Курсова робота з менеджменту
Вдосконалення соціально-трудового планування на підприємстві
Зміст
Вступ
1 Теоретико- методичні засади аналізу ефективності динаміки менеджменту на підприємстві
1.1Система менеджменту
1.2 Організаційні зміни та організаційний розвиток як об’єкти управління
1.3 Визначення ефективності організаційних змін
1.4 Критерії та методи оцінювання ефективності менеджменту
1.5 Основне управління роботою індивіда як передумова ефективної динаміки менеджменту
2 Аналіз ефективності динаміки менеджменту на ТзОВ “ІТС”
2.1 Аналіз організаційно-правової форми підприємства
2.2 Аналіз організаційної структури підприємства
2.3 Аналіз основних техніко-економічних показників
2.4 SWOT-аналіз
2.5 Аналіз ефективності динаміки менеджменту на ТзОВ “ІТС”
3 Вдосконалення досягнення ефективності динаміки менеджменту на ТзОВ “ІТС”
3.1 Напрямки вдосконалення ефективності динаміки менеджменту
3.2 Заходи підвищення ефективності організації процесу менеджменту
3.3 Обгрунтування та розрахунок економічного ефекту від запропонованих заходів
Висновок
Використана література
Вступ
Перехід української економіки на ринкові засади зумовлює ефективне використання всіх видів ресурсів. Оскільки на ринку умови надзвичайно жорстокі і виживають на ньому тільки ті, які вміють ефективно використовувати наявні у них ресурси та інтенсивно працювати, то важливо підтримувати на підприємстві систему менеджменту, яка б забезпечувала загальну ефективність діяльності підприємства.
Так як діяльність будь-якої організації є багатоплановою, то й аналіз у даному курсовому проекті ми будемо здійснювати, оцінюючи економічну, соціальну та організаційну ефективності динаміки менеджменту. Об’єктом дослідження оберемо товариство з обмеженою відповідальністю “ІТС”.
При визначенні політики та стратегії будь-якого підприємства аналіз ефективності обов'язково передбачає співставлення останньої з рівнем використання інших чинників виробництва. Крім того, в процесі діяльності працівників дуже важливо й подбати про умови, в яких їм прийдеться перебувати, бо останні є надзвичайно важливими у відображенні майбутнього доходу.
Отже, розуміючи актуальність забезпеченості трудовими ресурсами та соціального розвитку на будь-якому підприємстві в будь-який період його діяльності, я вибрала для написання своєї курсової роботи саме тему “Вдосконалення соціально-трудового планування на підприємстві”.
Метою курсового проекту є визначення заходів щодо вдосконалення ефективності динаміки менеджменту на підприємстві, виявлення найкращих шляхів його діяльності та визначення результату від запропонованих засобів.
Проведемо аналіз і вияснити, яким чином результативність діяльності підприємства пов’язана з рівнем соціально-трудового планування членів його колективу.
1.1 Система менеджменту
Після створення підприємства перед підприємцем постає проблема ефективного управління ним, складовою частиною якого є організаційна діялбність, що здійснюється у межах певних організаційних форм. Вибір оптимальної організаційної форми підприємства та ефективних методів прийняття управлінських рішень є одним із найважливіших чинників успішної підприємницької діяльності.
Менеджмент ж являє собою складову частину процесу управління. Він характеризується як свідомий і цілеспрямований вплив керівництва підприємства або керівних органів на діяльність людей у процесі виробництва товарів і послуг у межах певної організації з метою привласнення прибутків. Менеджмент – це сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурсів з певними організаційними цілями. Менеджер –той, хто вцілому відповідальний за процес менеджменту в межах організації.
Головними видами діяльності, які становлять процес менеджменту є планування й ухвалення рішень, організація, лідерство і контролювання. Для досягнення успіху менеджери також прагнуть мати технічні, міжособові, концептуальні, діагностичні, комунікативні навики, уміння правильно ухвалювати рішення та розподіляти час. Ефективна практика менеджменту потребує синтезу науки і мистецтва, тобто поєднання раціональної об’єктивності та інтуїтивної проникливості.
Сама ж система менеджменту представляє собою комплексний підхід з економічної, соціальної, організаційної сторін, кожна з яких містить певний набір факторів впливу, тощо, і використовує для вирішення задач методи напрямки чи сформовані заходи. Базуючись на різноманітних принципах, вона спрямована на досягнення одного результату, а саме – максимального прибутку при мінімальних затратах та якомога краще сформованій організаційній діяльності та у сфері планування і контролю.
1.2 Організаційні зміни та організаційний розвиток як об’єкти управління
Кожна організація розвивається циклічно, що супро-воджується змінами усіх елементів системи організації. Оскільки змінюється внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування організації, комунікативні системи, ор-ганізаційні можливості, то необхідно знаходити такі ме-тоди управління змінами і розвитком організацій, які б зумовлювали підвищення ефективності діяльності.
Організація є динамічною системою, вона постійно і безперервно змінюється. Відповідно змінюються і всі її складові: керуюча і керована системи, технології, техні-ка, професійний, кваліфікаційний та віковий склад пра-цівників, організаційні структури управління, цілі, про-дукція тощо. Усі зміни є постійними, взаємопов'язани-ми і, як правило, здійснюються з участю працівників організації. Зміни зумовлюють необхідність нововведень, які найчастіше приводять до:—
зміни цілей організації;—
зміни організаційної структури управління (роз-поділу повноважень, відповідальності, поділу на відді-ли, служби, підрозділи, комітети тощо);—
зміни техніки, технологічних процесів, конструк-цій виробів;—
модифікації (зміни) можливостей або поведінки працівників (підготовки до спілкування, переміщення посадових осіб, підвищення кваліфікації, формування груп, оцінки роботи тощо);—
зміни в управлінні виробничо-господарською ді-яльністю (графіків руху деталей, послідовності виконання операцій тощо; географії реалізації виробів; функ-ціонування підрозділів і служб; рекламування продук-ції тощо).
Відомий американський економіст Честср-Ірвінг Бер-нард (188G—1961) стверджує, що перед реалізацією пев-них організаційних змін доцільно:—
робити зважений вибір управлінських важелів з метою забезпечення необхідного впливу на підлеглий, причетних до змін;—
враховувати структуру та обсяги витрат, які зумов-люються змінами, та ймовірність їх повної окупності;
брати до уваги фактор часу; —
спрямовувати зміни в напрямку підвищення ефек-тивності діяльності організації.
Організаційні зміни як об'єкт управління. Організаційні зміни є одним із найважливіших об'єктів управління.
Організаційні зміни — сукупність змін в організації, що зумовлюють здійснення нововведень та можуть відбуватись у таких напрямах: змі-на цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конс-трукцій виробів, управління виробничо-господарською діяльністю [3;306].
Власне, управління організаційними змінами є кон-кретною функцією менеджменту. Тому технологія управ-ління ними реалізується через загальні функції менеджменту, охоплюючи такі етапи:
1. Планування організаційних змін.
2.Організування колективів працівників та окремих виконавців — учасників
