Стратегія складування передбачає визначення розташування і кількості необхідних складів. Один з крайніх випадків – наявність одного великого центрального складу для обслуговування всього ринку. В іншому випадку можливе утримання низки менших складів, які розташовані поблизу місцевих ринків. В Західній Європі усунення торгових бар’єрів між країнами Європейської спільноти знизило час, необхідний для транспортування, і, відповідно, витрати. Ці зміни разом з концентрацією розподілу швидше на регіональному рівні, аніж на рівні конкретної країни, стимулювали тенденцію на утримання меншої кількості більших складів, які за рахунок економії на масштабах дозволяють зменшити витрати.

Транспортування.

Обслуговування замовників, безумовно, залежить від здатності системи фізичного розподілу своєчасно та без пошкоджень забезпечувати транспортування товарів. Ще більше значення своєчасної поставки зростає в умовах групового використання того чи іншого засобу доставки. Отже, вибір режиму транспортування виявляється життєво важливим для успішної реалізації маркетингової стратегії.

Існують п’ять основних видів транспортування: залізничний, автомобільний, повітряний, водний та трубопровідний. Кожний з них відповідає певним сегментам і має свої особливості.

Залізничний транспорт.

Використання залізничного транспорту ефективне при транспортуванні об’ємних вантажів на великі відстані. Залізниці часто використовуються для перевезення вугілля, хімікатів, нафти, машин і механізмів, ємкостей з радіоактивними матеріалами. Проблеми тут полягають у недостатній гнучкості цього виду транспорту. Для багатьох компаній транспортування залізницею означає необхідність використання вантажного автотранспорту при доставці товару на залізничну станцію та отриманні його в місці призначення. Окрім того, для перевезення невеликої кількості товарів використання залізничного транспорту є неекономічним.

Залізничний транспорт завдає навколишньому середовищу меншої шкоди, ніж автомобільний, та ідеально підходить для перевезення великих і постійних партій вантажів на відстань чотириста і більше кілометрів від залізничної гілки постачальника до залізничної гілки замовника. Якщо відповідна залізнична колія або під’їзний шлях відсутні, таке перевезення зазвичай є дорожчим, ніж автомобільне транспортування, при цьому більшою є імовірність втрати або пошкодження товарів. До того ж постачальники харчової продукції і такої, що швидко псується, повинні, за ухвалою національних і міжнародних організацій охорони здоров’я, здійснювати транспортування при постійних температурах. Вони можуть вважати такі перевезення недостатньо надійними.

Автомобільний транспорт.

Перевезення автомобільним транспортом більш гнучке, оскільки автомобілі можуть подаватися безпосередньо до місць розташування компаній та їх складів. Це означає, що автомобільний транспорт може перевозити товари від постачальника до замовника без додаткової переробки вантажу при транспортуванні. Більш того, в Європі завдяки існуванню Єдиного європейського ринку швидкість доставки вантажів при цьому, як правило, зростає, а витрати відповідно зменшуються. Після усунення обмежень, які існували при мережі кордонів (до 1993 року водії втрачали в середньому близько 30 відсотків часу на очікування та заповнення документів на кордоні), спостерігається тенденція зростання автомобільних перевезень в Європі. З іншого боку, це спричиняє підвищення інтенсивності руху на дорогах і збільшення шкоди, якої завдають дорожному покриттю важкі вантажні автомобілі. В той же час треба зазначити, що автомобільні перевезення мають певні обмеження – товарні партії не повинні перевищувати, як правило, 20 т.

Повітряний транспорт.

Основні переваги перевезення вантажів повітряним транспортом – швидкість і можливість доставки товарів на великі відстані. Завдяки високій швидкості таке транспортування часто використовується для товарів, які швидко псуються, та при необхідності термінової поставки. Окрім того, якщо компанії шукають можливість зменшення товарних запасів, транспортування повітряним транспортом можна використовувати для поповнення запасів із застосуванням системи “своєчасна доставка”. Очікується, що із зростанням міжнародної торгівлі повітряний транспорт буде використовуватися все більш активно. До його основних недоліків можна віднести високу вартість і необхідність транспортування вантажів в аеропорти та звідти автомобільним транспортом.

У 1996 році Європейська рада повітряних перевізників оприлюднила низку рекомендацій стосовно гарантованого перевезення і часу проходження вантажу. Попри те, що вантажні перевезення складають близько 20 відсотків доходів авіакомпаній, вони досить часто вважаються небажаними об’єктами для інвестування. З-поміж рекомендацій зазнача-лося, що повітряним перевізникам слід зосередити свою увагу на поліпшенні якості послуг, які надаються постачальникам.

Водний транспорт.

Перевезення водним транспортом повільне, але недороге. Транспортування внутрішніми водними шляхами зазвичай використовується для перевезення об’ємних, недорогих товарів, які не належать до таких, що швидко псуються. Це вугілля, руда, зерно, сталь, нафта. Морський водний транспорт перевозить значно більше видів різних товарів. Водному транспорту надається перевага у тих випадках, коли низька вартість у міжнародних міських перевезеннях є важливішою, ніж швидкість, яка забезпечується при використанні повітряного транспорту. Значна частина деяких вантажних перевезень між Європою та країнами Південної і Північної Америки, Південно-Східної Азії здійснюється за допомогою морського транспорту. Водний транспорт, як і повітряний, зазвичай вимагає автомобільних перевезень для транспортування вантажів до вантажного порту та звідти.

Трубопровідний транспорт.

Використання трубопроводів – це надійний і досить деше-вий спосіб транспортування рідини та газів. Однак будівництво трубопроводів вимагає значних капітальних вкладень і часу. Трубопроводи, як правило, використовуються для транспортування природного газу, нафти, хімічних продуктів.

Переробка вантажів.

Під переробкою вантажів розуміють дії з переміщення товару на заводі-виробнику, складах та транспортувальних станціях. Сучасні сховища зазвичай являють собою одноповерхові будови, що дозволяє застосовувати високий рівень автоматизації. В деяких випадках для переробки вантажів використовуються роботи. Зменшення участі людей в розміщенні запасів і підготовці замовлень знизило кількість помилок і підвищило швидкість виконання цих операцій.

Два основних удосконалення в переробці вантажів – це блочна переробка і застосування контейнерів. Блочна переробка