РЕФЕРАТ
на тему:
Управління каналами розподілу
1. Оцінка каналів розподілу
Управління каналами розподілу — це комплекс підтримувальних та коригувальних заходів, які сприяють підвищенню ефективності діяльності каналів. Такі заходи базуються передовсім на оцінюванні результативності діяльності суб’єктів кана-лу розподілу.
Основною особливістю цього процесу є необхідність оцінювати незалежних суб’єктів ринкової діяльності. Тому, визначаючи види і частоту оцінювання діяльності суб’єктів каналу розподілу, необхідно передовсім виходити із загальної можливості контролювання їхньої діяльності товаровиробником. Так, якщо відносини товаровиробника і посередника базуються на відповідних контрактах, то в цих контрактах можна обумовити надання посередником ґрунтовної інформації про діяльність каналу, здійснення ним практично всіх збутових операцій, що, однак, залежатиме також і від міцності позицій самого товаровиробника на ринку. Водночас навіть «міцні», товаровиробники не завжди можуть установити потрібний контроль над каналом розподілу, бо багато хто з посередників не бачить у цьому будь-яких вигід для себе, а отже, не бажає витрачати час і кошти для надання відповідної інформації товаровиробникові.
Крім цього, для визначення виду і частоти оцінки діяльності суб’єктів каналу розподілу необхідно враховувати такі фактори:—
відносна важливість конкретного каналу: наприклад, для товаровиробника, який всю свою продукцію продає через посередників, оцінка діяльності всіх учасників каналу розподілу має бути якомога повнішою і різнобічною;—
природа продукту: що складніший і дорожчий продукт, то детальнішою повинна бути оцінка діяльності суб’єктів каналу розподілу, адже втрата кожного замовлення є досить суттєвою для товаровиробника;—
кількість учасників каналу: що вона менша, наприклад, за селективного, а тим більше, ексклюзивного розподілу, то міра контролю вища.
Відомі два види оцінки діяльності суб’єктів каналу розподілу — вартісна оцінка й аудит.
Вартісна оцінка — це, по суті, звичайний щоденний моніторинг діяльності учасників каналу, який базується тільки на досягнутих показниках продажу (звітах про продаж товарів).
Аудит — це проце
дура всебічного оцінювання діяльності учасників каналу. Як правило, така процедура здійснюється один раз на рік для кожного учасника каналу розподілу.
Процес аудиту діяльності суб’єктів каналу розподілу включає три фази. Перша з них — розроблення критеріїв для оцінки діяльності суб’єктів каналу. За критерії звичайно беруть таке:
1. Збутова діяльність суб’єктів каналу розподілу. Тут передо-
всім підлягають аналізу як збут продукції товаровиробником учасникам каналу, так і збут продукції товаровиробника учасниками каналу споживачам.
Оцінка збутової діяльності ведеться за трьома напрямками:—
порівнювання поточного продажу з попереднім (як у цілому, так і за групами продукції);—
порівнювання обсягів продажу, досягнутих різними учасниками каналу розподілу;—
порівнювання фактичних обсягів продажу з установленими квотами.
2. Рівень основних фондів суб’єктів каналу розподілу (стан матеріального забезпечення процесів зберігання продукції). Основними питаннями перевірки є:
загальний стан обладнання;
стан обладнання за його окремими групами, у т. ч. як порівняти з організаціями-конкурентами;
загальний рівень обладнання у вартісному й натуральному виразі, його відповідність запланованому;
чинна система обліку і контролю рівня і стану основних фондів.
3. Збутовий потенціал: кількість зайнятих працівників, їхня кваліфікація, компетентність, індивідуальні рейтинги.
4. Ділові взаємовідносини учасників каналу: рівень позитивного ставлення посередників до товаровиробника, їхня лояльність до нього.
5. Конкуренція між посередниками, а також між різними групами товарів, що з ними працює посередник. Це дає можливість визначити перспективи діяльності учасників каналу на висококонкурентних ринках, надати їм відповідну допомогу.
6. Перспективи зростання каналів розподілу: відповідність фактичних показників збуту плановим і загальному рівню комерційної діяльності в даному регіоні; позитивна динаміка показників; перспективи розширення ринку.
Друга фаза аудиту діяльності суб’єктів каналу розподілу — визначення відповідних оцінних показників. Відомі три підходи до оцінювання діяльності суб’єктів каналу розподілу:
А. Нарізне оцінювання діяльності (табл. 30). Для цього беруть один або кілька контрольованих критеріїв, які ні формально, ні неформально не об’єднуються для загального оцінювання діяльності. Такий підхід, як правило, використовують тоді, коли загальна кількість посередників дуже велика, а кількість контрольованих критеріїв не перевищує трьох. Підхід є досить простим, але, по-перше, потребує детальної інформації, а, по-друге, не дає змоги зробити узагальнюючого висновку про діяльність посередника, вираженого одним певним показником. Це особливо помітно за значних розбіжностей значень контрольованих критеріїв.
Таблиця 30
Критерії і показники нарізного оцінювання діяльності суб’єктів каналу розподілу.
Критерій | Оцінні показники діяльності
Збутова діяльність | Обсяги збуту; темпи зростання обсягів збуту; частка ринку
Збутові запаси | Середній рівень запасів; вартість запасів; показники обертання запасів
Потенційні збутові можливості | Загальна кількість збутових агентів; кількість збутових агентів, які працюють з продукцією товаровиробника
Б. Оцінювання діяльності на основі неформального об’єднан-ня контрольованих критеріїв. Цей підхід є ефективнішим проти попереднього. Згідно з ним різні оцінні показники об’єднуються за допомогою управлінського судження, що уможливлює загальну якісну оцінку діяльності суб’єкта каналу.
Підхід простий і гнучкий, бо не потребує формальних процедур для об’єднання окремих оцінних показників. Проте можуть постати й певні проблеми, зокрема визначення рейтингу того чи іншого критерію діяльності або забезпечення порівнянності результатів роботи окремих посередників.
В. Оцінювання діяльності на підставі формального об’єднання контрольованих критеріїв. Цей підхід включає такі етапи:
визначення критеріїв та оцінних показників діяльності;
визначення питомої ваги кожного критерію;
оцінка рейтингу кожного критерію;
множення питомої ваги кожного критерію на його рейтинг;
визначення сумарної оцінки діяльності суб’єкта каналу.
Ці дії проводять стосовно кожного учасника каналу.
У наведеному прикладі (табл. 31) сумарна оцінка діяльності суб’єкта каналу (індекс діяльності посередника) дорівнює 5,95.
Таблиця 31
Загальна оцінка діяльності посередника методом формального об’єднання критеріїв.
Критерії | Питома вага критеріїв | Рейтинг критеріїв | Відносна важливість критеріїв
1. Збутова діяльність | 0,50 | 7 | 3,5
2. Підтримування рівня запасів | 0,20 | 5 | 1,0
3. Потенційні можливості збуту | 0,15 | 6 | 0,9
4. Відносини між суб’єктами каналу