| 44,0 | 1,9 | 0,88 | -1,02
Оскільки за місяць діяльності товариство не може покрити ще 1,02 тис грн після впровадження заходу, то можемо обчислити, що повністю витрати воно покриє через 2 місяці та 5 днів. Відповідно, до кінця року,а саме за 10 місяців діяльності, прибуток підприємства після автоматизації робочого місця складе 8,8 тис.грн.
Наступним кроком розрахуємо ефект від розробки інструктивних матеріалів (табл 3.2).
Отримані результати свідчать, що за рік підприємство зможе мобілізувати ще 2,1 тис.грн. Крім того, як бачимо, товариство покриває витрати у зв’язку з введенням заходу за 3,6 місяця.
Таблиця 3.2 – Розрахунок ефекту від розробки інструктивних матеріалів
Витрати | ПП, тис.грн/
люд.год | Загальна сума витрат, тис.грн. | Зниження браку за місяць,тис.грн | Річне зниження рівня браку, тис.грн | Ефект, тис.грн
Час,год | Друк, тис.грн
30,0 | 0,02 | 0,6 | 0,25 | 3,0 | 2,1
0,3 | 0,3
Результат від самореклами очевидний, оскільки при вартості однієї візитки 15грн і випуску щомісясно 300 штук - за рік витрати складуть 0,54 тис.грн. Це скоротить витрати, які були пов’язані з оплатою рекламодавцю з агенції(вартість візитки-25грн) на 0,36 тис.грн. Крім того, зважаючи на вигідне місце розташування підприємства, воно може надавати послуги ксерення: якщо вартість за один листок встановити 0,15 грн , тоді в середньому від 100-150 копій щоденно підприємство за місяць отримає додаткових 0,22 тис.грн і за рік, відповідно, 2,64 тис.грн (тут вже вирахувано вартість фарби та аркушів). Отже, загалом за рік діяльності товариства цей захід принесе 2,28 тис.грн.
Надаючи послуги з ремонту комп’ютерів на замовлення, підприємство може мобілізувати, приймаючи, що пов’язані з цим місячні надходження в середньому складуть 0,36 тис.грн , - 4,320 тис.грн за рік).
Виявилося, що безпосередньо до програміста з замовленнями в середньому 3,0 тис.грн , звертаються 10-12 компаній в рік. Якщо фірма обере вірну політику,то працівнику не доведеться приховувати отримані доходи, бо, навіть,при ставці 75% підприємство отримає чистий прибуток від двох працівників у розмірі 16,5 тис грн.
Щоб виявити ефект, що виражається в економії робочої сили під впливом організаційно - економічник факторів, дослідимо його динаміку в часі. Відповідні обрахунки наведено в таблиці 3.3.
В таблиці 3.4 обрахуємо зміну продуктивності праці, що призвела до економії чисельності, та додатковий обсяг наданих послуг.
Таблиця 3.3 – Економія робочої сили за рахунок організаційно – економічних факторів
№ |
Показник | Одиниці виміру | Значення
2003 | 2004
1 | Економія робочої сили за рахунок факторів удосконалення управління та організації виробництва | люд. | 0,106 | 0,039
2 | економія робочої сили за рахунок збільшення реалього фонду робочого часу | люд. | -0,448 | -0,758
3 | економія чисельності за рахунок впливу структурних змін | люд. | -4,005 | -1,66
Таблиця 3.4 - Зміна продуктивності праці та додатковий обсяг наданих послуг
№ | Показник | Одиниця виміру | 2003 | 2004
1 | Зміна продуктивності праці | % | 27,8 | 9,5
2 | Додатковий обсяг послуг | тис.грн | 198,77 | 85,202
З таблиці 3.3 видно, що значного впливу організаційно –економічні фактори не нанесли підприємству. Результати обрахунків свідчать, що лише у випадку збільшення структурних змін, підприємство в 2-му році може відмовитись від послуг 4-ьох працівників, а в третьому – від одного.
При такому ж впливі заходів удосконалення управління та організації виробництва і збільшення реалього фонду робочого часу підприємство може позволити собі відмовитись від одного працівника лише у другому випадку у третьому році(економія становить 0,758 люд.). В решті випадків економія неістотна - 0,106 люд. в другому році та 0,039люд. в третьому при впровадженні заходів щодо удосконалення управління та 0,448 люд. в другому році при збільшенні реального фонду робочого часу.
Якщо зважати на економію робочого часу при впровадженні усіх заходів економіко – організаційного характеру, то можемо побачити(таблиця 3.2), що в другому році економія робочого часу була наслідком підвищення продуктивності праці на 27,8%, що збільшує обсяг наданих послуг на 198,77 тис.грн.. Аналогічно в третьому році економія відбулася за рахунок зросту продуктивності праці на 9,5%, що збільшує обсяг наданих послуг на 85,202 тис.грн.
Щоб економія робочого часу на підприємстві була дійсно відчутною, необхідно підвищити вплив організаційно – економічних факторів в поєднанні з ростом продуктивності праці.
Дослідимо вплив на зміну економії робочого часу техніко – технологічних факторів, які відіграють безпосередню роль у виробництві, вагомо змінюючи кінцеві результати діяльності.
Обрахуємо економію робочої сили за рахунок підвищення технічного рівня виробництва, стуктурного зрушення виробництва. Отримані результати занесемо в таблицю 3.5.
Таблиця 3.5 – Економія робочого часу при дії техніко –технологічних факторів
№ | Показник | Одиниці виміру | Значення
2003 | 2004
1 | Економія робочої сили за рахунок підвищення технічного рівня виробництва | Люд. | 0,007 | 0,003
2 | Економія робочої сили за рахунок стуктурного зрушення виробництва | Люд. | 0,013 | 0,005
Бачимо, що за отриманими результатами обраховувати зміну продуктивності праці недоцільно, оскільки сумарний вплив даних техніко –технологічних факторів мізерний, як у 2-му, так і в 3-му роках, тобто економія робочої сили впри дії фактору підвищення технічного рівня виробництва відповідно становить лише 0,007 люд. та 0,003 люд., а при дії фактору структурних зрушень виробництва – 0,013 люд. та 0,005 люд.
В таблицях 3.6, 3.7 обрахуємо, яким чином на зміну продуктивності праці впливає зміна фондоозброєності та фондовіддачі, використовуючи метод ланцюгових підстановок, відповідно в 2-му та 3-му роках.
Таблиця 3.6 – Зміна