Такий варіант типовий для дешевих товарів повсякденного попиту, щодо яких споживач накопичив достатній досвід та знання. Тут, як правило, мають мі-сце незначні зусилля на пошук інформації й оцінку альтернатив.
Прийняття рішення про купівлю здійснюється по інерції згідно з набутою звичкою до тієї чи іншої марки.
2. Обмежене вирішення проблеми характерне для купівлі варів середньої вартості. Тут зусилля і час, які витрачаються купівлю, не значні, але порівняно з попереднім кількість критеріїв та варіантів вибору більша. Покупець у своєму виборі, правило, спирається на те, що хтось (наприклад, друзі чи знайомі) допоможе оцінити альтернативи.
3. Розширене вирішення проблеми використовується при ку-пі товарів високої вартості. Згідно з цим варіантом мають місце значні зусилля і тривалий час для здійснення купівлі, присутні всі п’ять етапів прийняття рішень.
Г. Ассель розподіляє варіанти прийняття рішень про купівлю в залежності від міри залучення споживачів у цей процес (рис. 18).
Замученість у рішеннях про купівлю
Сильна | Слабка
Складність процесу прийняття рішення |
Прийняття рішення |
Складний процес прийняття рішення |
Обмежений процес прийняття рішення
Звичка |
Прихильність до марки |
Інерція
Рис. 18. Види процесу прийняття рішення споживачем.
Купівля із сильним залученням досить важлива для спожи-вачів, тому що соціальне значима або пов'язана з великим ри-зиком, який виникає, якщо купівлю не буде здійснено (напри-клад, ліки). Відповідно до цього складний процес прийняття рі-шень потребує тривалих роздумів, порівняння чисельних аль-тернатив, їх оптимізації тощо. Тут мають місце всі п'ять етапів прийняття рішень.
Прихильність до марки виникає завдяки незмінній задово-леності від використання товару. Вона зумовлює повторні ку-півлі без тривалих роздумів. Єдине складне рішення — коли купувати?
Купівля із слабким залученням не є важливою і ризикованою для споживача. Тут існують такі варіанти процесу прийняття рі-шень про купівлю.
Обмежений процес прийняття рішень. Тут рішення прийма-ються при мінімальній обробці інформації та оцінці марок. Важ-ливою формою цього процесу є пошук різноманітності.
Інерція — це процес вибору однієї і тієї ж марки без обробки інформації і порівняльної оцінки.
Слід знати, що процес прийняття рішень про купівлю спожи-вачем, як правило, відбувається під впливом чинників різних ситуацій. Це вносить відповідні корективи, сприяє або заважає прийняттю відповідних рішень.
Такими ситуаційними впливами є:
фізичне оточення: географічне розташування торговельного закладу, його оформлення, звуки, запахи, освітлення, погоди зовнішній вигляд товару тощо;
соціальне оточення (ситуація комунікації): присутність чи відсутність інших людей у процесі прийняття рішень про купівлю, їх особистості тощо;
час купівлі: день тижня, година доби, місяць, сезон, числі днів до виплати заробітної плати, кількість часу для прийняти рішення;
мета (завдання) купівлі: для чого чи для кого (для себе, подарунок) купується товар;
попередній стан: настрій (збудження чи спокій), умові (кількість грошей у гаманці, міра втомленості);
інформаційне забезпечення: доступність інформації, мірі інформаційного навантаження, організація та форма подання інформації.
Для визначення етапів процесу прийняття рішень про купівлю, міри їх значимості, чинників ситуаційних впливів можуть бути використані нижче вказані методи:
метод інтроспекції — спробувати себе у ролі покупця;
метод ретроспекції — провести опитування покупців стосові того, що сприяло купівлі товарів у минулому;
метод проспекції — провести опитування покупців стосовно того, як вони збираються здійснювати купівлю;
метод уявлення — поцікавитись у споживачів, як вони уявляють ідеальний процес купівлі.
Чинники зовнішнього впливу на споживача – це, в першу чергу інструменти та методи маркетингової політики, у тому числі товарної політики, цінової, комунікацій та розподілу. Ці види є предметом вивчення дисциплін «Маркетинг», «Маркетинговий менеджмент» та інших, а тому в даній темі не розглядаються.
Основну увагу слід приділити вивченню сутності чинників соціокультурного впливу, а саме:
Культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей і відносин, створених конкретним суспільством проти свого розвитку, моральних вимог, що стають для людини складовою частиною її звичок і навиків, які проявляються в її щоденній поведінці, побуті, стосунках з іншими людьми, а також предметами матеріальної культури.
Субкультура — релігійні, етнічні, расові, національні підгрупи в межах загальної (національної) культури.
Культура і субкультура здійснюють вплив на формування системи цінностей, ідей, позицій, формують поведінку людей. В результаті віддається перевага тим чи іншим засобам масової інформації, продуктам харчування, одягу, видам і стильовим формам реклами, косметики тощо.
Соціальні класи — відносно постійні й однорідні групи (категорії людей у суспільстві, в яких індивіди розділяють однакові інтереси, цінності, поведінку і спосіб життя.
Соціальний клас визначається заняттям людини (професією), джерелами доходів, освітою, статусом. На даний час у США виділяють сім головних соціальних класів:
еліта — до 1% населення;
вищий клас — до 2%;
вище середнього — 12%;
середній — 32%;
робітничий — 38%;
вище нижчого — 9%;
нижчий — 7%.
Референтна група — це сукупність людей, що впливає на по-зицію, котру займає індивід; це люди, яких особистості розгля-дають як основу для самооцінки або джерело особистих стандар-тів. Саме вони здійснюють значний вплив при купівлі, а також на вибір відомих товарних марок.
Розрізняють первинні (співробітники, друзі) і вторинні (партії, релігійні та профсоюзні організації) референтні групи. З точки зору маркетингу, цікавим є поділ референтних груп на наступні:
членська група — їй людина належить (братство, община, клуб);
бажана група — з нею людина хотіла б бути (ототожнювати себе з нею, наприклад, із спортивною командою);
небажана (розділена) група — з нею людина не бажала б під-тримувати зв'язок, оскільки існує суттєва різниця в цінностях та діях. Суттєвий вплив на поведінку споживача здійснює його сім'я. Так, сімейні стосунки соціалізують споживача. В ході соці-алізації людина набуває нових знань, навичок, відносин щодо придбання товарів чи послуг.
Дослідження впливу сімейних стосунків на поведінку спожи-вача включає вивчення складу сім'ї, до якої він відноситься,