1 | ### | 13 | 6 | 8  | 16 | 16 | 17 

2 | 13 | ### | 9 | 5  | 18 | 8 | 6 

3 | 6 | 9 | ## | 6  | 12 | 9 | 10 

4 | 8 | 5 | 6 | ####  | 18 | 11 | 11 

5 | 16 | 18 | 12 | 18  | ### | 12 | 15 

6 | 16 | 8 | 9 | 11  | 12 | ### | 3 

7 | 17 | 6 | 10 | 11  | 15 | 3 | 1000000 

Відстань між постачальником і споживачем | 8.2 | 13.0 | 5.0 | 10.8 | 37.1 | 8.1 | 11.0 | 19.1 | 56.2

Коефіцієнт, що враховує вигідність одержання сторонніх транспортних послуг | 1.0 | 1.0 | 1.0 | 1.0  | 1.1 | 1.3  

продовження таблиці № 2.9

Розрахункова відстань між постачальником і споживачем | 8.2 | 13.0 | 5.0 | 10.8 | 37.1 | 8.6 | 13.8 | 22.4 | 59.5

Знаючи дані параметри можна розрахувати загальні транспортні витрати скориставшись формулою:

Щоб знайти величину транспортних витрат при роботі із пошуковим матеріалом можна скористатися аналогічною формулою, розрахункові транспортні витрати для першого матеріалу із координатами (3,4) складуть 8.2/37.1Ч935=207 грн.

2.4.9 Визначення змінної величини витрат пов'язаних з виникненням дефіциту

В економічній літературі виділяється два види витрат пов'язаних з виникненням дефіциту: витрати пов'язані з незалежним попитом на продукцію (витрати пов'язані з обсягом продажів) і витрати пов'язані з залежним попитом. Прямі витрати продажів виникають у тій ситуації коли споживач не бачить певного товару в продавця. Так як перша категорія витрат не має прямого відношення до теми даної роботи, то вона виключається з розгляду в даній роботі. Витрати пов'язані з недостачею матеріалів необхідних для виробництва готової продукції в цілому є меншими чим витрати пов'язані з відсутністю акту продажі, однак містять у собі кілька складових. По-перше, витрати від дефіциту виникають внаслідок невиконання промисловим підприємством конкретного замовлення споживача. У цьому випадку зрив поставки або недопоставка може бути компенсована через певний час, однак можливо вже з додатковими умовами: штрафами, пенею за невиконання договірних зобов'язань, інше. По-друге, збільшення строків виробництва товарної продукції приводить до росту запасу матеріалів, що перебувають у стані незавершеного виробництва, розходження між запасами у вигляді незавершеного виробництва й складських запасів не є надто великим. По-третє, непрямі витрати виникають внаслідок того, що збільшення строку виготовлення кожного окремого замовлення приводить до загального зменшення рівня використання виробничих потужностей підприємства, а в результаті й зменшенню потенційного рівня продажів. Не слід виключати з розгляду такі аспекти як втрата іміджу, зниження репутації, а також потенційні збитки від зниження числа продажів у майбутньому.

Витрати, пов'язані з відсутністю запасів, є насамперед результатом помилок у плануванні господарської діяльності підприємства, неправильної оцінки попиту, недосконалого керування матеріальними потоками. На практиці повна ліквідація цих втрат є неможливою, оскільки вони є результатом як проблем у керуванні, яких практично неможливо повністю уникнути, так і подій, які важко передбачити, оцінити їхній економічний вплив і адекватно на них відреагувати. Тому головним завданням є мінімізація цих втрат. Як й в інших випадках, величину цих втрат достатньо оцінити теоретично, при цьому при визначенні методології розрахунку необхідно дотримуватися двох принципів: не стимулювати співробітників відділу матеріального постачання до невиправданого росту запасів з одного боку, але й пам'ятати, що дефіцит завжди дорого обходиться.

1. Визначення величини витрат пов'язаних з виникненням дефіциту у випадку проведення моніторингу по виникненню дефіцитів матеріалів

Для того, щоб приступити до розрахунку витрат пов'язаних з виникненням дефіцитів, необхідно виявити всі простої у виробництві продукції пов'язані з відсутністю під час виготовлення необхідних матеріалів. Легше всього виявити подібні ситуації, якщо правильно організувати ефективний моніторинг по виявленню ситуацій, що негативно впливають на виробничий процес. Суть даного моніторингу зводиться до виявлення всіх можливих причин і їхньої ролі в уповільненні швидкості виробництва, невиконання вимог по рівню якості виробленої продукції взагалі, і причин пов'язаних з виникненням дефіциту зокрема.

Відійшовши убік від теми треба відзначити, що роль якості організації процесу виробництва важко недооцінити. Майже всі відділи, що існують на промислових об'єктах, так чи інакше, займаються організацією виробничого процесу, тим самим побічно підтверджуючи її важливість. Якщо так важлива роль організації процесу виробництва, то стає зрозумілої важливість інформації (у цілісному виді) процесу, що вказує на недоліки в організації, виробництва. А вони містять у собі дуже багато можливих складових крім доступності необхідних матеріалів, таких як відсутність швидкого доступу робітників до технічної документації, якість процесу диспетчеризації і доставки деталей, забезпечення оснащенням, надійність роботи устаткування. Проте, на абсолютній більшості вітчизняних підприємств ця більш ніж важлива інформація є недоступною для керівництва даних підприємств (при цьому не так важливо чи проявляють вони прагнення до володіння даною інформацією, чи ні). Проте, ризикнемо припустити, що одержати повний доступ до даної інформації не представляє особливої праці. Як і в багатьох інших випадках, нерозв'язуваною проблемою стає просте небажання робітників займатися нехай і не великою, але все-таки роботою яка так і не буде оплачена з причин виниклих простоїв виробництва. До цього варто додати, що проста вказівка причин не належної організації, може привести до погіршення відносин з тими