітності стосовно окремого податку або їх групи, тобто якоїсь частини всіх податкових платежів (прямих і непрямих податків тощо).

5. За змістом програми. За цією ознакою виділяють:

· комплексний аналіз

· тематичний аналіз

Податковий аналіз — важлива частина всієї системи управління виробництвом, дієвий засіб віднаходження резервів, підвищення прибутковості підприємства та розробки науково обґрунтованих управлінських рішень.

За економічною суттю аналіз є однією з функцій управління, що забезпечує прийняття рішення на підставі осмислення та розуміння отриманої інформації. У процесі аналізу вона проходить аналітичне опрацювання; проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з показниками за попередній період та з показниками інших підприємств; визначаються різні чинники, які впливають на податкову політику, а також негативні тенденції в діяльності підприємства. На підставі проведеного аналізу розраховуються планові показники діяльності підприємства, плани податкових платежів та ухвалюються відповідні управлінські рішення. Тобто податковий аналіз підприємства тісно пов’язаний з іншою функцією управління — плануванням, прогнозуванням його діяльності, причому якість виконання останньої функції залежить від якості та повноти прове дення податкового аналізу.

Податковий аналіз тісно пов’язаний з такими функціями податкового менеджменту, як контроль за виконанням планів, визначення відхилень фактичних завдань від планових причин цих відхилень, а також регулювання. Тільки на підставі аналізу підприємство може своєчасно вносити корективи в планові завдання та змінювати ситуа цію залежно від умов, які склалися, на кращі для себе.

Предметом податкового аналізу є діяльність підприємства в проведенні податкової політики та визначенні причинно-наслідкових зв’язків між економічними явищами та процесами. На підприємстві предметом податкового аналізу є ведення податкових платежів, які сплачені, їх ефективність, пошук резервів і шляхів їх зниження.

До найважливіших функцій податкового аналізу належать

Вивчення. Сутність цієї функції полягає у тому, що в процесі