своїй масовості дозволяють досягти будь-якої цільової групи споживачів того чи іншого товару або послуги, що рекламуються. До того ж досить легко піддаються моніторингу. Сюди й спрямовується левова частка всіх рекламних бюджетів. 1996 року, за даними Сonsulting Ukraine Group, рекламний ринок України поглинув близько $70 млн (див. діаграми). Половину цих коштів отримала преса, $25 млн - телебачення, $8 млн - зовнішня реклама та близько $2 млн - радіо.
Структура отриманих доходів основними видами рекламоносіїв
В 1996р. (всього $70 млн)
| За 11 місяців 1997 (всього $139 млн)
Минулого року кон'юнктура змінилася: стрімко (в 1,6 раза) зросла частка витрат на телевізійну рекламу. Та найбільше зросла (в 3,5 раза) частка щитової реклами, витрати на яку майже сягнули суми, витраченої для реклами на шпальтах газет і журналів. Що ж, великі іноземні рекламодавці вже реально відчули: гроші, пущені на рекламу, не йдуть на вітер, а досягають цільової аудиторії. Зростають прибутки від продажів - збільшуються й рекламні бюджети.
А гроші, що витрачаються на рекламні повідомлення в періодичних друкованих виданнях, - майже ті самі: $36 млн. Отже, частка преси на рекламному ринку мала істотно зменшитись. і, дійсно, всього за рік вона втратила близько половини своєї "ваги". Можливо, це і є причиною того, що преса відчуває певний дефіцит рекламних замовлень. Адже за сталих обсягів рекламних бюджетів, виділених для газет та журналів, кількість останніх істотно зросла. Разом з тим, не слід забувати, що Socis Gallup, даними якої ми оперуємо, не відстежує всі без винятку друковані видання. Моніторингу піддаються
рекламні оголошення в масових, ділових, елітарних газетах та журналах. Для аналізу відбираються найпопулярніші серед різних аудиторій України видання, але ж далеко не всі. Враховуючи стрімке збільшення друкованих видань, цілком можна припустити, що деякі з них, особливо спеціалізовані на певній тематиці, досить швидко знаходять свого читача і, відповідно, рекламодавця, якого саме ця аудиторія й цікавить. До них можна віднести такі масові видання, як "Автофотопродажа", "Автоцентр", Chiр, "Будмайстер" та багато інших. Тому ігнорувати обсяги реклами, що йдуть на шпальтах цих молодих, але прогресуючих видань, - означає вносити істотну похибку в результати досліджень. Інтуїція підказує незалежним експертам: обсяги реклами в газетних виданнях останнім часом збільшились приблизно на 30%. Через брак переконливих цифрових даних про стан реклами на радіо можемо послатись лише на оцінки експертів: вони констатують деякий спад у цій сфері.
4.Витрати на рекламу: структура і тенденції
Розглядаючи ринок реклами, не залишаймо поза увагою рекламодавця. Десятка найактивніших з них представлена в таблицях 2-4. Якщо врахувати, що видавництво "Бліц-інформ" та його поліграфічний центр "Бліц-Принт" досягли високого рейтингу серед замовників реклами в пресі завдяки тому, що мають змогу рекламувати себе у своїх власних популярних виданнях "Бізнес", "Капітал", "Наталі", то все інше стає на свої місця. Як і слід було передбачити, всі інші потужні рекламодавці є власниками всесвітньо відомих торгових марок. Між іншим, ці ж таблиці дозволяють переконатися: активна реклама дійсно є однією з причин, яка забезпечила швидке проникнення на вітчизняний ринок південнокорейських фірм Samsung Electronics, Daewoo, LG Electronics. Їх щедрі рекламні бюджети лише минулого року перевищили $6,3 млн. За інформацією Socis Gallup (таблиці 5-6), найбільші витрати за трьома основними видами реклами (телебачення, преса, зовнішня реклама) пішли на такі види споживчих товарів: 1) косметика, парфумерія, засоби гігієни ($24,3 млн ); 2) солодощі та кондитерські вироби ($15,7 млн); 3) фармацевтика ($12,7 млн); 4) безалкогольні напої ($7,6 млн); 5) побутова техніка ($6,5 млн); 6) автотранспорт ($6,4 млн); 7) побутова хімія ($5,3 млн); 8) торговельна мережа ($4,9 млн); 9) засоби телекомунікації ($4,1 млн); 10) офісне обладнання та канцелярські товари ($3,7 млн). Обсяги коштів, що витрачатимуться на рекламу, й надалі матимуть тенденцію до зростання. Логічно навіть очікувати підвищення темпів. На думку експертів, значною мірою цьому сприятиме й те, що тісно пов'язаний з українським російський ринок після швидкого підйому досяг рівня насичення. За два роки обсяги витрат на рекламу там збільшилися з 0,06 до 1,6 млрд. Тож цілком ймовірне перетікання частини рекламних бюджетів з Росії до України. При цьому ціни на рекламну продукцію зростатимуть, адже вони значно відстають від тих, що за межами країни. Крім пожвавлення цінової кон'юнктури, передбачається зростання творчого та виробничого потенціалу вітчизняних рекламних агенцій за рахунок збільшення замовлень від іноземних рекламодавців середньої величини та національних фірм. Об'єктивно дедалі більше їх відчувають потребу в рекламі і, очевидно, незабаром почнуть замовляти її. Ще й досі не заповнена "ніша" тих рекламних агенцій, які хотіли б встановити надійний контакт між регіональною пресою і столичним ринком реклами. Хоча така робота вже ведеться у 40-45% агенцій, що представляють у Києві інтереси регіональних рекламоносіїв. Рекламна активність переміщатиметься з центру на периферію, тому що зростає кількість та тиражність друкованих видань, підвищується якість і збільшується час ефіру радіостанцій та телевізійних каналів місцевого рівня. До того ж останнім їхні читачі, слухачі і глядачі більше довіряють, ніж центральним. Фахівці прогнозують також розвиток і нетрадиційних засобів доставки рекламної інформації, зокрема електронних мереж (той же Internet). Адже вже сьогодні лише в Києві у режимі on-line з мережею працюють близько 4,5 тис. споживачів, що порівнювано з тиражем популярного спеціалізованого видання, до того ж щоденного. І нарешті, якщо припустити, що вітчизняна реклама вибере той же шлях розвитку,