Уповноважені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначає власник. Щодо підприємств загальнодержавної власності — це підвідомчі Кабінету міністрів України органи державної виконавчої влади, інші центральні відомства. Вони приймають рішення про створення підприємств державної власності, затверджують статути і контролюють їх дотримання, укладають та розривають кон-тракти з керівниками підприємств, контролюють ефек-тивність використання закріпленого за підприємствами май-на, його збереження Це загальне правило. В окремих ви-падках (наприклад, щодо підприємств будівельного комп-лексу) зазначені функції і повноваження Кабінет міністрів України делегує господарським об'єднанням: коропораці-ям, концернам тощо. Щодо підприємств комунальної влас-ності уповноваженими органами з засновницькими права-ми є виконкоми обласних і міських Рад, місцеві державні адміністрації та уповноважені ними органи.

Засновники реалізують засновницькі права шляхом обрання організаційної форми підприємства; визначення цілей і пред-мета його діяльності; прийняття рішення про його створен-ня; затвердження в установленому порядку статуту; пере-дачі безоплатно на баланс підприємства основних фондів та обігових коштів; формування органів управління, визначен-ня у статуті меж їх повноважень тощо.

Створення підприємства в юридичному розумінні являє собою затвердження та одержання передбачених законом до-кументів: рішення власника (власників) або уповноважено-го органу про створення підприємства, статуту (якщо цього вимагає організаційна форма), посвідчення про державну реєстрацію. При необхідності для новостворюваного підпри-ємства земельної ділянки сюди входять також документи на землекористування (землеволодіння), визначені земельним законодавством України.

Дозвіл на користування створюваним підприємством зе-мельною ділянкою, а також іншими природними ресурсами видається за рішенням місцевої Ради народних депутатів за місцезнаходженням підприємства в порядку, встановлено-му Земельним кодексом України (ст. ст. 19, 21, 23, 32, 34 та ін). Відмова у наданні земельної ділянки може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Господарське законодавство регулює також способи ство-рення підприємств. Так, підприємство може бути створене згідно з рішенням одного або кількох власників або уповно-важеного ним органу.

Підприємство може створюватись внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Примусовий поділ підприємства здійснюється згідно з розпорядженням антимонопольного комітету України, його територіальних управлінь. Розпоряд-ження про поділ підприємства-монополіста є обов'язковим для власника (власників) або уповноваженого ним органу. Розпорядження про примусовий поділ визначає строк ство-рення нових підприємств, який не може бути меншим 6 місяців.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

При розробці проектів установчих документів підприємств необхідно керуватись також типовими нормативними акта-ми. Щодо підприємств окремих видів законодавець засто совує типові форми установчих документів. Діють, зокрема, статути: Типовий статут державного підприємства Типо-вий статут відкритого акціонерного товариства Статут зак-ритого акціонерного товариства, Статут товариства з обме-женою відповідальністю Статут орендного підприємства. Крім того, фондом державного майна України затверджено установчі договори: про створення товариства з обмеженою відповідальністю, про створення закритого акціонерного товариства7 та зразковий договір оренди.

Установчі документи повинні містити обов'язкові дані про підприємство, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства. Це такі дані:—

найменування (завод, фабрика, майстерня тощо) і вид підприємства;—

зазначення власника (склад засновників, учасників) та місцезнаходження підприємства;—

предмет і цілі діяльності підприємства;—

юридичний статус підприємства. Це статті про юридич-ну особу підприємства, про його майно, про самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, про фірмову марку та товарний знак, про печатку з найме-нуванням підприємства. Якщо підприємство має право ви-пускати цінні папери, то таке право теж відноситься до юри-дичного статусу підприємства;—

про склад майна підприємства: перелік фондів (основні, оборотні, інше майно, статутний фонд, резервний фонд, страховий фонд, інші фонди); порядок утворення майна;

порядок розподілу прибутків та покриття витрат; порядок випуску акцій (щодо акціонерного товариства). Якщо підприємство не є власником майна, включається стаття про те, що майно закріплене за ним на праві повного госпо-дарського відання;—

про перелік органів управління підприємства, порядок їх формування, компетенцію;—

про контрольні органи — спостережну раду, ревізійну комісію;—

про порядок припинення діяльності підприємства:

підстави, орган, що приймає рішення про припинення; по-рядок створення і роботи ліквідаційної комісії; умови роз-рахунків з бюджетом і кредиторами; розподіл майна, що за-лишилося.

В установчих документах господарських товариств окре-мими статтями визначається порядок внесення змін до ста-туту (вищим органом, за рішенням 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах).

Законодавство визначає органи державної реєстрації підприємств. За загальним правилом, це державні органи за місцезнаходженням підприємств, а саме: а) виконкоми міських, районних у містах Рад народних депутатів; б) районні, районні міст Києва і Севастополя державні адміністрації.

Законодавством визначені також органи, які здійснюють державну реєстрацію окремих видів суб'єктів господарсько-го права. Так, господарські товариства, що займаються бан-ківською діяльністю, реєструє Національний банк України в порядку, визначеному Законом «Про банки і банківську діяльність». Фондова біржа підлягає державній реєстрації Кабінетом міністрів України

Для державної реєстрації реєструючому органу необхідно подати документи, перелік яких визначено статтею б Зако-ну «Про підприємства в Україні» та статтею 8 Закону «Про підприємництво».

За наявності всіх документів реєстрація підприємства здійснюється у строк не більше 5 робочих днів. Протягом цього часу реєструючий орган зобов'язаний надати заявни-ку свідоцтво про державну реєстрацію підприємства. Свідоц-тво є юридичною підставою для відкриття підприємству ра-хунків у банку за місцем