Кожний із Законів перебуває з поділів, що у свою чергу діляться на статті. Як і всі закони, Закони регулюючі відношення з приводу конкуренції, постійно доповнюються й уточнюються вищими органами державної влади.

Нижче приведені категорії який визначаються Законом України "Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності":

товар – продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації;

ринок товару (товарний ринок) – сфера обороту товару однієї споживчої вартості, у рамках якої визначається монопольне положення;

конкуренція – змагання підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, у яких бідуває споживач;

монопольне положення – домінуюче положення підприємця, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку конкретного товару. Монопольним є положення підприємця, частка якого на ринку конкретного товару перевищує 35%;

монопольна ціна – ціна, що встановлюється підприємцем, що займає монопольне положення на ринку, і приводить до обмеження конкуренції і порушенню прав споживача;

монопольна діяльність – дія (бездіяльність) підприємця (підприємців) в умовах монопольного положення на ринку одного підприємця (групи підприємців) у виробництві і реалізації товарів, а також дія (бездіяльність) органів влади і керування, спрямовані на недопущення, корінне обмеження або усунення конкуренції;

суб'єкт , що господарює , (підприємець) - юридична особа незалежно від форми власності, що займається діяльністю по виробництву, реалізації, придбанню товарів (робіт, послуг), громадянин, що робить самостійну підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, група зазначених юридичних і / або фізичних осіб, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими, тобто має вирішальний вплив на їхню господарську діяльність, у тому числі і на прийняття управлінських рішень на підставі: володіння їхніми акціями (паями, частинами); володіння або права використання їхніх активів; прав, зафіксованих в установчих документах або договорах (контрактах); відповідності більше, ніж чверті складу органів керування і / або наглядацьких рад, ін.

До третього підрозділу можна зробити такий висновок:

Керівник підприємства має враховувати зовнішнє середовище в цілому, оскільки організація є відкритою системою, яка залежить від взаємообміну ресурсами і результатами діяльності із зовнішнім світом.

Значіння зовнішніх факторів змінюється від організації до організації та від підрозділу до підрозділу.

Всі фактори зовнішнього середовища взаємозалежні та взаємодіють між собою.

РОЗДІЛ 4

Структура виробничого процесу

Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних процесів праці та природних процесів, в результаті яких матеріали пертворюються в готові вироби.

В залежності від характеру і масштабу виробляємої продукції виробничі процеси можуть бути прості та складні. Продукція, вироблена на підприємстві ВАТ “Сумсільмаш”, як правило, складається з великої кількості деталей та збірних одиниць. Детали мають різні габаритні розміри, складні геометричні форми, обробляються з великою точністю, для їх виготовлення потрібні різні матеріали. Все це ускладнює виробничий процес, котрий ділиться на частини, і частини цього складного процесу виконуються різними цехами і виробничими дільницями заводу.

Виробничий процес включає як технологічні, так і нетехнологічні процеси.

Технологічні - процеси, в результаті котрих змінюються форми, розміри, властивості предметів праці.

Нетехнологічні - процеси, не призводящі до зміни цих факторів.

По масштабах виробництва однородної продукції розрізняють процеси:

масові - при великому масштабі випуска однорідної про-дукції;

серійні - при широкій номенклатурі постійно повторюючих видів продукції;

індивідуальні - при постійно змінюваної номенклатурі виробів, коли велика частка процесів носить унікальний характер.

Технологічний процес на підприємстві ВАТ “Сумсільмаш” показує слідуюча схема:

Технологічний процес починається з центрального матеріального складу, який складається з двох частин: склад матеріалів, сировини, запчастин та напівфабрикатів; склад готової продукції.

З початку відібрані відповідно документації виробничі запаси транспортують до основної виробничої ланки підприємства – дільниці № 1 – за допомогою контейнерів і електрокарів. Ці транспортні засоби надаються і обслуговуються транспортною дільницею, яка безпосередньо підпорядкована заступнику директора по загальним питанням.

Дільниця № 1 складається з п’яти цехів, котрі проходить виріб в процесі обробки. Для транспортування деталей і виробів між цехами та внутрі них використовують внутрішньо-цеховий транспорт.

Після кінцевого збору вироба, останній транспортується у відділ технічного контролю, де проходить процес звірки відповідності технічній документації, державним стандартам якості, а також вимогам замовника.

Після того, як виріб був перевірений на предмет відповідності вимогам, він транспортується до проміжної складальної дільниці, робітники якої розподіляють і маркірують продукцію по замовниках для подальшого складування.

Кінцевий пункт призначення продукції в технологічному процесі – склад готової продукції, де ведеться її облік.

Даний технологічний процес потребує використання електро- і теплоенергії, якими забезпечують відповідно енергоремонтна дільниця і котельна. Інструментальне господарство підприємства представлене інструментальною дільницею, до функцій якої входить: виробництво, ремонт та своєчасне забезпечення інструментом робочих місць цехів основного виробництва.

Таким чином, основні операції виконуються робітниками основного виробництва на робочих місцях цехів ділянки № 1. Обслуговуючі процеси – це процеси, пов’язані з обслуговуванням основного та допоміжного виробництв (складські, транспортні і контрольні роботи). Допоміжними можно назвати процеси виробництва електро- та теплоенергії, а також виробництво і ремонт інструменту для основного виробництва.

Виробнича потужність підприємства ВАТ “Сумсільмаш” складає

4 729 137,4 грн. на рік. Тобто підприємство використовує свою виробничу потужність на 70 %. Причиною цього явища може виступати застарілі технології, які використовуються підприємством. Деякі технологічні лінії знаходяться в стані