Рис.№5

ЗАНАДТО

НИЗЬКА ЦІНА

Отримання прибутку

при даній ціні

неможливе | ЗАНАДТО

ВИСОКА ЦІНА

Формування попиту

при цій ціні

неможливе

МОЖЛИВА ЦІНА

Собівартість продукції

Ціни конкурентів та товарів-замінювачів

Відмінні якості товару

Рис.№5 Основні проміжки визначення ціни

8. Цінова ситуація в Україні.

Розгляд цінової ситуації в Україні слід розпочинати насамперед з 1998р., оскільки 1997р. вважається переломним у нашій економіці, яка вже в наступному році ніби увійш-ла у своє особисте русло. Так у 1998 році склалася наступна ситуація в Україні.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 1998 р. становив 103,8%. Проте дізнав-шись про такі дані, журналісти видвинули протест з приводу необгрунтованого заниження індексу споживчих цін за цей місяць. Тому дану ситуацію дитальніше пояснює перший заступник Голови Держкомстату В.Головко. Він пояснює, що індекс споживчих цін (ІСЦ) розраховують в Україні за методологією, що грунтується на міжнародних стандартах і є загальноприйнятою у світі. За його словами, набір товарів та послуг для розрахунку ІСЦ складається з 425 найменувань. Його обчислюють за товарами і послугами, які господарс-тва-споживачі купують у продавців. Отже, якщо на будь-який із набору товарів 425 найме-нувань ціна зросла настільки, що господарства-споживачі відмовляються їх купувати, та-кий товар (послуга) участі у розрахунку індексу цін не бере.

Ціни й тарифи для розрахунку ІСЦ реєструвалися на 28 тис. Підприємств торгівлі усіх форм власності, сфери послуг та міських ринках 524 адміністративно-територіальних оди-ниць. Базою зважування для обчислення ІСЦ є структура витрат сімей на кожний товар (послугу) відносно загальної суми споживчих витрат, яка отримана за матеріалами обсте-ження бюджетів сімей. Дані регулярно збирають спеціально підготовлені штатні праців-ники (реєстратори) регіональних органів державної статистики. Їх нині в Україні близько 1000 чол. і обстежують вани понад 16 тис. бюджетів сімей. На підставі результатів обсте-жень розраховують спочатку середні ціни на кожний товар (послугу) у кожному місті за поточний і попередній період, потім розраховують середні ціни в областях та м. Києві і насамкінець—загальнодержавні індекси цін на кожен товар та послугу, кожну підгрупу й групу товарів (послуг) і загальний індекс. Отже, вважає В.Головко, помилки чи перекру-чування даних немає, ІСЦ у вересні дорівнював 103,8%.

Взагалі, в 1998 році інфляція в Україні склала 20%. А саме, зросли ціни на продовольчі товари в цілому на 4,0%. Найбільше (на 18,2-21,4%) подорожчала кава, чай, тютюнові ви-роби і яйця. На 12,4% зросли ціни на крупи й бобові, на 26,5—на рис, на 12,0—на фрукти, в тому числі цитрусові й субтропічні—на 35,3%. На 5,7-10,3% подорожчали оселедці, спирт, олія, цукор, масло вершкове, жири тваринні, риба й морепродукти. Водночас трива-ло здешевлення картоплі та овочів (відповідно на 9,6 і 7,2%).

Ціни на непродовольчі товари загалом зросли на 6,1%. Найбільше подорожчав бензин (на 36,5%). На 12,2-24,7% зросли ціни на синтетичні миючі засоби, телерадіатори, автомо-білі та автотовари; на 5,9-9,0%--на електротовари, обчислювальну техніку, товари побутової хімії.

Темп приросту цін (тарифів) на платні послуги становив 1,9%. Найбільше (на 17%) зросла вартість послуг зв’язку, в тому числі міжміских телефонних переговорів (на 22,6%). На 6,8-10,4% зросла вартість туристсько-екскурсійних послуг, плата за навчання на курсах і в навчальних закладах та відвідування установ фізкультури і спорту. Серед по-бутових найбільше подорожчали послуги ремонту й будівництва житла (на 15,2%).

В 1999 році індекс інфляції склав 19,2%, тобто порівняно з попереднім роком дещо по-низився (в 1998р.—20%). Проте в 2000р. ситуація знову змінилася у гірший бік. У січні інфляція в Україні становила 4,6%, в лютому- 3,3%, березні- 2%, квітні- 1,7%, травні- 2,1%, червні- 3,7%, у липні- дефляція 0,1%, у серпні- 0,0%, у вересні- 2,6%. За перше пів-річчя інфляція становила 18,7%. Проте планувалося, що за поточний період вона не пере-більшить 15,9%. А прогноз інфляції на 2001 рік—19,5%.

Отже, ІСЦ за 9 місяців у 2000 році вже рівний 23,3% і реальний його прогноз до кінця року сягатиме близько 25-26%, що значно перевисить попередні показники.(див. Рис.№6). рис№6

Дана, далеко не радісна ситуація, що склалася в Україні, залежить від дії багатьох нега-тивних та нестабільних факторів. Один із них—це проблематичне застосування класично-го макроекономічного апарату для вирішення практичних задач в протидію наступних особливостей вітчизняної економіки. 1.В основу аналіза граничних витрат закладена імо-вірність можливості фірми гнучко та самостійно збільшувати об’єм випуску. В сучасних умовах така ситуація навряд чи мала б сенс. 2.Нестабільна ситуація на фінансовому ринку, дефіцит бюджету, безробіття, зниження платоспроможності населення, підлягання еконо-міки інфляційним процесам завдає деформуючий вплив на економіку. В результаті вини-кають ситуації, що заперечують нормальному типу взаємодії попиту та ціни. Типовим стає явище «парадокса Гіффена», низької еластичності попиту по доходу, високої неста-більності споживчого попиту. 3.Відсутність на більшості вітчизняних підприємств спе-ціалістів в області макроекономічного аналізу ускладнює його застосування.

Щодо індексу цін виробників (січень-жовтень 2000року), то в цій ситуації також спос-терігається значний його приріст у всіх видах промисловості. Дещо покращений вигляд мають показники металургійної промисловості, через значний експорт металу та метале-вих виробів за кордон (особливо кольорового металу),