Організування як загальна функція менеджменту

Наявність в організації найсучасніших техніки і технології,

висококваліфікованого персоналу, вільних обігових коштів є необхідними,

але не достатніми умовами забезпечення стійких конкурентоспроможних

позицій на ринку. Без належного організування діяльності в організації

виникатимуть проблеми неефективного використання ресурсного потенціалу та

наявних можливостей.

Наступним кроком після визначення перспективи і майбутніх параметрів

діяльності організації є її побудова, яка закріплює повноваження,

завдання та обов'язки працівників у різних підрозділах і на різних рівнях

управління.

Організування — вид управлінської діяльності, який відображає процес

формування структури управління організацією.

Сутність цієї функції менеджменту утворюють такі структурно-

функціональні аспекти:

поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії

(департаменталізація);

встановлення взаємовідносин повноважень вищих і нижчих рівнів

управління і забезпечення можливості розподілу та координації завдань.

Повноваження, відповідальність і делегування. Організування

ґрунтується на трьох категоріях: повноваженні, відповідальності й

делегуванні.

Повноваження — обмежене право використовувати матеріальні, фінансові,

трудові та інші ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих

працівників на виконання встановлених завдань.

Повноваження делегують відповідній посаді, а не особі, тобто при

зміні роботи змінюються і повноваження працівника.

Відповідальність — покладений на посадову особу обов'язок виконувати

поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне виконання.

Відповідальність має подвійну властивість. З одного боку, посадова

особа, приймаючи повноваження, одночасно бере на себе в повному обсязі й

відповідальність. З іншого, за керівником, який делегує повноваження,

цілком зберігається відповідальність. Такий подвійний характер

відповідальності забезпечує якісну реалізацію повноважень. Насамперед

відповідальним є менеджер, який делегує повноваження. Наприклад,

начальник дільниці делегує бригадиру повноваження управління процесом

складання телевізорів. Але відповідати за результати буде передусім сам

менеджер. Навіть в організаціях, у яких широкий обсяг делегування є

неминучим, найбільша відповідальність — за посадою менеджера найвищого

рівня управління. Великий обсяг відповідальності зумовлює високі оклади.

Делегування повноважень є основним процесом, завдяки якому керівництво

встановлює формальні відносини працівників в організації.

Делегування — передавання завдань і повноважень особі, яка бере на

себе відповідальність за їх виконання.

Загалом делегування є способом домогтися виконання роботи іншими

людьми. Водночас воно є актом, який перетворює людину на керівника.