Створення, придбання чи реорганізація фірми
Прийняття управлінського рішення щодо створення, придбання, реорганізації чи продажу фірми.
Створення та реорганізація фірми.
Методи оцінки майна фірми при організації купівлі-продажу.
Оцінка доцільності придбання фірми.
Моделі та методи винесення рішень.
Створення власної фірми – це завжди великий ризик. Рішення про відкриття власної справи приймається виходячи із конкретної ситуації. Воно включає такі моменти як:
бажання створення власної справи, щоб стати господарем, небажання працювати на когось;
відмова від попередньої карєри і готовність змінити своє життя;
можливість створення власної справи (наявність коштів, умов);
упевненість у реальності створення такої справи за умови існування необхідних зовнішніх та внутрішніх передумов.
Вихідною точкою, з якої починається власна справа, є ідея. Це може бути ідея нового продукту, який буде виробляти створена фірма, послуги, які вона надаватиме населенню. Ця ідея може бути як власною, так і запозиченою. Якщо ідею знайдено, починається процес вибору виду діяльності та проектування фірми.
Налагодити власну справу можна кількома шляхами:
створити індивідуальне, приватне чи сімейне підприємство;
стати засновником повного, мішаного з обмеженою відповідальністю акціонерного товариства;
купити існуючу фірму.
Які б фірми не створювались, процедури їх утворення в основному одинакові для всіх. (Детальніше у курсі основи бізнесу).
Проте, як показує досвід не кожна людина може забезпечити прибутковість власної справи. Для цього необхідне нестандартне мислення, сила волі, цілеспрямованість, велика працездатність, націленість на пошук нового. Тому, якщо створена фірма тривалий час не досягає бажаних результатів (належної прибутковості, значних коливань у продажі та випуску продукції і т. д.), варто прийняти рішення про реорганізацію чи продаж фірми, або ж її ліквідацію.
Процес створення фірми охоплює декілька етапів:
вибір галузі діяльності, визначення цілей і предмету діяльності фірми;
вибір партнерів-засновників;
проробка техніко-економічного обгрунтування та розрахунків;
підготовка проектів установчих документів;
утворення системи майбутньої фірми: організаційної структури, штатів, функцій і т.д.;
реєстрація фірми.
Вибір галузі діяльності завжди повязано з метою, для досягнення якої створюється фірма.
Для вивчення та обгрунтування техніко-економічної інформації необхідні спеціалісти різного профілю – інженери, організатори виробництва, економісти, постачальники. Причому засновникам нового підприємства необхідно оцінити:
загальний обсяг виробництва,
обсяг поставок на внутрішній ринок і можливий вихід на зовнішній ринок,
пропозиції про розмір статутного фонду,
співвідношення між власними і позичковими коштами,
можливі розміри кредиту і який банк кредитує,
загальні вимоги до обладнання і виробничих приміщень,
наявність кваліфікованої робочої сили і спеціалістів,
організація продажу,
вимоги до рівня економічної ефективності фірми в цілому, до рентабельності і окупності вкладу засновників у статутний фонд та інших витрат, повязаних із створенням фірми.
Після цього можна приступати до складання установчих документів та державної реєстрації.
Для державної реєстрації необхідно подати такі документа: заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, статут чи засновницький договір, письмове підтвердження про наявність юридичної адреси, квитанцію про підтверджену оплату за держреєстрацію. Реєстрація проводиться протягом 5-ти днів видати свідоцтво про реєстрацію і повідомити органи державної статистики та податкової інспекції. Органи статистики встановлюють коди підприємницької діяльності.
Свідоцтво про держреєстрацію є основою для відкриття рахунку в установах банку. Банк, у свою чергу, зобовязаний відкрити банківський рахунок і протягом 3-х днів повідомити податкову інспекцію.
Звернення у місцевий відділ внутрішніх справ для отримання дозволу на виготовлення печатки і штампів та звернення у штемпельно-гравіруальну майстерню.
За необхідності отримання дозволу на здійснення конкретного виду підприємницької діяльності (ліцензування).
Проте, як вже було сказано не кожна створена фірма може вижити у сучасних ринкових умовах, що приводить до ліквідації або реорганізації фірми. Реорганізація підприємництва виражається в різних формах: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення.
При злитті двох і більше фірм виникає одне, нове утворення, до якого переходять усі їх права і обовязки.
Приєднання означає, що у склад діючої фірми включається одне і більше підприємств, які припиняють своє існування. Права і обовязки утворень, які приєднуються, переходять до діючої фірми.
При поділі замість одного підприємства утворюється дві і більше нових організацій, а попередня фірма припиняє свою діяльність.
При виділення продовжує діяти попередня фірма, але на базі певного структурного підрозділу підприємства створюється одне і більше нових фірм.
При поділі і виділенні в обовязковому порядку складається розподільчий акт (баланс), в якому визначаються права і обовязки створених фірм, обсяг майна і т.д.
У випадку перетворення реорганізація проходить шляхом виділення із крупних структур малих підприємств і товариств з обмеженою відповідальністю, викуп підприємств через оренду, випуск акцій і т.д.
Оцінка бізнесу є функцією, яку в різних ситуаціях часто необхідно здійснювати у ринковій економіці. Її необхідно проводити і при оцінці фірми, які підлягають продажу, і при визначенні того на яку суму нормально діюче відкрите акціонерне товариство має право випустити нові акції, і при вирахування ціни, за якою повинні викуповувати акції акціонерів, які виходять із фірми.
Оцінка фірми проводитись з метою одержання такої оцінки власного капіталу компанії, яка найчастіше не співпадає з вартістю її власного капіталу, вказаної у бухгалтерському балансі фірми. Так як на останню здійснюють вплив існуючі норми амортизації, які можуть значно відставати від темпів фізичного, економічного, функціонального і технологічного зносу основних фондів фірми, крім того в умовах інфляції переоцінені основні фонди могли бути занижені у вартості і т.д.
Власникам компанії, а також тим кому у майбутньому може бути запропоновано купити її або частки у ній, необхідно знати на скільки балансова вартість її власного капіталу розходиться чи співпадає з оцінкою обгрунтованої ринкової вартості цього капіталу.
Предмет оцінки бізнесу можна розглядати з двох сторін:
як оцінку фірми з оцінкою майна цих фірм;
оцінка фірми, як сукупності прав власності, технологій і активів, що забезпечать очікувані з деякою
