платіжні доручення, одержані з банку як документи, що засвідчують здійснення оплати. В журналі операцій робляться записи, зміст яких є протилежний записам при оприбуткуванні товарів. Надходження грошей фіксується на дебеті рахунка № 60. При цьому проведення також містить інформацію про партнера, суму, яку проплачено і дату здійснення операції.
Другий етап включає в себе формування звітних документів, а саме: оборотно-сальдової відомості і журналу-ордеру. Вони формуються на основі журналу операцій. Оборотно-сальдова відомість містить інформацію про сальдо (залишок) на рахунку № 60 на початок і кінець місяця по дебету, кредиту, та згорнуте. Журнал-ордер містить інформацію про суми обороту по дебету і кредиту рахунку № 60 в розрізі рахунків, і загальні суми обороту по дебету і кредиту.
Технологічна схема процесу вирішення задачі обліку з постачальниками наведена в додатку 2.
Рішення даної задачі вимагає аналізу великої кількості паперової інформації і включає в себе видачу різноманітних звітів. При цьому дуже висока ймовірність допущення помилки, яку важко відшукати. Це вимагає надзвичайних витрат робочого часу та ручної праці, що не може забезпечити високої продуктивності. До того ж, ручна обробка інформації у вирішенні задач такого типу є морально застарілим підходом.
Тому доцільно реалізувати задачу обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ЕОМ, щоб спростити та прискорити її розв’язання.
1.2 Існуючі шляхи розв’язку задачі обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
Оскільки методика бухгалтерського обліку єдина і стандартизована, вибір шляху розв’язку даної задачі зводиться до вибору програмного середовища, в якому доцільніше її розв’язувати. Тут можливі два альтернативні напрямки – встановлення готової спеціалізованої бухгалтерської системи і розробка власної. З спеціалізованих систем можна виділити російський “1С” та вітчизняний “X-Door” Запорізької фірми “SoftTaxi”. Ці обидва пакети є досить потужними і гнучкими (особливо “1С”). Зокрема, одним із шляхів вирішення проблеми міг би бути вибір компонента “1С” – “1С: Бухгалтерія”, який можна додатково налаштувати на виконання деяких функцій оперативного обліку. Але на сьогодні всі спеціалізовані системи, які варті уваги, мають один суттєвий недолік – відносно високу вартість (в першу чергу це стосується дрібних підприємств). Очевидно, що якщо підприємство має на меті одержання прибутку, то так чи інакше всі управлінські рішення повинні бути економічно обгрунтованими. А для обгрунтування такого рішення, як вибір системи комп’ютеризованого обліку повинні враховуватись такі фактори, як економічна ефективність та ціна системи, і на основі аналізу цих факторів вже повинен робитись висновок про доцільність тієї чи іншої системи [].
1.3 Постановка задачі на проектування
З огляду на те, що приватне підприємство “Біомед” не є великим підприємством, займається одним видом діяльності і має порівняно просту структуру, (поки що), зараз воно не має потреби у великій і дорогій системі. Адже, наприклад, лише один компонент системи “1С” “1С: Бухгалтерія” (на момент написання проекту) коштує 1309 грн. (245 у.о.), а мережева версія – 5200 грн. (972 у.о.). Очевидно, що придбання фірмою такого пакету не є оптимальним шляхом.
Як ще один спосіб вирішення проблеми може бути вибір нелегальних копій програмного забезпечення, які значно дешевші за оригінал. Це є на даний час досить поширеним, але цьому способу притаманні свої недоліки. Один з них полягає в слідуючому. Метою впровадження на підприємстві автоматизованого бухгалтерського обліку є поступовий перехід на повністю комп’ютеризовану систему і заміна нею існуючої паперової системи. Це дасть змогу оперативно одержувати різноманітні звіти про діяльність фірми, як в розрізах, зручних для аналізу, так і документів, що являються необхідними звітними документами, навіть баланс всього підприємства. А як відомо, для того, щоб така система працювала на підприємстві, вона повинна бути ліцензована. Звісно, ліцензування нелегальних копій програмних продуктів (наприклад, “1С”) неможливе. Отже, окрім інших аспектів, використання нелегального програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку не є прийнятним ще й тому, що це не дасть можливості для розвитку системи в майбутньому [].
Вагомим аргументом на користь створення власної системи (наприклад, засобами Visual FoxPro) також є те, що в такій системі можна передбачити всі тонкощі і особливості, які пов’язані з торгівлею медикаментами, для здійснення оперативного обліку і елементів аналізу.
Щодо вибору конкретного інструментарію для створення системи, він цілком виправдано падає на Microsoft Visual FoxPro, оскільки на підприємстві на даний момент вже працюють дві системи обліку (“Склад” та “Реалізація товару”), які створені на основі цієї СУБД. Це створить можливості для інтеграції всіх компонентів в єдину систему, модернізації існуючих та створення нових компонентів по мірі розвитку підприємства.
2 РОЗРОБКА ЗАГАЛЬНОСИСТЕМНИХ РІШЕНЬ
2.1 Загальна структура розроблюваної системи
Для розгляду структури розроблюваної системи обліку і аналізу розрахунків з постачальниками та взаємозв’язку із зовнішніми об’єктами зручно представити систему у вигляді DFD-діаграм. В додатку 3 подано контекст-діаграму розроблюваної системи, яка відображає зв’язки з зовнішніми об’єктами і визначає вхідні та вихідні потоки інформації []. Для даної системи можна умовно виділити три зовнішні об’єкти: постачальники, банк і бухгалтерія підприємства. На вхід системи від постачальників надходять розхідні накладні, а з банку – проплачені платіжні доручення. В процесі роботи системи формуються наступні результатні документи:
оборотні відомості;
узагальнені оборотні відомості;
сальдові відомості;
узагальнені сальдові відомості;
журнал-ордер;
акт звірки.
Всі ці документи надходять до бухгалтерії підприємства для здійснення оперативного, синтетичного обліку, проведення аналізу тощо.
За допомогою діаграми 1-го рівня, яку подано в додатку 4, проведено декомпозицію системи на окремі процеси. В результаті можна виділити наступні процеси:
ведення журналу операцій (процес 1);
формування результатних документів (процес 2);
друк і передача результатних документів (процес 3).
Для