Курсова робота

на тему:

Управління підприємством у кризовій ситуації

План

Вступ……………………………………………………………………..3

Економічна сутність кризи розвитку підприємства………………..4

Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві………………………………………5

Типологія кризових ситуацій………………………………………….8

Етапи кризи……………………………………………………………..9

Діяльність менеджера в антикризовому управлінні………………12

Модель менеджера антикризового управління…………………….14

Дії менеджера в кризовій ситуації…………………………………..19

Рольова поведінка менеджера……………………………………….22

10. Висновки………………………………………………………………25

11. Використані джерела…………………………………………………26

Вступ

Ця робота присвячена одному з найболючіших питань економіки нашої країни.

Сучасний стан більшості суб'єктів господарювання в Україні фахівці визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ, з одного боку, і заінтересованість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідний потенціал виживання та є стратегічно важливими для країни в цілому або певних регіонів, з іншого боку, зумовили виникнення та поширення нового для України, специфічного за своїми завданнями й функціями виду управління - антикризового.

Але ж антикризове управління не може відбуватися без його головного учасника – антикризового менеджера.

Отже, в цій роботі викладено найголовніші міркування про те, яким має бути менеджер антикризового управління.

Метою цієї роботи є вивчення проблем виникнення криз та їх вирішення, роль менеджера у цьому процесі.

Завданнями цієї роботи є:

з’ясувати, що таке криза, чому виникнення криз є закономірним;

причини, наслідки кризових ситуацій;

етапи кризи;

поняття керівника з антикризового управління;

особливості діяльності фахівця з антикризового управління;

модель менеджера з антикризового управління;

рольова поведінка менеджера.

Об'єктом дослідження є сукупність рис характеру, вчинків, манери поведінки менеджера, що веде антикризову діяльність.

2. Економічна сутність кризи розвитку підприємства.

Як відомо, концепція циклічності розвитку економічних систем належить до фундаментальних складових категоріального апарату економічної теорії. Підприємство є мікроекономічною системою, а отже його розвитку також притаманні властивості циклічності.

Соціально-економічна система в будь-якому вигляді та будь-якої форми, чи то суспільна формація, фірма або підприємство, має дві тенденції свого існування: функціонування та розвиток.

Функціонування – це підтримка життєдіяльності, збереження функцій, які визначають цілісність організацій, якісну визначеність, суттєві характеристики.

Розвиток – це набуття нової якості, яка укріплює життєдіяльність в умовах середовища, що постійно змінюється.

Функціонування та розвиток тісно пов’язані між собою, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в людині. Критерієм цих змін є появаа нової якості, яка укріплює стабільність та гармонійність соціально-економічної системи або яка створює нові умови для нього. Фактором розвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, виникнення нової технології, посилення мотивації діяльності. При цьому, звичайно, змінюються і умови функціонування соціально-економічної системи.

Зв’язок функціонування та розвитку має діалектичний характер, що відображає можливість і закономірність настання й вирішення закономірних ситуацій. Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка відображає періодичне настання кризових ситуацій.

Кризи відображають суперечності функціонування й розвитку, але можуть виникати і в самих процесах функціонування.

Криза – це загострення суперечностей у соціально-економічній системі, які загрожують її життєстійкості в навколишньому середовищі.

Виходячи з наведеного визначення, кризові явища в діяльності підприємства є моментом різкого загострення суперечностей, які зароджуються у процесі взаємодії окремих елементів мікроекономічної системи між собою та із зовнішнім середовищем. Такі суперечності виникають між:

1) кількісними та якісними характеристиками продукції та відповідними характеристиками ринкового попиту;

2) можливою та необхідною потужністю підприємства;

3) необхідним обсягом ресурсів, що споживає підприємство та можливістю їх залучення, цінами пропозиції та попиту на них;

4) ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які з’являються у процесі виробництва й мають бути компенсовані за рахунок отриманого доходу;

5) між фактичному та плановим розподілом прибутку підприємства на виробничий та соціальний розвиток.

Накопичення суперечностей призводить до порушення рівноваги економічної системи, поступово втрачається життєздатність підприємства, виникає дефіцит ресурсів або можливостей підприємства для подальшого розвитку. Створюється кризова ситуація.

Кризові явища в розвитку підприємства тісно пов’язані з певним характером життєвого циклу підприємства (ЖЦП). Його можна зобразити, як: Виникнення-Становлення-Підйом(розвиток)-Вища точка-Спад-Антикризовий процес реорганізаційної процедури та ліквідаційної процедури.

Характерною особливістю є те, що кризові ситуації виникають на всіх стадіях ЖЦП. Однак реалізація всієї сукупності процедур антикризового управління починається лише на певному етапі ЖЦП: в умовах різкого спаду, який характеризується, як правило, неплатоспроможністю підприємства.

Слід наголосити, що на мікроекономічному рівні кризи не можна ототожнювати з будь-яким окремо взятим етапом ЖЦП. Також хибним є уявлення, що кризові явища характерні лише для стадії „старість”. Кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства.

3. Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві.

Кризова ситуація в діяльності підприємства не виникає раптово, вона має свої причини. Причина появи кризових явищ прихована в самому ринковому господарстві, викликана постійною зміною ринкових орієнтацій споживачів, невизначеністю ринковою поведінки контрагентів, необхідністю постійного коригування основних елементів та функціональних підсистем підприємства, несприятливий вплив зовнішнього оточення.

Виділяють такі загальні ознаки класифікації кризових факторів:

1. Залежно від місця виникнення кризових факторів:

- внутрішні, виникнення та інтенсивність прояву яких залежить від діяльності підприємства, провокується певними рішеннями, подіями або внутрішнім станом системи;

- зовнішні, виникнення та інтенсивність прояву яких обумовлюється станом зовнішнього оточення.

2. залежно від наслідків виявлення окремих факторів:

- загальні кризові фактори, дія яких призводить до погіршення загальних умов ведення підприємницької діяльності;

- специфічні кризові фактори, дія яких погіршує перспективи підприємств окремого профілю діяльності;

- індивідуальні кризові фактори, дія яких призводить до банкрутства конкретного підприємства.

3. Залежно від ступеня впливу в межах кожної групи:

- основні;

- другорядні.

4. Залежно від ступеня взаємообумовленості:

- незалежні;

- похідні.

5. Залежно від часу дії:

- постійні;

- тимчасові.

6. Залежно від підходу до визначення:

- потенційні;

- фактичні.

Найбільш важливою групою факторів кризових ситуацій серед перелічених є внутрішні та зовнішні фактори.

Зовнішні кризові фактори поділяються на міжнародні та національні кризові фактори.

Міжнародні кризові фактори обумовлюються ситуацією