Аналіз схеми і розв'язання задачі пройде в три етапи. Ті самі три елементи сіткового графіку - кожному елементу свій етап. На кожному з трьох етапів нашим завданням є вирахування часових характеристик, а також виявлення резервів. ЕТАП 1. Визначаємо всі можливі шляхи на сітковому графіку, вираховуємо часові характеристики шляхів, тобто їх тривалість, знаходимо критичний шлях, а також резерви на критичних шляхах. Критичний шлях - це шлях найдовший з усіх можливих. Ще вирізняємо шляхи підкритичні та некритичні. Таблиця 8.2. Шифр шляху Тривалість шляху Резерв шляху 1-2-3-4-5-6-7-8-9 67 +2 1-2-3-4-5-8-9 61 +8 1-2-3-4-6-7-8-9 69 0 1-2-4-5-6-7-8-9 61 +8 1-2-4-5-8-9 55 +14 1-2-4-6-7-8-9 63 +6 1-3-4-5-6-7-8-9 57 +12 1-3-4-5-8-9 51 +18 1-3-4-6-7-8-9 59 +10 Критичним виявився шлях 1-2-3-4-6-7-8-9. Його тривалість 69 днів. Близько до критичного - підкритичний - 1-2-3-4-5-6-7-8-9. Його тривалість 67 днів. Резерв часу шляху показує, на скільки днів може бути збільшена тривалість робіт на цьому шляху без порушення строків настання кінцевої події. ЕТАП 2.
Вираховуємо часові характеристики подій і розраховуємо резерви кожної події. Часовими характеристиками події є: * час раннього завершення tP3 - це максимальна величина тривалості свіх робіт, що передують цій події. Для початкової події час раннього завершення tP3 = 0 * час пізнього завершення tП3 - це мінімальна величина різниці між критичним шляхом і тривалістю робіт, що виходять з даної події. Для кінцевої події час раннього завершення дорівнює часу пізнього завершення tP3 = tП3 Так само для всіх подій, що входять до критичного шляху tP3 = tП3 Розрахунок резерв кожної події Rі = tіP3 - tіП3 Резерв часу події показує, на який час може бути затримано завершення даної події без порушення строків настання кінцевої події. По критичному шляху всі резерви подій завжди дорівнюють нулю. Це є аксіома. ЕТАП 3. Вираховуємо часові характеристики робіт та розрахуємо резерви кожної роботи. * час раннього початку ij-тої роботи, що дорівнює часу раннього завершення і-тої події: tijPП = tiP3 * час раннього закінчення: tijP3a = tiP3 + (ij де (ij - тривалысть роботи в днях; * час пізнього закінчення, що дорівнює часу пізнього звершення j-тої події: tijП3а = tjП3 * час пізнього початку: tijПП = tijП3а - (ij Резерв робіт визначається так: Rіj = tіjП3а - tіjРП- (ij Резерв часу робіт показує, на який час може бути збільшено тривалість даної роботи без порушення строків настання кінцевої події. Визначення резерву робіт потрібне для виявлення напружених ділянок і наступного проведення оптимізації. Таблиця 8.3. № Шифр роб. (ij tіjРП tijP3a tijПП Rіj 1-2 25 0 25 25 0 0 1-3 20 0 20 30 10 10 2-3 5 25 30 30 25 0 2-4 3 25 28 34 31 6 3-4 4 30 34 34 30 0 4-5 12 34 46 48 36 2 4-6 15 34 49 49 34 0 5-6 1 46 47 49 48 2 5-8 1 46 47 55 54 8 6-7 4 49 53 53 49 0 7-8 2 53 55 55 53 0 8-9 14 55 69 69 55 0
Отримані нами результати аналізу є базою для подальшої оптимізації. Скорочення тривалості критичного шляху можна досягти перерозділом трудових ресурсів між роботами критичних та некритичних шляхів. Для проведення одного кроку оптимізації ми повинні вибрати дві роботи: * таку, не має резерву роботи (критичну); * таку, що має резерв роботи (некритичну). Таблиця 8.4. Шифр До оптимізації Після оптимізації тривал. (днів) чис-ть (людей) трудо-ємність тривал. (днів) чис-ть (людей) трудо-ємність 1-3 (некрит.) 1-2 (критич.) 20 25 6(-1) 4(+1) 120 100 24(+4) 20(-5) 5