3. Самооцінка в організації. Варто використовувати діагностичну самооцінку (критичний самоаналіз) разом з бенчмаркінгом (порівняння з іншими) як необхідний інструмент управління. При цьому основну увагу рекомендується звертати на пошук причин недоліків і прорахунків у роботі.

Необхідно критично проаналізувати діючі процеси і процедури незалежно від того, документовані вони чи ні, а також сформовану діяльність в області якості, і порівняти результати з вимогами ІСО 9001. Мабуть, головне тут - оцінити процес поліпшення роботи, як основну характеристику ефективності СМЯ.

4. Розробка плану усунення невідповідностей. Необхідно визначити дії і ресурси, які потрібні для усунення невідповідностей, виявлених на етапі 3. Встановити відповідальність і розробити календарний план виконання необхідних робіт.

Також необхідно розробити процеси, ідентифіковані на етапі 5, переглянути існуючі процедури, де це необхідно, і підготувати документацію СМЯ.

5. Упровадження системи менеджменту якості. Упровадження повинне включати наступні етапи:

затвердження структури служби керування якістю;

проведення ознайомлювальних занять у підрозділах для інформування співробітників про нові вимоги;

проведення внутрішніх аудитів і самооцінка;

проведення навчання і підготовки компетентного персоналу.

Проведення даних заходів при комплексному управлінні якістю неодмінно відкоригує діяльність як самої організації так і перебудує свідомість персоналу, що відповідатиме за якість виготовленої продукції (наданих послуг).

Список використаної літератури:

Алферов Н.П. Управление качеством. Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 374с.

Єськов П.О. Українська асоціація якості – запорука якості в Україні. // Факти, 25.10.2002р. с.3-4

Крылова Г. Д. Зарубежный опыт управления качеством. – М: Издательство стандартов, 2004 – 298с.

Фейгенбаум. А. Контроль якості продукції. К.: Діло,2002р.. – 318с.

Швец В. Е. "Менеджмент качества" в системе современного менеджмента. Стандарты и качество, 2004, №6, с. 48.