яка забезпечить мінімум загальних витрат. Треба звернути увагу на те, що крива загальних витрат досягає мінімуму в точці, де жодна з інших двох складових (вартість запасів і транспортування) не досягає мінімуму. Натомість у мінімумі перебуває вся система в цілому.
Рис. 59. Залежність між вартістю запасів і транспортування та загальними витратами розподілу
Певних пояснень потребує і четвертий принцип (рівень обслуговування). Так, нині головною турботою фірм є забезпечення достатнього рівня обслуговування споживачів з якнайсуворішим контролюванням сумарних витрат і стану конкурентоспроможності. Отже, час — це цикл замовлення (визначення потреби + передання замовлення + обробка замовлення + навантаження + відправка). Надійність — це безвідмовність фірми, що визначається терміном виконання замовлення, гарантією доставки й точною відповідністю кожної партії поставки заздалегідь узгодженій специфікації.
Зв’язок — це двосторонній зв’язок між замовником і постачальником (фірмою).
Зручність — це міра гнучкості системи обслуговування споживачів.
Рівень обслуговування споживачів (Ро) може бути визначений за формулою:
де Кг — кількість готових до термінової поставки продуктів;
Кз — кількість замовлених продуктів.
Для продуктів, які не поставляються терміново, рівень обслуговування споживачів може визначатись як інтервал між моментом подання замовлення і моментом поставки продукції фірми споживачеві.
Основними функціями логістики розподілу є: транспортування і обробка матеріалів, обробка замовлень, а також управління товарно-матеріальними запасами.
Приклад логістичної системи розподілу наведено на рис. 60.
Рис. 60. Приклад логістичної системи розподілу
Традиційно маркетингову політику розподілу розглядають як процес управління потоками товарів і послуг від місць їх виробництва до місць використання чи споживання. Однак останнім часом утверджується значно ширший погляд на цю проблему. До традиційного комплексу логістичних дій і рішень включають також і координацію процесів матеріально-технічного постачання, тобто забезпечення виробництва необхідною сировиною, матеріалами, комплектувальними виробами, напівфабрикатами, необхідними для випуску продукції (рис. ).
На формування логістичних систем впливають такі фактори:
кількість необхідних вихідних і кінцевих продуктів;
кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів готової продукції;
кількість пунктів переробки (обробки) продукції;
взаємозалежність поставок матеріально-технічних ресурсів і збуту готової продукції;
фактори самого продукту: вартість, ризик, пов’язаний з купівлею, упаковка, прибутковість;
вартість(ціна) товарів;
чинні стандарти обслуговування.
Рис. 61. Сучасний погляд на проблему логістики
Література
Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.
Дайян А., Бунерель Ф., Ланкар и др. Академия рынка. Маркетинг. — М.: Экономика, 1993.
Джоббер Дэвид. Принципы и практика маркетинга Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Вильямс, 2000.
Дайл П. Менеджмент: стратегия и тактика: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999.
Дайл П. Маркетинг, ориентированный на стоимость: Пер. с англ. / Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб: Питер, 2001.
Друкер П. Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. — М.: Book chamber international, 1992.
Дэй Д. Стратегический маркетинг. — М.: ЭКСПО-Прес, 2002.
Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.
Классика маркетинга / Сост. Б. М. Энис, К. Т. Кокс., Москва М.П. — СПб.: Питер, 2001.
Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. — М.: Прогрес, 1990.
