праці;
базова ставка установлюється виходячи з кваліфікації робітника на основі описи трудових функцій і стани ринку праці;
перемінна частина оплати праці є додатковою. Це гнучка система оплати праці, заснована на участі робітників у прибутках організації і розподілі її прибутків. Система участі в прибутках припускає створення визначеного механізму розподілу додаткових прибутків, одержуваних у результаті росту продуктивності праці в тому підрозділі, де трудиться робітник. Це не просто нова система оплати праці. У основі її лежить новий підхід до оцінки фахової придатності конкретної особистості.
Виплати через «участь у прибутках» - це не разові бонуси або доплати поверх норми. Це рухлива частина фонду оплати праці, тісно пов'язана з кінцевими результатами. Практика показує, що використання гнучких систем участі в прибутках організації дозволяє значно підвищити рівень оплати праці при одночасному підвищенні його продуктивності.
Сформулюємо принципи оплати і стимулювання праці:
універсальність (система оплати праці повинна однаково добре функціонувати в різноманітних організаційних структурах);
простота і доступність;
колективна відповідальність за виконання встановлених показників, що наступає автоматично, без утручання «ззовні»;
справедливий розподіл колективного заробітки (розмір зарплати будь-якого члена колективу залежить від його особистого внеску і ніяких меж не обмежується);
самостійність трудового колективу не тільки в виборі стилю і методів роботи, але й у визначенні розміри заробітної плати в залежності від кінцевих результатів праці.
3.4. Поділ управлінської праці
Цей об'єктивний процес відокремлення окремих його видів у самостійні сфери трудової діяльності різноманітних груп управлінських робітників. По суті, ця спеціалізація робітників на виконанні окремих видів робіт.
Ще в древні часи люди зрозуміли, що з поділу праці можна витягти додаткові переваги. Їхні шанси вижити підвищувалися, коли вони доручали кожному члену групи визначену роль у сфері, що він знав краще інших. Коли загальна задача організації розділена між її членами таким чином, що кожна людина виконує свою особливу роль, то в наступні люди стають професіоналами у своїй справі, а це підвищує ефективність їхньої праці. Основний елемент процесу такої організації праці - департменталізація.
3.5. Департменталізація
Департменталізація - процес розподілу різноманітних видів діяльності і ресурсів у логічні виробничі одиниці для виконання визначених організаційних задач. У зв'язку з цим виділяють такі напрямки діяльності менеджерів в області депарменталізації.
Функціональна департменталізація - це процес поділу на групи видів діяльності і ресурсів усередині фірми таким чином, щоб службовці, що виконують однакові або подібні види діяльності, були об'єднані в один відділ. Групи видів діяльності в цьому випадку зосереджуються на основних функціях бізнесу. У типовому виробничому бізнесі відділи звичайно затверджуються для того, щоб виконувати виробничі, фінансові і маркетингові функції. У туристській фірмі це можуть бути відділи реклами й інформації, фінансовий, збуту (реалізації путівок) і т.д.
Функціональна департменталізація є найбільше узвичаєним підходом для розподілу видів діяльності і ресурсів по групах. Це особливо широко поширено серед дрібних організацій. Основні переваги функціональної департменталізації:
зосередження на одній функціональній області стимулює становлення що служать як спеціалістів у своїй справі;
спостереження і координація спрощуються, оскільки менеджеру необхідно пам'ятати й інтегрувати тільки вузьке коло функціональних видів майстерності;
функціональна департменталізація добре підходить до стабільних ситуацій.
У той же час функціональна департменталізація володіє і декількома хибами:
службовці прогаюють із виду цілі організації, тому що вони концентрують увагу лише на своєму відділі і своїй спеціалізації;
термін для прийняття загальних рішень збільшується через необхідність прийняття рішень у кожній функціональній області;
виникають конфлікти між вузькими спеціалістами різних функціональних відділів;
можуть виникнути «проблемні місця» при переході роботи від одного відділу до іншого.
Особливе значення функціональної департменталізації складається в тому, що вона є, мабуть, основним базисом для підприємств, що займаються бізнесом. Альтернативний тип департменталізації, виникає по мірі росту виробництва, розвитку фірми, продукції і послуг, називається департменталізацією по продукту.
Департменталізація по продукту - процес поділу по групах видів діяльності і ресурсів у залежності від типів продукції, що продає компанія. Стосовно до туризму це може бути, наприклад, лижний тур або оригінальна екскурсійна програма і т.п.
Департменталізація по продукту має ряд переваг. Продукція стає центральним елементом, щодо якого можуть координуватися всі задачі фірми. Рішення приймаються швидше й ефективніше, чим у функціонально-організаційній компанії; обов'язку і продуктивність кожної людини чітко визначені. І останнє - департменталізація по продукту найбільше відповідає динамічному оточенню, оскільки вона підтримує гнучкість фірми і сприяє швидкому реагуванню на зміну умов.
Але департменталізація по продукту має і свої хиби. Відділи зосереджуються тільки на своєму виді продукції і слабко орієнтуються в проблемах всієї організації. Страждає узгодженість дій серед підрозділів, тому що кожний відділ діє самостійно. Фірми з такою структурою більш дорогі, чим функціонально організовані компанії, тому що кожний відділ повинний мати власний штат спеціалістів.
Департменталізація по споживачах - процес організації різних видів діяльності і ресурсів таким чином, щоб кожний відділ міг уважно реагувати на різноманітні потреби специфічних споживчих груп. Наприклад, серед туристів це аматори спокійного відпочинку, аматори спортивного відпочинку, аматори пригод і т.п.
Успіх департменталізації по споживачах залежить від спроможності організації визначити особливі категорії споживачів і досліджувати їхні специфічні потреби. Особлива перевага такого поділу праці в тому, що він дозволяє спеціалістам бути дуже чуйними у відношенні потреб особливих споживчих груп. Часто це дає організації перевага в передбаченні нових потреб клієнтів і дозволяє реагувати на них краще і швидше, що дуже важливо в умовах конкуренції. Широко поширений метод департменталізації по споживачах складається в тому, щоб одному відділу доручити питання продажу путівок споживачам, другому - роботу з транспортом, готелями і т.д.
Департменталізація по географічному положенню