у конкурентному колі та сприяють збільшенню потенціальних користувачів.
3.2. Визначення організаційної структури ЗАТ "СІНЕТ"
Згідно класичної теорії організації, структура організації повинна бути розроблена зверху вниз . Послідовність проектування організаційної структури схожа з послідовністю елементів процесу планування.
Спочатку керівники - генеральний директор ЗАТ "СІНЕТ" , потім були поставлені конкретні завдання і тоді була виявлена необхідність у створенні такого структурного підрозділу як товариство "СІНЕТ" . Таким чином, був проведений поділ організації по горизонталі на блоки, що відповідали найважливішим напрямкам діяльності по реалізації стратегії:
встановити співвідношення повноважень різних посад (що було передбачено посадовими інструкціями). При цьому керівник встановлює ціль команд, або регламентує діяльність кожного відділу, що передбачено в положеннях про відділи, проводить подальший поділ на дрібніші організаційні підрозділи, щоб ефективніше використовувати спеціалізацію
визначені посадові обов'язки як сукупність певних завдань і функцій, які також передбачені інструкцією, розробленою на кожну посадову особу.
Таким чином, виникає необхідність управління спільною працею багатьох спеціалістів організації, була сформована організаційна структура підприємства.
На основі аналізу товариства “СІНЕТ” , структура заснована на зміні цілей, задач дорученних відповідним спеціалістам в залежності від зміни середовища. Для “СІНЕТ” характерно система повноважень і відповідальності, структура контролю власті і комунікації прагнення до власних погоджень задач підприємства і шяхів її виконання (а не строго ієрархічної ).
По-перше, ієрархія управління для такої невеликої організації є досить розгалуженою, її ієрархічність визначається одним із принципів побудови структури організації - визначенням ліній влади.
В організації також існують правила і норми поведінки персоналу, але вони нечисленні і скоріш за все негласні, та професійні відносини в організації встановлені цими правилами та інструкціями. Статус кожної посадової особи є чітко визначеним посадовими інструкціями де передбачені функціональні обов'язки, права та відповідальність, а також порядок підпорядкування. Кожна посадова особа приймає рішення в межах своєї компетенції і функціональних обов'язків, але вона може проявити ініціативу, хоча напрямок ініціативи теж визначений посадовою інструкцією. Дана організація прагне стабільності, але все більше приходить розуміння того, що зміни є необхідним атрибутом кожної організації в сучасних ринкових умовах. Методика проведення роботи і правила також стабільні, але їх зміна цілком допустима, оскільки організації необхідно адаптуватися до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, що постійно впливають на її діяльність. Підбір кадрів до персоналу адміністративного управління здійснюється за професійними якостями, досвідом роботи на протязі якого людина набуває ділових якостей.
Організаційна структура стає більш міцною і життєздатною тільки втому випадку, коли в організації встановлюється чітка взаємодія між дорученнями керівництва, тобто коли власний прояв управлінських дій головного керівника здійснюється по всій вертикалі.
Виходячи з досліду ЗАТ “ Сінет” застосовує такі формальні правила управління :
розподіл праці і розподіл офіційних забов'язань серед співробітників та груп;
визначення сфери контролю управляючих та спів підлеглих в організації;
координація усіх функцій, щоб організація могла діяти, як єдине ціле .
Це дозволяє працівникам визначити своє місце в організації, завдяки чому вони спільно можуть працювати над досягненням цілей товариства "СІНЕТ".
Саме при таких умовах в організації формується неперервний ланцюг командування, який забезпечує підпорядкування будь-якого суб'єкта діяльності тільки одній особі - вищому керівникові (комерційному директорові).
Отже, це є основною перевагою організації органічного типу. Але даний принцип, при деяких умовах може перетворюватись у свою протилежність, він починає наштовхувати керівника на розширення своїх власних повноважень за рахунок утримання свого контролю над усіма, навіть дрібними структурами управління. Однак можливості людини небезмежні. Людина може керувати успішно лише обмеженою кількістю підлеглих. Вона повинна брати до уваги реальний діапазон управління, або як цей феномен ще називають, діапазон контролю. Одержала розповсюдження точка зору про два типи діапазонів управління - оперативного і штабного. Перший може включати до тридцяти підлеглих, а другий - від трьох до дев'яти.
Як вказує досвіт структура любої організації поділяється на 2 види формальна та не формальна.
При формальній організації являє собою механізм саморегуляції.
В даному випадку визначається (передбачення майбутнього), яке виникає завдяки тому, що встановленні в формальній структурі зв'язку між життєво важливими подіями навколишнього середовища і симптомами їх виявлення дозволяє реагувати на симптоми так і на саму дію, хоча останнє лише прогнозується .
Під неформальною організацією розуміється сукупність особистих контактів і взаємодій, а також асоціативні групи людей – спонтанна система контактів, в такій організації відсутні єдині цілі, однак вона досягає важливих результатів оскільки взаємодія людей заснована на їх особистих цілях та симпатіях.
Неформальна організація невизначена та безструктурна. До числа її головних функцій відносяться комунакція, підтримка єдності незалежності вибору. Однак не треба забувати, що вона може породжувати конфлікти та суперечки пов'язані з необхідністю прояву лояльності по відношенню до компанії.
Шегда А.В. Основі менеджмента, К: Зання, 1998 с.370
Крім того неформальна організація може створювати атмосферу для незадоволених, поганих робітників.
Хоча бюрократія являє собою розповсюджену модель формування організації, вона має певні недоліки. В бюрократичних структурах виникають труднощі, що пов'язані з наданням великого значення стандартизованим правилам, процедурам і нормам, що забезпечують належне виконання співробітниками своїх завдань, виконанню запитів інших підрозділів, а також взаємодію з клієнтами та державними установами . Це призводить до того, що організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі проблеми і питання що тут виникають вирішуються тільки виходячи з прециндентів. Відсутність гнучкості може виникати і у взаємовідносинах працівників в межах організації. Суворе слідування встановленим правилам може породжувати нові проблеми в ході взаємодії, обміну інформацією і координації діяльності різних частин організації. Також це призводить до негнучкості і повному порушенню