тупиковий – небагато конкурентних переваг, які не є важливими; найвищу рентабельність не забезпечує ні набутий досвід, ні економія на масштабах виробництва; важливо зайняти позицію ринкової ніші або знизити витрати через інновації; можливо пошукати варіанти вдосконалення збутової діяльності (наприклад, металургійна, хімічна промисловість);

спеціалізований – багато можливостей для отримання конкурентних переваг, і вони мають велике значення; на такому ринку ринкова частка не відіграє вирішальної ролі, а важливою є ринкова частка на певному сегменті (ніші) цього ринку, навіть якщо він невеликий за розміром; найвищу рентабельність визначає рівень диференціації і спеціалізації, вміння виявити і задовольнити специфічні потреби певного вузького кола споживачів (наприклад, ринок спеціалізованої техніки).

Спеціалісти з маркетингу розглядають продавців як “галузь”, а покупців – як ринок. Поняття “масовий” ринок є дуже невизначеним (нелегко запропонувати товар, який сподобається усім). Простіше зробити товар, який буде задовольняти лише деяких клієнтів (сегмент ринку). Це приводить бізнес до пошуку ніш і міні-ринків. Погано тут те, що ринки розбиваються на невеликі сегменти з невеликими об’ємами продажу, що дозволяє виживати невеликій кількості компаній.

Ринки – не ієрархічні структури, вони складаються з людей, які вступають в добровільний договір, який приносить переваги одній і другій стороні.

Маркетинг – дуже демократична концепція, яка розробляє ефективні шляхи здійснення обміну з максимальною вигодою для усіх. Ця ідея і є серце маркетингу.

Зрозуміло, що ринки змінюються скоріше, ніж маркетинг. Прогрес економіки, технології і культури змінює кількість покупців, їх бажання і можливості. Компанії не завжди вчасно помічають ці зміни, а тому використовують маркетингову практику, яка втратила силу, тому що застаріла.

ВИСНОВОК

Для ринкової економіки характерна високорозвинута система ринків.

Маркетинг є наукою і мистецтвом дослідження, пристосування і завоювання ринків.

Теоретичною базою маркетингової ринкової діяльності є теорія життєвих циклів, “кристалізації” ринків і сегментації ринків.

Важливою складовою діяльності маркетологів є створення конкурентних переваг на ринку для перемоги над конкурентами, тому від кількості і важливості (рангу) конкурентних переваг ринки поділяються на об’ємний, фрагментарний, тупиковий, спеціалізований.

КОНТ РОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

Що таке ринок і ринкові відносини?

Які є види ринків?

Що означає ринок очима маркетологів?

Який ринок можна назвати “ідеальним”?

Які основні параметри і функції ринку?

Що таке адаптація фірми до ринкового середовища?

Які є складові внутрішнього і зовнішнього середовища?

Що таке ефективний ринковий механізм?

Основні теорії маркетингу для ефективної роботи на ринку.

Що таке конкурентна перевага на ринку і які є види ринків в залежності від них?

ЛІТЕРАТУРА

Академия рынка: маркетинг: Пер. с фр. / А. Дайан, Ф. Букерель, Р. Ланкарт и др. – М.: Экономика, 1993. – 572 с.

Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп.. – К.: Знання-Прес, 2004. – 645 с.

Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1998.

Некешин С.Н. Внешняя среда экономических систем: – СПб: “Два-Три”, 1994. – 99 с.

Хейне П. Экономический образ мышления. – М.: Дело, 1992. – 704 с.

ТЕСТ:

Зв’язок між маркетингом і конкуренцією:

А. Маркетинг – породження конкуренції.

Б. Маркетинг – знаряддя перемоги в конкурентній боротьбі;

В. Твердження А, Б правильні;

Г. Зв’язок відносний.

Монополістом (антимонопольне законодавство) вважається фірма, частка якого перевищує:

А. 20%;

Б. 30%;

В. 40%;

Г. 50%;

Недобросовісна конкуренція – це:

А. Копіювання форми товару;

Б. Випуск товару вищої якості та нижчої ціни;

В. Використання товарного знаку іншої фірми;

Г. Відповіді А, Б,В, правильні.

На розвинутих ринках характерна (домінує) конкуренція:

А. Цінова;

Б. Нецінова;

В. Функціональна;

Г. Предметна.

Моніторинг конкурентів розглядається як робота, пов’язана з:

А. Контролем діяльності основних конкурентів;

Б. Накопиченням інформації про товари конкурентів, їх стратегічні наміри;

В. Запозиченням кращих сторін діяльності конкурентів;

Г. Завоюванням нових конкурентних позицій на ринку.

Сегментація ринку – це насамперед:

А. Дослідження поведінки покупців.

Б. Поділ ринку на подібні за певними ознаками групи покупців.

В. Засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності.

Г. Засіб забезпечення прибутків.

Якщо неможливо сегментувати ринок конкретного товару, то це через те, що відсутні:

А. Методика проведення сегментації.

Б. Відмінності між покупцями і споживачами товару та товарами.

В. Фахівці, яку спроможні здійснити сегментацію ринку.

Г. Кошти для здійснення сегментації.

Яка теорія вивчає і використовує етапи розвитку ринків:

А. Теорія сегментації.

Б. Теорія життєвих циклів.

В. Теорія “кристалізації”.

Г. Усі відповіді вірні.

2.9.До функціональних конкурентних переваг слід віднести наступні:

А. Фінансова могутність.

Б. Якість.

В. Підготовку менеджерів фірми.

Г. Монополію на ринку для фірми.

Успіх фірми на ринку залежить від:

А. Наскільки вдало визначений цільовий сегмент.

Б. Чи відповідають товари запитам цих сегментів.

В. Яка кількість конкурентів присутні на ринку.

Г. Який рівень собівартості на товари фірми.

Цільовий ринок фірми – це ринок:

А. Споживачі якого можуть придбати продукцію підприємства;

Б. На якому підприємство реалізує свою продукцію;

В.Потреби і запити якого відповідають можливостям підприємства щодо їх задоволення.

Г. Щось інше.

“Ринок покупців” – це ситуація, коли:

А. Попит більший за пропонування;

Б. Пропонування більше за попит;

В. Щось інше;

Г. А і Б разом.

На якому ринку інструменти маркетингу більш ефективні:

А. Ринок “продавців”;

Б. Ринок капіталу;

В. Ринок “покупців”;

Г. Ринок інвестицій.

Що не належить до мікросередовища фірми:

А. Фірма;

Б. Конкуренти;

В. Економіка;

Г. Постачальники;

Д. Усі відповіді не вірні.

Що не належить до макросередовища фірми:

А. Політика;

Б. Демографія;

В. Влада;

Г. Екологія;

Д. Природа.

Яка з наведених характеристик не стосується ринкової економіки:

А. Приватна власність;

Б. Централізоване планування;

В. Індикативне планування;

Г. Конкуренція;

Д. Усі наведені.

Матриця можливостей за товарами-ринками (І.Ансоффа) орієнтує фірму на збільшення збуту на основі реалізації певної стратегічної альтернативи. Якщо стратегія полягає в розробці нових ринків або ринкових сегментів для вже існуючих товарів то це:

А. Стратегія проникнення (удосконалення діяльності);

Б. Стратегія розвитку продукції (товарна експансія);

В. Стратегія розвитку ринку (ринкова експансія);

Г. Стратегія диверсифікації;

Д. Усі відповіді не вірні.

Якщо стртаегія фірми полягає в розробці нових товарів