також зниження продуктивності праці. Саме собою зрозуміло, що в цьому випадку підприємство понесе істотні прямі й непрямі збитки, тому відділу постачання необхідно попереджати виникнення можливих дефіцитів. Зменшення товарних запасів і тим більше виникнення «палаючих» потреб у матеріалах у значній мірі впливає на продуктивність та інтенсивність використання автотранспортних засобів. Якщо доставку роблять інші підприємства, то підприємство несе додаткові витрати пов'язані з оплатою цієї доставки або переплата в ціні з лишком перекриває її вартість. Тому відділу постачання необхідно прагнути до раціонального й продуктивного використання автотранспортних засобів. На наш погляд, ці три основні складові логістичні витрати зав'язані в єдиний вузол і сумарна величина цих статей витрат прямо залежить від якості керування матеріально-технічними ресурсами. Ціль відділу постачання складається в знаходженні альтернативи, що характеризується найнижчими загальними витратами. Проте, кожен показник оцінюється за допомогою різних методик.
Таблиця №2.5 Основні цілі відділу матеріального постачання
Показник | Ціль
Величина складських запасів | > min
Виникнення дефіцитів матеріалів | > 0
Транспортні витрати | > min
2.4.5 Визначення змінної величини витрат на утримання складських запасів
Витрати на зберігання та утримання запасів містять у собі дуже багато статей, таких як: амортизаційні відрахування на відновлення складів і складських механізмів, оплату роботи працівників складу, витрати на охорону запасів, експлуатаційні витрати, витрати на ремонт складських механізмів, і багато інших статей. Однак треба пам'ятати, що витрати діляться на умовно постійні й умовно змінні, і дуже важливу роль грає співвідношення цих величин. При ближчому розгляді стане помітно, що всі перераховані вище категорії витрат майже на 90% є постійними. Іншими словами, їхня величина мало залежить від розміру складських запасів (звичайно, якщо мова не йде про дефіцит складських приміщень і розміщення матеріалів на складах загального користування). Тому, щоб не ускладнювати процедуру розрахунку даної величини витрат за допомогою інформаційної системи, а також з огляду на той факт, що розмір винагороди повинен прямо залежати від результатів, достатньо розрахувати величину тих статей, в яких більшу частину становлять змінні витрати (прямо залежать від розміру й вартості складських залишків). Таких основних статей дві, а саме: витрати, пов'язані з вартістю грошей і витрати, викликані падінням вартості запасів через старіння, псування, крадіжки, інфляцію.
Є відома приказка про те, що гроші повинні працювати, а не лежати під подушкою. Особливо це актуально для нашої країни, де вже давно спостерігається серйозне падіння вартості грошей, як у вітчизняній, так і закордонній валюті. Гроші ж є еквівалентом при обміні товарів і послуг. Складські залишки мають свою вартість. Чим більше величина складських залишків, тим більше власних або позичених грошей підприємства є мертвим капіталом, не виправдуючи твердження, відповідно до якого гроші роблять гроші. Для того, щоб довідатися про величину витрат, зв'язаних з вартістю грошей, у першу чергу необхідно знати вартість запасів, що зберігаються. Усі без винятку інформаційні системи класу MRP-2 передбачають облік величини складських залишків, що зберігаються, однак у цьому випадку треба знати середню вартість залишків за певний період (найчастіше місяць). Для цього необхідно створити запит до бази даних, відповідно до якого програма буде рахувати добову середню вартість залишків на складі й додавши всі ці показники ділити на число днів вказаних у зазначений проміжок часу. Дуже важливим є вибір способу калькуляції вартості складських залишків, є кілька варіантів: FIFO (списання запасів провадиться в тім же порядку що і його закупівля), LIFO (першим списуються запаси, що надійшли останніми), середні витрати (застосовуються плинні середні витрати за певний період), вартість запасів визначається як добуток останньої ціни покупки й складського залишку в натуральному вираженні (розрахунок по такому методу програма проводить швидше всього). Після того, як визначена середня вартість матеріалів, що зберігаються, за певний період, знайти среднею вартість грошей досить легко по формулі:
Вгр=SсрзЧrЧt; (2.3)
де Sсрз — середня вартість запасів за певний період;
r— величина процентної ставки або рівень можливої рентабельності застосування даних активів в інших сферах;
t-період часу.
На практиці всі дещо складніше, справа в тому, що наведений вище спосіб розрахунку не враховує специфіку придбання матеріалів. Ринок не однорідний і різні виробники мають відмінне один від одного конкурентні позиції. Купуючи певний товар, підприємство може мати можливість оплатити всю або частину його вартості після одержання продукції (одержати відстрочку по оплаті), у такому випадку гроші не виводяться з обороту й продовжують працювати на підприємство протягом всього строку відстрочки по платежу, непрямі витрати знижуються. У тому випадку, якщо відбувається передоплата вартості товару, гроші до його одержання взагалі не працюють. При розрахунку витрат, зв'язаних з вартістю грошей, ми пропонуємо наступний механізм врахування даного аспекту в інформаційній системі. Запропонований механізм розрахунку не повинен бути покликаний показувати реальну картину вартості складських залишків, він повинен показати реальне відбиття вже здійсненого факту. Щоб врахувати дані особливості, у програмі необхідно розрізняти два стани: факт приходу матеріалів по створеному прибутковому документу, факт оплати вартості матеріалів (повної або часткової). Вартість матеріалів, що надійшли, але ще не оплачені, програма прирівнює до «о». Якщо була оплачена тільки частина вартості до або під час приходу матеріалів, вартість однієї одиниці кожного матеріалу, що надійшов, на той момент розраховується по наступній формулі:
Рпр' = РпрЧ(Sсп/Sпр); (2.4)
де, Рпр— вартість приходу однієї одиниці матеріалу (вказується в прибутковому документі);
Sсп— величина оплати;
Sпр— загальна вартість всіх матеріалів (визначається як сума вартості всіх матеріалів