(1 кг) | 3,00 грн
4 | Сметана 450гр) | 2,50 грн
5 | М'ясо (1 кг) | 12-15 грн
6 | Ковбаси варені ( 1 кг) | 11-12,80 грн
7 | Ковбаси копчені (1кг) | 13-20 грн
8 | Сир голландський (1 кг) | 15 грн
9 | Гречана крупа (1 кг) | 1,60 грн
10 | Рисова крупа ( 1 кг) | 2,70 грн
11 | Перлова крупа (1 кг) | 1,40 грн
12 | Макарони (1 кг) | 2,20-2,80 грн
13 | Цукор (1 кг) | 2,70 грн
14 | Мука (вищий сорт 1кг) | 0,80 грн
Як видно з таблиці № 3 ціни, що застосовуються на даному підприємстві є досить помірними і покупці ,порівнюючи з цінами в інших магазинах, є ними повністю задоволені.
Ціноутворення є складовою роботи з досягнення стратегічних цілей.
Існують три основні цілі ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма:
цілі орієнтовані на збут – фірма має забезпечити певний обсяг продажу, збільшення частки ринку;
цілі орієнтовані на прибуток – фірма має забезпечити отримання максимального або у всякому разі задовільного прибутку,доходу від інвестицій, швидке надходження готівки;
цілі основані на становищі , яке склалося – фірма забезпечує проведення цінової політики, яка створює стабільний стан справ на ринку.
Вплив цінової політики на результати діяльності даного підприємства є таким самим як і в інших підприємств, тому що зниження цін завжди сприяє збільшенню обсягу збуту, а зростання цін - зменшенню.
Приватне підприємство “ Прут” застосовує політику постійних та помірних цін, що забезпечує стабільне і прибуткове становище підприємства на ринку, тобто воно в своїй діяльності дотримується третьої з вище перелічених цілей.
4. Удосконалення управління ціновою політикою підприємства.
Управління цінами – це загальні правила, якими керується фірма приймаючи рішення щодо стратегії і тактики своєї діяльності.
У процесі управління цінами можуть бути використані такі принципи:
Політика поступового зниження цін – вона характеризується відносно високими цінами під час виведення на ринок нового товару. Далі, коли підвищується конкуренція ціни поступово знижуються .
Політика знімання вершків – використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок нового товару. Передумовами її використання є:
готовність споживачів купити товар новинку за найвищу ціну ;
нечутливість і нееластичність попиту;
наявність відповідного сегменту ринку;
необізнаність покупців з реальними витратами виробника і мала імовірність швидкої реакції конкурентів.
Перевагами такої політики є можливість швидкого покриття витрат на виробництво і маркетинг; отримання відповідних прибутків, підвищення іміджу фірму як підприємства-новатора і уникнення небажаного ажіотажного попиту.
Політика проникнення на ринок – вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на нові ринки і створення достатнього попиту. До такої політики вдаються тоді, коли на ринку існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна поділити на сегменти, виділити ті з них, де еластичність попиту є високою, а споживачі не сприймають низьку ціну як свідоцтво низької якості товару. Перевагами тут є : наявність реальних можливостей проникнення на ринок і надання конкретних вигод споживачам.
Політика диференціювання цін – це продаж того самого товару різним покупцям за різними цінами. Розрізняють кілька видів цінової диференціації:
Просторова –різні ціни в країні та за її межами ;
Часову – сезонні знижки чи надбавки ;
Залежно від способу використання товару;
За групами споживачів – пільги для студентів ;
Залежно від кількості – оптові знижки.
Політика престижних цін – це високі ціни на товари справді високої якості. Такі товари мусять постійно здобувати і підтримувати свою високу репутацію. Основна проблема використання такої політики – це підвищення якості товару, його іміджу, збереження традицій престижної фірми незважаючи на будь-які кон”юктурні зміни.
Політика традиційного ціноутворення – полягає в орієнтації на ті традиції, які існують на ринку щодо рівня цін на ту чи іншу продукцію.
Політика психологічних цін – бере до уваги внутрішню логіку покупця, коли ціни дещо нижчі за якусь круглу суму.
Політика послідовного проходження по сегментах ринку – її використовують в міру насичення якогось сегменту даним товаром, тоді ціну знижують, а товар пропонують іншій групі споживачів, де більш висока цінова еластичність.
Політика збиткового лідера – це продаж товару у комплексі. Тут основний товар продається за збитковою ціною, а збиток покривається за рахунок обсягів продажу або в результаті наступного продажу доповнюючих товарів чи запасних частин.
Політика гнучких цін – передбачає швидку реакцію фірми на зміну співвідношення попиту і пропозиції на ринку.
Політика стабільних цін – використовують для товарів масового попиту, коли ціни на них залишаються стабільними тривалий час.
Політика переважних цін – нею користуються фірми, які посідають домінуюче становище на ринку і можуть забезпечити зниження своїх витрат на реалізацію і маркетинг, підвищуючи доходи за рахунок зростання обсягів збуту. За такої політики товари продають дещо дешевше ніж у конкурентів.
Політика цін на товари зняті з виробництва – тут потрібно насамперед визначитись до якої категорії віднести цей товар. Якщо він повністю втратив свою ринкову привабливість . то використовують ціну розпродажу. Якщо він отримав статус товар-ретро , його орієнтують на специфічну нішу ринку і продають за досить високими цінами.
ТзОВ “Прут” в своїй діяльності використовує політику стабільних цін, оскільки здійснює торгівлю продуктами харчування , які є товарами масового попиту. На продукти харчування постійно є попит, тому підприємство не використовує ніяких особливих цінових стратегій, а просто час від часу надає знижки при купівлі товарів на велику суму та передсвяткові чи сезонні знижки. Саме такими простими маркетинговими заходами