Починаючи з осені 2005 року, активізувалася цікавість іноземних банків до українських. Серед останніх угод: у січні 2006 року російський „Внєшторгбанк” придбав 98% акцій АКБ „Мрія”. У лютому поточного року один із найбільших європейських банків – італійський Banca Intesa – підписав угоду про купівлю 85,42% акцій „Укрсоцбанку”. У квітні BNP Paribas (Франція) оголосив про закриття угоди з придбання 51% акцій АКІБ „Укрсиббанк”, а у травні угорський OTP Bank підписав угоду про купівлю 100% акцій „Райффайзенбанк Україна”, українського підрозділу австрійського Raiffeisen International. У найближчі два-три роки активність у сфері злиття й поглинання у банківському секторі Центральної та Східної Європи, особливо в Росії та Україні, зростатиме. Таку думку висловлюють незалежні аналітики. Водночас, за їхніми словами, очікувати такого самого зростання вартості українських кредитних і фінансових установ не варто. Великі банки вже продано, а переплачувати за середню й невелику, нехай навіть перспективну установу інвестори навряд чи схочуть. За останні кілька років українські фінансові установи продавалися за завищеною у 2-2,5 рази вартістю. Однак це цілком виправдано, адже у регіоні СНД, і в Україні зокрема є величезний потенціал для зростання, й навіть теперішня кількість банків (166 на початок жовтня) не може повною мірою задовольнити потреби галузі, тому що багать є „кишеньковими”, тобто обслуговують одне-два підприємства з прив’язкою до спільного „господаря”.

В атмосфері високої ринкової конкуренції поступово нівелюються асортимент банківських послуг, умови вкладення коштів, швидкість обслуговування. Потенційному клієнтові стає дедалі важче вирішувати, до якого банку звертатися. Проте не можливо привернути до банку клієнтів, не створивши йому імені. Звідси у фінансовій сфері й виникає пріоритетна потреба у визначенні перспективних напрямків PR-активності банків, і насамперед – формування позитивного іміджу. Дедалі важливішим стає так званий „сервіс відносин”. Причому це більшою мірою стосується банків, ніж багатьох інших комерційних структур: людина часто купує товар невідомого виробника, але вона ніколи не розмістить грошей у банку, про який нічого не знає.

Розділ 2. Аналіз маркетингової діяльності Рогатинської філії Надра Банку

2.1. Оцінка маркетингового макро- та мікро середовища Рогатинської філії Надра Банку.

Надра Банк діє в постійно змінних умовах, обумовлених різноманіттям відносин, що склалися між ними і різними економічними суб’єктами. Сукупність цих відносин і складає поняття середовища маркетингу, яке багато в чому визначає характер діяльності банку і повинне в обов’язковому порядку вивчатися в процесі проведення маркетингових досліджень. Аналіз середовища маркетингу йде по двох напрямах: аналіз мікро середовища та аналіз макро середовища.

Мікросередовище банку складається із взаємостосунків всередині самої організації, а також з постачальниками, посередниками, конкурентами, клієнтами і контактними аудиторіями.

Відносини з постачальниками

Для Надра Банку ці відносини мають менше значення, ніж для промислових корпорацій, і характеризуються більшою мірою нестабільності. Це пояснюється тим, що банківська діяльність через свою специфіку не вимагає регулярних поставок, і сфера потреб обмежується придбанням різного банківського устаткування, комп’ютерів, оргтехніки, а також канцелярського приладдя, пломб та інших витратних матеріалів. Але, не дивлячись на це, навіть не регулярність контактів з постачальниками не повинна позначатися на якості взаємостосунків з ними.

Західні маркетологи вважають, що меблі і банківське устаткування є істотною частиною маркетингової стратегії. Вишуканість, поєднання елементів розкоші з сучасним устаткуванням забезпечують незабутнє враження для клієнтів, свідчать про солідність та процвітання банку, створюють атмосферу довіри і відчуття спокою за вкладені гроші. Тобто теза про те, що ефектні та презентабельні будівлі банків можуть одним своїм виглядом сприяти успіху маркетингових зусиль банку, вірна і з успіхом використовується багатьма установами.

Контакти з постачальниками, як вже раніше зазначалось, хоч і мають не регулярний характер, але співпраця відбувається з надійними партнерами (підтримку, щодо електронних мереж надають ЗАТ „Український мобільний зв’язок” (торгові марки UMS, SIM-SIM, JEANS),ЗАТ „Київ стар Дж.Ес.Ем.” (торгові марки Kyivstar, ASE&BASE, DJUCE), а також абонентам ЗАТ „Українські радіосистеми” (торгова марка WellCOM) та ТОВ „Голден Телеком” (торгова марка Golden Telecom).

Відносини з посередниками

Із всіх видів посередників в банківській індустрії діють в основному тільки два. До них відносяться різні організації, що надають маркетингові і рекламні послуги, і кредитно-фінансові установи.

Організації, що надають маркетингові послуги. Ще недавно багато банків почали в своїй діяльності використовувати концепцію маркетингу, тому і досвіду у них ще не досить для проведення необхідних маркетингових досліджень і повноцінного застосування їх на практиці. Отже, без залучення відповідних фахівців із сторони не може бути і мови про успішну діяльність в умовах диктованих ринком.

Такими організаціями на Україні є «Социо-маркет», «Социс», «Социо-поліс».

По не офіційній інформації такі банки, як «Райффайзен БАНК АВАЛЬ», Альфа-банк», «Руський стандарт», кредитна спілка «Єврокредит», а також декілька інших фінансово-кредитних установ, що діють на території України, неодноразово звертались за послугами, до спеціалізованих раніше перелічених агентств. Все це свідчить про серйозність намірів та розуміння з боку керівництва, що без професійно проведених, широкомасштабних маркетингових досліджень, досягнення успіху в довгостроковому періоді не можливо.

Кредитно-фінансові