Державні науково-дослідні і проектні заснування - монополісти у своїй області. Співробітники цих організацій, об'єднавшись у підприємства, самі вирішують які замовлення робити як державне підприємство, а які як фірма, по більш високих цінах.

Ці основні вади, та й багато інші стримують розвиток малого бізнесу в нашій країні. Достатньо сказати, що процес утворення малих підприємств у виробничій сфері, який почав набирати силу в 1991 році, у 1992 році фактично припинився. За даними Ліги кооператорів і підприємців, за 1992 рік в Україні практично не виникло жодного малого недержавного підприємства у виробничій сфері. Для порівняння, у розвинутій ринковій економіці процес утворення нових фірм йде наростаючим потоком. Якщо в США в 1970 році виникло 264 тис. нових підприємств, то в 1980 році - 532 тис., а в 1988 році - 682 тисяча. Усього ж, по оцінці, в американській економіці в 1992 році діяло біля 18 млн. ділових підприємств, насамперед у малому бізнесі.

Сформоване економічне середовище підриває стимули до підприємницької діяльності, що тільки і можуть призвести до утворення ринкової економіки. Ясно, що в сьогоднішній економічній ситуації однієї ініціативи, що йде від малих підприємств, недостатньо. Повинна бути потужна державна підтримка малих підприємств. Тільки правильні кроки в області економічних реформ, можуть призвести до розвитку малого бізнесу, що й призведе до розвитку ринкової економіки в цілому.

2. ЗНАЧЕННЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ.
Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен чітко подавати потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, застосовні практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, але необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися й обминути потенційні труднощі й небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей.

Важливою задачею є проблема притягнення інвестицій, у тому числі й закордонних, у діючі та розвиваючы підприємства. Для цього необхідно аргументувати й обгрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що потребують інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план.

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми1 , показує, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.

Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, в нього вносяться зміни, пов'язані як із перетвореннями, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.
У зв'язку з тим, що бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має ціллю вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на визначеному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, він спирається на:
* конкретний проект виробництва визначеного товару (послуг ) - створення нового типу виробів або надання нових послуг (особливості задоволення потреб і т.д.);
* всебічний аналіз виробничо-господарської і комерційної діяльності організації, ціллю якого є її сильні і слабкі сторони, специфіка і відмінності від інших аналогічних фірм;
* вивчення конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних задач.

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Водночас він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретним заходам. Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації котрої звичайно обмежений одним або декількома роками ( часто кореспондуючими з термінами средне- і довгострокових кредитів), що дозволяє дати достатньо чітку економічну оцінку наміченим заходам.

Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є такі:
* обгрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;
* розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажів, прибутків на капітал;
* визначення наміченого джерела фінансування реалізації обраної стратегії, тобто засоби концентрування фінансових ресурсів;
* добір робітників , що спроможні реалізувати даний план.

Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими. Основний центр бізнес-план - концентрування фінансових ресурсів. Саме бізнес-план - важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес упорядкування бізнес-плану дозволяє старанно проаналізувати почату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес пропозиції при переговорах із майбутніми партнерами; він выдыграе важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу фірми.

Таким чином, бізнес-план є не тільки внутрішнім документом фірми, але і може бути використаний для притягнення інвесторів. Перед тим як ризикнути деяким капіталом, інвестори повинні бути упевнені в старанності проробки проекту й інформовані про його ефективність. Передбачається, що бізнес-план добре підготовлений і викладений для сприйняття потенційних інвесторів.
Дана робота припускає описання найбільш важливих пунктыв бізнес-плану і докладно зупинитися на розділі "Фінансовий план".

3. ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ.

Бізнес-план складається з таких розділів:
* Можливості фірми