Теоретично існує чотири типи ситуацій, у яких необхідно проводити аналіз і приймати управлінські рішення, у тому числі і на рівні підприємства: в умовах визначеності, ризику, невизначеності, конфлікту.

Аналіз і прийняття управлінських вирішень в умовах визначеності, ризику і невизначеності розглядався в главі 1.1. тому в цьому розділі я розгляну лише прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності (деякі моменти) і в умовах конфлікту, тому що дані ситуації найбільше часто зустрічаються в реальному житті.

Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності. Ця ситуація розроблена в теорії, однак на практиці формалізовані алгоритми аналізу застосовуються досить рідко. Основні труднощі тут полягають у тому, що неможливо оцінити імовірності результатів. Основний критерій - максимізація прибутку - тут не спрацьовує, тому застосовують інші критерії:

максімін (максимізація мінімального прибутку)

мінімакс (мінімізація максимальних втрат)

максімакс (максимізація максимального прибутку) і ін.

Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах конфлікту. Найбільш складний і мало розроблений із практичної точки зору аналіз. Подібні ситуації розглядаються в теорії ігор. Безумовно на практиці ця і попередня ситуації зустрічаються досить часто. У таких випадках їх намагаються звести до однієї з перших двох ситуацій або використовують для ухвалення рішення неформалізовані методи.

Оцінки, отримані в результаті застосування формалізованих методів, є лише базою для ухвалення остаточного рішення. При цьому можуть прийматися до уваги додаткові критерії, у тому числі і неформального характеру.

3.1. Методи прийняття рішень.

Існує безліч методів, за допомогою яких може бути прийняте рішення. Ось деякі з них. (додаток 1, 3).

Декомпозиція. Представлення складної проблеми, як сукупності простих питань.

Діагностика. Пошук у проблемі найбільш важливих деталей, що зважуються в першу чергу. Використовується при обмежених ресурсах.

Експериментальні оцінки. Формуються які-небудь ідеї, розглядаються, оцінюються, порівнюються.

Метод Делфі. Експертам, що не знають один одного даються питання, пов'язані з вирішенням проблеми, думка меншості експертів доводиться до більшості. Більшість повинна або погодитися з цим рішенням, або його спростувати. Якщо більшість незгідна, то їхні аргументи передаються меншості і там аналізуються. Цей процес повторюється доти, поки експерти не прийдуть до загальної думки, або перейде до того, що виділяться групи, що не змінюють свого рішення. Цей метод використовується для досягнення найвищої ефективності.

Метод неспеціаліста. Питання зважується особами, що ніколи не займалися даною проблемою, але є фахівцями в суміжних галузях.

Лінійне програмування.

Імітаційне моделювання.

Метод теорії імовірності.

Метод теорії ігор. Задачі зважуються в умовах повної невизначеності.

Метод аналогій. Пошук можливих рішень проблеми на основі запозичення з інших об'єктів управління.

Ефективне прийняття рішень необхідно для виконання управлінських функцій. Тому процес прийняття рішень займає центральний пункт у теорії управління. Збільшення здатності керівника до прийняття обґрунтованих об'єктивних рішень у ситуаціях виняткової складності за допомогою моделей і кількісних методів сприяє підвищенню ефективності організацій.

Відповідно до американського соціолога М. Рубінштейна можна виділити 10 принципів, якими варто керуватися при прийнятті будь-яких рішень:

1. Перш ніж вникати в деталі, постарайтеся уявити проблему в цілому.

2. Не приймайте рішення, поки не розглянете всі можливі варіанти.

3. Сумнівайтеся. Едісон вирішив загадку електрики тільки тому, що засумнівався в усьому, що стверджували його знамениті колеги.

4. Намагайтеся глянути на проблему, що стоїть перед вами, із самих різних точок зору, навіть якщо шанси на успіх здаються мінімальними.

5. Шукайте модель чи аналогію, що допоможе вам краще зрозуміти сутність розв'язуваної проблеми.

6. Задавайте якнайбільше питань.

7. Не задовольняйтеся першим рішенням, що прийде до вас у голову.

8. Перед ухваленням остаточного рішення поговоріть з ким-небудь про ваші проблеми. Варто також послухати, що скажуть інші.

9. Не зневажайте своїми почуттями. При ведучій ролі логічного мислення і здорового розуму в аналізі проблем і прийнятті рішень не можна применшувати значення, що мають почуття переживання й інтуїції.

10. Пам'ятайте, що кожна людина дивиться на життя і виникаючі повсякденні проблеми зі своєї точки зору, і тому різниця в поглядах на життя – основна перешкода на шляху ухвалення рішення, що задовольнило б усіх.

Для подальшого розгляду методології і методів прийняття рішень варто розібратися з визначеннями основних понять.

Процес і процедура прийняття рішень.

Для того щоб прийняти управлінське рішення, кожен менеджер повинний добре розбиратися не тільки в понятійному апараті, але і досить кваліфіковано при цьому застосовувати на практиці:

методологію управлінського рішення;

методи розробки управлінських рішень;

організацію розробки управлінського рішення;

оцінку якості управлінських рішень.

Методологія управлінського рішення являє собою логічну організацію діяльності по розробці управлінського рішення, що включає формулювання цілі управління, вибір методів розробки рішень, критеріїв оцінки варіантів, складання логічних схем виконання операцій.

Методи розробки управлінських рішень містять у собі способи і прийоми виконання операцій, необхідних у розробці управлінських рішень. До них відносяться способи аналізу, обробки інформації, вибору варіантів дій і ін. (додаток 3).

Організація розробки управлінського рішення припускає упорядкування діяльності окремих підрозділів і окремих працівників у процесі розробки рішення. Організація здійснюється за допомогою регламентів, нормативів, організаційних вимог, інструкцій, відповідальності.

Технологія розробки управлінського рішення – варіант послідовності операцій розробки рішення, обраний за критеріями раціональності їх здійснення, використання спеціальної техніки, кваліфікації персоналу, конкретних умов виконання роботи.(додаток 1,3)

Якість управлінського рішення – сукупність властивостей, якими володіє управлінське рішення, що відповідають тією чи іншою мірою потребам успішного вирішення проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретність.

Об'єкт ухвалення управлінського рішення – багатогранна діяльність підприємства незалежно від його форми власності.

Рішення – результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив і являє собою