М 18 | 300 | 100 | 3

М 19 | 500 | 50 | 10

Проводиться ранжирування матеріалів, доцільність покупки, яких треба визначити, за прогнозованим часом вичерпання запасів.

Таблиця № 2.22 Ранжирування матеріалів за прогнозованим часом вичерпання, приклад виконання інших дій необхідних для рішення задачі

N | час спож. | Оптимальний розмір замов. EOQ | Нормативна потреба MRP | Розмір замовлення | Прогноз. Час споживання замов.

3 | М 11 | 2.00 | 300 | 200 | 300 | 6.00

3 | М 12 | 2.50 | 450 | 750 | 750 | 37.50

3 | М 13 | 2.50 | 120 | 100 | 120 | 12.00

4 | М 18 | 3.00 | 600 | 400 | 600 | 12.00

5 | М 14 | 4.00 | 1000 | 230 | 1000 | 10.00

Продовження таблиці №2.22

6 | М 17 | 4.00 | 650 | 490 | 650 | 5.00

7 | М 15 | 5.00 | 550 | 700 | 700 | 7.00

8 | М 16 | 8.00 | 500 | 125 | 500 | 5.00

9 | М 19 | 10.00 | 340 | 400 | 400 | 8.00

Після того як ранжирування проведене знаходиться розмір замовлення для того, щоб визначити числові масиви, з якими буде працювати програма. У розрахунку враховується 2 моделі перебування розміру замовлення. Програма порівнює нормативну потребу (цей показник на той час уже розрахований) з оптимальним розміром замовлення, знайденим по методу EOQ. Оптимальний розмір замовлення розраховується по формулі:

(2.17)

де Втрві— величина транспортних витрат при роботі з і-им матеріалом за останній рік (приклад розрахунку даної величини наведено в минулому розділі, інформація по її величині повинна зберігатись в базі даних інформаційної системи);

Взбі — загальна вартість зберігання і-го матеріалу протягом останнього року (приклад розрахунку даної величини наведено в минулому розділі, вона розраховується як сума вартості грошей та витрат пов’язаних із зберіганням, втратами від порчі, старінням та ін);

D—річна потреба в матеріалі, розраховується як добуток СрпМiЧ360 (розраховується програмою);

N—дільник вартості величини замовлення, дорівнює числу матеріалів, що скопом купуються в постачальника, у задачі дорівнює числу в самому лівому стовпчику.

Після порівняння методів MRP і EOQ обирається найбільше значення. На підставі цих даних можна побудувати, числові масиви для того, щоб виключити певні матеріали з розгляду. Покажемо такий розрахунок на прикладі.

Таблиця №2.23 Прогноз часу вичерпання матеріалів у випадку придбання матеріалів |

Час споживання cклад. остатка | Час споживання замовлення | Загальний час споживання у випадку замовлення

М 11 | 2.00 | Масив 1 | 6.00 | 8.00 | Масив 3

М 12 | 2.50 | 37.50 | 40.00

М 13 | 2.50 | 12.00 | 14.50

М 18 | 3.00 | Масив 2 | 12.00 | 15.00

М 14 | 4.00 | 10.00 | 14.00

М 17 | 4.00 | 5.00 | 9.00

М 15 | 5.00 | 7.00 | 12.00

М 16 | 8.00 | 5.00 | 13.00

М 19 | 10.00 | 8.00 | 18.00

Якщо яке не будь число з масиву 2 менше або дорівнює мінімальному числу з масиву 3, то матеріал, що збігається з даним числом, виключається з розгляду. У даному випадку це матеріали 16 і 19. Після цього програма розглядає ті матеріали, що залишилися по уже визначеній черзі. Першим розглядається матеріал 18.Щоб виявити доцільність закупівлі даного матеріалу, порівнюємо 2 величини: 1-а - вартість транспортування (зберігання) матеріалів (В з), 2-а - вартість загублених грошей і прогнозованих складських втрат (В г). При цьому дані величини розраховуються по формулах:

(2.18, 2.19)

Де, Скл.—величина залишків по даному матеріалу на складі;

Срз .— середньодобова величина залишків по і-му матеріалу протягом року в фізичному еквіваленті (розраховується програмою);

Якщо обсяг замовлення стає більше річної потреби, то обсяг замовлення дорівнює річної потреби. Якщо В з < В г, то покупка є раціональною.

Якщо визначено, що покупка матеріалу доцільна, то програма переходить до розгляду наступного матеріалу, N у наступному підрахунку зростає на 1. Якщо визначено, що покупка матеріалів не є доцільної, то припиняється розгляд всіх інших варіантів.

2.5.5 Визначення розміру замовлення

Після того, як визначені всі матеріали, які треба закупити, і всі матеріали розподілені по постачальниках, програма визначає розмір замовлення кожного матеріалу. Порівнюється нормативна потреба (цей показник на той час уже розрахований) з оптимальним розміром замовлення, знайденим по методу EOQ. Оптимальний розмір замовлення розраховується по формулі:

Де, N-рівно числу матеріалів, що купуються, у постачальника за один раз. Покажемо приклад програмного звіту.

Рис 2. 7. Приклад програмного звіту по рекомендованим замовленням

2.5.6 Висновки до підрозділу

Існують такі управлінські задачі, для яких не можливо запропонувати універсальне оптимальне рішення. Навіть самі досконалі інформаційні системи, які містяться тисячі різноманітних настроювань, не здатні врахувати всієї різноманітності специфік роботи різних підприємств, не здатні врахувати всіх задач які можуть виникнути в ході практичної роботи. Однією з подібних задач є задача яка виникає в ході управління запасами матеріальних ресурсів. Для того, щоб вирішувати задачі подібної складності необхідно забезпечити мотиваційну, організаційну і технічну складову. В нашому випадку при вирішенні поставленої задачі ( швидкого знаходження відповіді на питання: що, коли і в якій кількості замовляти) необхідно було врахувати п'ять (5) додаткових факторів, які були вказані на початку підрозділу. Алгоритм (схема) вирішення різних задач може бути абсолютно різним. В нашому випадку при