Загальну кількість показів (випусків) отримують множенням кількості охоплення на частотність, тобто

JPR = охоплення частотність/уся рекламна аудиторія

Головним є питання вибору між охопленням та частотністю. Для деяких рекламних кампаній вирішальним вважається питання охоплення (для досягнення поінформованності про новий вироб, наприклад, необхідно охопити значну частину ринку і може не знадобитися багато повторень). Для рекламного звернення, в якому є детальні характеристики виробу, інформація про особливості його використання потребує багатьох повторень. Багато повторень треба передбачати, створюючи престижну рекламу. У цьому випадку частотність буде вирішальним фактором.

Розподіл частотності визначає кількість людей, яким буде пред’явлено рекламне звернення відповідну кількість разів. Розподіл частотності враховує як тих, хто не читає багато (не дивиться телебачення або дивиться вибірково; не слухає радіопередач або слухає вибірково), так і тих, хто має постійну звичку багато читачи, дивитися, слухати.

Найбільш простими є розрахунки вартості показу на одну тисячу членів рекламної аудиторії.

У практиці рекламного бізнесу США використовуються дві моделі – модель МЕDIAK, яка грунтується на зв’язку між витратами на рекламу та збутом, друга – модель ADMOD, яка базується на визначенні зв’язку між рекламним зверненням та якимось результатом (перша купівля продукту, зміна свого ставлення до торгової марки, фірми тощо) Лук’янець Т.І. Рекламний менеджмент. - К.: КНЕУ, 2002, с.161..

Модель MEDIAK. Населення поділяють на ринкові сегменти. У кожного сегмента є власний потенціал (здатність збуту) і звичка до певних засобів та носіїв інформації. Графік використання засобів масової інформації розробляється на підставі замовлених публікацій у носіях реклами. Публікації здійснюються з розрахунком на показ у різних сегментах ринку. Прогнозований збут на певному сегменті ринку збільшується зі зростанням рівня експозиції (з урахуванням забування). У моделі використано такі позначення:

j – індекс вибраних варіантів використання носіїв, j = 1,2…J;

s – індекс сегментів, s = 1,2…S;

t – індекс часу, t = 1,2…T;

dsjt – ефективність експозиції (прогнозована кількість експозицій на одну людину в ринковому сегменті за вибраним варіантом j в період t).

dsjt – це результат множення трьох величин:

dsjt = hj qsj kjt,

де hj – імовірність експозиції у вибраному варіанті носія реклами j за умови, що людину залучено до читацької аудиторії носія j; qsj - частка людей у ринkовому сегменті s, які вxодять у читацьку аудиторію носія j (носія вибраного варіанта j) в середньому; kjt - сезонний покажчик розміру читацької аудиторії для носія j в період t.

Член kjt регулює qsj щодо читання друкованих або перегляду телевізійних носіїв, зв’язаних з порою року (сезоном). Уведення фактору часу дає уточнити умови експозиції, беручи до уваги, що звичка читати й дивитися телевізор може зміноватися протягом року.

У моделі MEDIAK викоритовується складова, що називається вартістю експозиції на одну людину в сегменті s у період часу t і позначається yst. Її не можна безпосередньо спостерігати, але можна розрахувати математично. У кожній період часу цей показник зростає на суму показів (експозицій) кожного рекламного звернення, розміщенного в цей час:

ej dsjt x jt,

де ej - вплив вибраного носія j як джерела реклами; x jt - кількість публікацій в вибраному носії j в період часу t.

Вважається, що вплив реклами з часом зменшується в геометричній прогресії зі швидкістю .

Тоді yst = ys(t-1) + ej dsjt x jt,

де yst - вартість експозиції на одну людину у сегменті s у період часу t; - частка від yst, яка зберігається від одного періоду часу до наступного.

Згідно з даними американських дослідників, відсоток забування з часом не змінюється. Якщо в перший період часу забуто 30%, тобто = 0,7, то 30% від залишку забуватиметься протягом другого періоду. Якщо рівень yst знизився з 1,0 до 0,7 після першого періоду, то знизиться до 0,72, або 0,49 після другого. Точне значення залежатиме від тривалості періоду. Якщо дорівнюватиме 0,49 за період у чотири тижні, то складова за двотижневий період дорівнюватиме 0,7.

Припускають, що реакція збуту є нелінійною функцією yst; mst – середній на одну людину потенціал сбуту ринкового сегменту s у період часу t (грошова одиниця/людина/період часу); g(yst) – середнє відсоткове відношення очікуваної реакції в сегменті ринку s на час t, досягнутий за вартості експозиції на одну людину yst.

Довільна величина mstg(yst) є нормою збуту, яку буде отримано за даного рівня yst і nsmstg(yst) - збут, що досягається у сегменті s у період часу t за , де ns - кількість людей у ринковому сегменті s.

Економіко-математична модель MEDIAK потребує знаходження x jt та yst таким чином, щоб

ns mst g (yst) max

s t

якщо yst = ys(t-1) + ej dsjt x jt,

j

e jt x jt u jt,

c jt x jt B,

t j

де e jt - мінімальна кількість публікацій у вибраному носії j у період часу t, u jt - максимальна кількість публікацій у вибраному варіанті j в період часу t, c jt - вартість вибраного варіанта j в період часу t, B - бюджетне обмеження.

Цільова функція визначає вартість графіка публікацій.

Бюджетне обмеження не дає змогу вибрати графік публікацій, який вийде за рамки певного рівня бюджету.

Ця модель базується на реалістичному, але дещо спрощеному уявленні про дію рекламного процесу: при створенні експозиції рекламного звернення