Підприємництво
Поняття підприємство є узагальнюючим, або збірним. Воно, по-перше, визначає підприємства як суб'єкти господарсь-кого права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге, дане поняття є загальногалузевим, тобто взагалі визначає про-мислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгові та інші підприємства.
Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Домінуюче місце серед суб'єктів господарського права на-лежить такому суб'єктові, як підприємство. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у про-дукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб'єкта є центральною частиною системи господарського права України, його пра-вовою основою.
Порядок створення діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами України.
У разі, коли цей порядок спеціальним законодавством не встановлено, підприємець своїм статутом.
Усі основні закони та інші нормативні акти господарсько-го законодавства приймаються, виходячи з економічного та правового становища підприємства.
Підприємство як соціально-економічний і правовий інсти-тут має певну сукупність економічниїх, організаційних і юри-дичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб'єкт права. За допомогою цих о ознак, систематизованих статтею 1 Закон/ «Про підприємства в Україні», уніфікова-но визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства.
Закон визначає, що підприємство є основною організацій-ною ланкою народного господарства України. Ця організа-ційна ознака кваліфікує підприємство) як організаційну форму господарської («бізнесової») організації, тобто організації, в якій власники засобів виробництва і робочої сили об'єдну-ють свої виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Визначення основ-на ланка, з одного боку, відмежовує підприємство від інших організаційних форм економічної діяльності (типу домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, так званих тіньових структур тощо), а з іншого, — від суб'єктів господарського права, які не належать до основної ланки: об'єднань підприємств, фінансових посе-редницьких інститутів, органів управління економікою.
Закон також визначає, що підприємство — це господарю-ючий суб'єкт. Суть визначення господарюючий суб'єкт по-лягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудо-вим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює вироб-ничу, науково-дослідну та комерційну діяльність. Термін гос-подарюючий говорить, що підприємства належать до комер-ційних, спрямованих на прибуток, організацій (на відміну від неприбуткових організацій — релігійних, об'єднань гро-мадян тощо).
Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як то-варовиробника. Юридичний аспект даного визначення по-лягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї госпо-дарської діяльності «має право власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України» (ст. 27 Закону «Про підприємства в Україні»).
Нарешті, підприємство — це статутний господарюючий суб'єкт. Статут підприємства як локальний акт господар-ського законодавства нормативне визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також виз-начає межі спеціальної правоздатності підприємства як юри-дичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства, тому стаття 9 Закону «Про підприємства в Україні» спеці-ально зазначає обов'язкові і альтернативні пункти, які включаються до статуту підприємства.
Підприємство має необхідне для господарюючого суб'єкта майно — основні і оборотні кошти, інші цінності, якими воно володіє, користується і розпоряджається на певному правовому титулі (на праві власності або повного господар-ського відання). Це майно юридичне відмежоване, як пра-вило, від майна власника підприємства і закріплене за підприємством як суб'єктом права. Основні і оборотні кош-ти знаходяться на самостійному бухгалтерському балансі, гроші — на розрахунковому рахунку підприємства в банку.
Підприємство є самостійним суб'єктом права. З одного боку, закон визначає його компетенцію (права та обов'яз-ки) як господарюючого суб'єкта, з другого — зазначає, що підприємство є юридичною особою, яка не має у своєму складі інших юридичних осіб (стаття 1 Закону «Про підпри-ємства в Україні»). Цим підприємство суттєво відрізняється від об'єднань підприємств (господарських об'єднань), до складу яких входять юридичні особи.
Як господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи підприємство починає діяти від дня його державної реєст-рації.
Таким чином, підприємство — це самостійна господарська організація, створена і зареєстрована у встановленому зако-ном порядку для здійснення господарської діяльності з ме-тою задоволення суспільних потреб у товарі (продукції, ро-ботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, користується правами і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках.
Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками.
Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від трьох форм власності, визначених ст. 2 Закону «Про власність», та від способів роз-межування в підприємствах окремих форм власності і уп-равління майном. Юридичне значення цього полягає в ура-хуванні в законодавстві, тобто в Законі «Про підприємства в Україні» і спеціальних законах, особливостей правового ста-новища підприємств окремих видів.
Загалом організаційна форма і вид визначають суб'єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприєм-ства. З точки зору організаційної форми підприємства ви значаються як державні, колективні, приватні та підприєм-ства двох і більше форм власності (змішані).
Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, заснованого на державній власності. Визначення державне вказує, що дане підприємство має особ-ливості правового