Так, потреба роботи із значними масивами даних обумовила появу автоматизованих банків даних, абонентських диспетчерських пунктів. Засоби опрацювання комп'ютерної інформації визначили істотну роль в управлінській діяльності фондів алгоритмів і програм, відділів програмування тощо.

Центральне місце в процесі ухвалення управлінських рішень за допомогою АІС займають машинні засоби переробки інформації, системи зв'язку, термінали комп'ютерних даних тощо. При розробці та впровадженні інформаційних технологій створюються нові відділи, бюро, служби, органи, посади, які так чи інакше беруть участь у підготовці та ухваленні управлінських рішень. У процесі підготовки управлінських рішень і контролю за їх виконанням в умовах застосування автоматизованих інформаційних технологій діалог "людина — людина" замінюється діалогом "людина — машина" чи "людина — машина — людина". Це приводить до істотного перерозподілу функцій працівників, підвищує вимогливість до їх професійної підготовки. Частина функцій, пов'язаних з процесом прийняття управлінських рішень, переходить до співробітників нових підрозділів. Наприклад, при розв'язанні формалізованих завдань працівники переходять від безпосереднього виконання ряду допоміжних операцій на підготовку їх для реалізації на ЕОМ. Але при цьому також присутній людський фактор. У зв'язку з цим виникає потреба формування АІС для забезпечення успішного виконання контролюючих функцій допоміжного персоналу.

Щодо цього у спеціальній літературі справедливо акцентується увага на тому, що діяльність працівників, яка складає процес ухвалення управлінських рішень в умовах функціонування АІС, потребує відповідного правового забезпечення за допомогою цілих комплексів нормативно-правових актів.

Передусім це нормативні акти, які реалізують головні принципи і порядок функціонування автоматизованих систем, у тому числі й організацій процесу ухвалення управлінських рішень.

Головні серед них:*

положення про інформаційну систему та про функціональну підсистему (паспорт);*

положення про орган управління, його підрозділи;*

посадові інструкції, складені згідно з вимогами, що обумовлені автоматизацією управлінської діяльності.

Цими актами регулюються стосунки, що виникають у процесі розв'язання конкретних управлінських проблем між різними структурними ланками і працівниками.

Слід звернути увагу й на інші проблеми, пов'язані з інформатизацією у сфері ухвалення управлінських рішень. Створення АІС суттєво впливає на реалізацію положень, що традиційно розробляються в теорії управлінських рішень. Зокрема, це стосується вимог, які висуваються до ухвалення управлінських рішень.

В управлінській діяльності, як і в інших сферах, треба врахувати, що управлінські рішення повинні прийматися у зв'язку з потребами суспільної практики і при наявності реальних можливостей їх виконання. Для цього потрібно забезпечити досить повне й змістовне вивчення суті предмета рішення. Невчасне управлінське рішення може стати або нездійсненним, або некорисним, а в деяких випадках і шкідливим.

Робочий день керівника кожного рівня системи управління починається з ознайомлення з обстановкою за минулу добу, яка стає основою для багатьох поточних рішень тактичного і оперативного характеру.

Важливою передумовою інформатизації у сфері соціального управління є уточнення відповідності функцій системи управління і завдань АІС. Така відповідність досягається через побудову класифікатора і формулювання переліку завдань АІС і відповідним їм видам програм опрацювання даних.

Побудова класифікатора функцій включає:*

визначення системи органів соціального управління, для яких створюється АІС, їх організаційної структури, функцій цих органів управління, їх підрозділів і окремих працівників;*

характер управлінської діяльності щодо реалізації функцій у конкретних підрозділах і конкретними виконавцями.

Але для цього знову ж потрібним є аналіз інформації:*

про наявні структури;*

визначення параметрів для систематизації опису структури шляхом розробки класифікаторів функцій органів управління;*

розробка шифрів підрозділів і конкретних виконавців.

У процесі цієї роботи реалізуються пропозиції щодо удосконалення системи органів соціального управління, поліпшення структури їхніх підрозділів. Таким чином встановлюється чітка залежність між структурами і змістом функцій щодо підготовки прийняття управлінського рішення. Це зумовлює можливість використовувати математичні та графічні засоби для вираження окремих функцій та їхніх сполучень.

При підготовці проектів управлінських рішень суттєвим є визначення відповідальності працівників, задіяних у цьому процесі. Формалізація опису санкцій спрощує порівняння їх в однорідних підрозділах і ланках системи управління, дає змогу зіставлення фактичного ухвалення управлінських рішень із передбаченими нормативними актами, оцінити раціональність функціонального навантаження органів та їхніх структурних підрозділів у процесі ухвалення управлінських рішень.

Алгоритмізація всіх видів діяльності для виконання функцій і визначення ділянок роботи, які піддаються машинному виконанню при підготовці управлінських рішень, є також важливою передумовою інформатизації. Упорядкування інформаційних процедур у функціях (операціях) супроводжується аналізом управлінської праці за технічними ознаками. Це дає змогу подавати зміст операцій мовою процедур, виявляти доцільність і ефективність здійснення тих чи інших процедур щодо опрацювання даних.

Відповідальним етапом створення механізму формалізації діяльності є розробка комп'ютерних програм із урахуванням специфіки самої інформації та змісту управлінського завдання. Результатом створення механізму формалізації та програмування діяльності повинно бути відокремлення творчо виконуваних елементів ухвали управлінських рішень від тих, які повинні виконуватися АІС. Наслідком усієї цієї праці є створення переліків завдань АІС і відповідних програм опрацювання даних.

Варто зазначити, що для технології ухвалення управлінських рішень в умовах використання нових комп'ютерних інформаційних технологій дуже важливим є забезпечення правовими засобами як самих завдань АІС, так і процесу їхньої реалізації. У зв'язку з цим у спеціальній літературі обґрунтовано виділяються стадії формулювання, класифікації розв'язання завдань АІС з погляду їхнього правового забезпечення.

При формулюванні завдань АІС за допомогою правового забезпечення створюється юридична основа розв'язання завдань, що є важливим для реалізації вимог, які ставляться до ухвалення управлінських рішень та їхнього змісту.

Завдання АІС виділяються згідно з виконуваними і нормативно закріпленими функціями органів управління, їхніх підрозділів та окремих службовців. Це дає змогу формувати вибір завдань,