назва повинна бути оригінальною і не співпадати з назвами інших товарів;*

не треба давати назви з "імпортних" слів, не знаючи їх перекладу.

Яким би всемогутнім не був рекламний текст, він посилюється творчим художнім компонентом. Іноді художня частина буває більш виразною, ніж текст, а її зорові образи передають основний масив інформації. Сукупність текстового і художнього компонентів називається макетом реклами. В основі візуальної частини можуть бути покладені різноманітні теми, включаючи упаковку товару, який рекламується, його прояв в роботі, його властивості, гумор, глядацькі порівняння з іншими товарами, а також свідчення людей, що користуються даним товаром або оцінка знаменитостей.

Інша значна проблема в тому, що імідж знаменитості і імідж товару в сприйнятті публіки можуть дуже тісно переплітатись, і якщо у зірок виникнуть неприємності, то будуть неприємності і у даного товару. Отже, до цього виду рекламування треба підходити досить обережно, добре зваживши та передбачивши можливі наслідки.

У вітчизняній рекламі, як у фокусі, концентруються всі труднощі і недоліки нашої економіки. Рекламні агентства, особливо ті з них, які добились певного успіху у цій сфері бізнесу, стривожені чисельними фактами явного чи дещо завуальованого плагіату, коли нечесні на руку конкуренти використовують розроблені раніше ними ідеї, девізи, а то і рекламні звернення в цілому.

Ще з середини минулого століття споживачі об'єднували свої зусилля для відстоювання своїх прав. Саме з цього часу розвивається явище, що отримало визначення "консьюмеризм" - організований рух громадян за розширення прав і впливу покупців стосовно продавців.

В Україні по справжньому сильний консьюмеристський рух знаходиться у стадії становлення. В 1989 році була заснована Українська асоціація споживачів (УСП).

Основними напрямками її діяльності є такі:*

розвиток руху споживачів в усіх областях України;*

надання юридичної допомоги споживачам;*

незалежне вивчення якості споживчих товарів;*

інформаційне обслуговування і освіта споживачів.

В розвинутих країнах існують також асоціації рекламістів.

В Україні, у громадському русі рекламістів найбільш помітні Асоціація підприємств реклами України "Укрреклама" і спілка рекламістів України.

Асоціація "Укрреклама" об'єднує фірми виробників, розповсюджувачів і замовників реклами. Своєю метою вона проголосила ефективне задоволення рекламно-інформаційних потреб, впровадження сучасних форм і методів рекламної діяльності, проведення виставок і конкурсів, перетворення реклами в самостійну галузь економіки.

Спілка рекламістів України - всеукраїнська незалежна творча громадська організація, яка об'єднує на добровільних принципах і за професійними інтересами творчих працівників реклами та інших спеціалістів. В статуті спілка в якості своїх основних завдань визначила: *

вільний розвиток творчих напрямків і шкіл у рекламі;37*

захист авторських професійних і соціально-економічних прав і інтересів членів спілки;*

надання юридичної допомоги, сприяння покращенню умов праці і життя рекламістів; *

естетичне виховання населення тощо.

Велику роль на координацію спільних зусиль, уніфікацію вимог до реклами відіграють міжнародні неурядові організації. Найбільш відомі з них:*

Міжнародна Торгова Палата;*

Міжнародна спілка асоціацій рекламодавців;*

Міжнародна асоціація public relations;*

Європейська асоціація підприємств прямої реклами.

Важливою складовою системи зовнішнього контролю рекламної діяльності є державне регулювання. Його основний інструмент - широка законодавча база, формування системи виконавчих органів різних рівнів, органів контролю.

Основні напрямки державного регулювання реклами:

* реклама товарів, що несуть в собі потенційну небезпеку для споживачів;*

використання безпідставних тверджень;*

охорона авторських прав на рекламні іди і рішення;*

правовий захист товарних знаків;*

реклама, спрямована на дітей тощо.

Законодавча база рекламного регулювання також у процесі становлення. Серед законодавчих актів прямої дії можна назвати Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності", Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і стягнення", Закон України "Про телебачення і радіомовлення" і Указ Президента України від 5 грудня 1994 року "Про заходи щодо попередження недобросовісної реклами і її припиненню". В Указі дається поняття недобросовісної реклами.

Даним Указом забороняється використання в рекламі державних символів України, окрім випадків, оговорених законодавством. Забороняється також реклама наркотичних речовин, радіоактивних препаратів, тютюнових виробів, алкогольних напоїв, лікувальних сеансів, розрахованих на масову аудиторію.

Заборона накладається на рекламу із визначенням розмірів дивідендів, які виплачуються по простих акціях і інвестиційних сертифікатах, окрім фактично виплачених за минулий рік, а також рекламу, що містить гарантії, обіцянки чи пропозиції про майбутню ефективність чи прибутковість.

Указ містить також обмеження на рекламу товарів. Так, дозволяється рекламувати лише ті продукти чи ліки, на які є ліцензія. Визначено також основні умови реклами цінних паперів.

В березні 1996 року був прийнятий Верховною Радою Проект Закону України "Про рекламу", однак був повернений на доопрацювання Президентом. Однак в липні цього же року Проект було переглянуто Верховною Радою і, враховуючи зауваження Президента, прийнято Закон України "Про рекламу". Про складність проблем державного регулювання реклами говорить хоча б той факт, що розробка вказаного Закону тривала майже два роки.

З липня 1996 року Верховна Рада України відмінила введену раніше повну заборону на рекламу тютюнових виробів і алкогольних напоїв.

Парламент прийняв змінену редакцію статті 21; згідно нової редакції статті, реклама тютюнових і алкогольних виробів повністю забороняється на телебаченні і радіо, на титульних сторінках газет, обкладинках журналів та інших періодичних видань.

Крім того, депутати ввели ще ряд обмежень на рекламу цієї продукції. Зокрема, реклама тютюнових виробів і алкогольних напоїв не повинна включати зображення осіб "популярних серед молоді до 18 років". Подібна реклама не повинна розміщуватися в друкованих виданнях, призначених для молоді до 18 років, а також не повинна включати в себе твердження, що "куріння чи вживання алкоголю - важливий фактор досягнення успіху в спортивному, соціальному, сексуальному та інших аспектах".

В новій редакції статті також відмічається, що