його ефективність.
Рекомендації щодо рекламування товару серед тих, хто негатив-но ставиться до нього, і тих, хто є його прихильником, мають різни-тися. Рекомендації мають спиратися на обгрунтовані теоретично та підтверджені практично прогнози стосовно покупців, товару, кон-курентів і самої фірми на певний період. Вони мають базуватися на стратегічних та тактичних цілях фірми.
Методи розробки прогнозу можуть бути кількісними, коли про-водиться оцінка майбутнього на основі минулого за допомогою ма-тематичних та статистичних моделей, і якісними, коли оцінюють майбутні перспективи за допомогою знань, досвіду та інтуїції. До останніх належать дельфі-метод і розробка сценарію.
Дельфі-метод передбачає використання опитування експертів. При цьому анонімні відповіді експертів збираються протягом кіль-кох турів, а потім, виходячи з проміжних результатів, розробляють групову оцінку явища, що досліджується. Переваги методу — наоч-ність результатів, залучення експертів, анонімність учасників. Не-доліки — негнучка методика, великі втрати часу, тенденції до кон-сервативних оцінок, повна (чи майже повна) неможливість урахування факторів майбутнього технічного прогресу.
Сценарій — це передбачення майбутнього розвитку окремих факторів та визначення у зв'язку з цим можливих дій фірми. Пере-ваги методу — він нескладний, ним можна користуватися для вирішення комплексних проблем проведення рекламної кампанії. Недо-ліки — велика частка суб'єктивних оцінок, складність збирання по-трібних даних та перевірки можливих результатів.
Завдання досліджень у галузі рекламної діяльності може вважа-тися виконаним, коли на основі аналізу умов, котрі впливають на ефективність реклами, буде зроблено висновки щодо наслідків різ-них заходів у процесі проведення рекламної кампанії.
Складні рекламні дослідження можуть дозволити собі тільки платоспроможні рекламодавці. Вони найчастіше виконуються сила-ми консалтингових фірм, галузевих науково-дослідних інститутів і груп дослідників, академічних інститутів та університетів.
В економічно розвинутих країнах ведеться стимулювання нау-кових досліджень університетської науки і приватного сектора, осо-бливо малого та середнього бізнесу. В Англії, Японії та інших краї-нах діють податкові знижки та державне страхування науково-дослідних робіт.
Підприємцю повертається 80 відсотків вартості робіт за негати-вних результатів досліджень. В Японії, Швеції, ФРН, Англії тощо держави субсидують 40 — 70 відсотків суми дослідницького конт-ракту. В Англії 50 відсотків витрат на науково-дослідні роботи бере на себе держава. У США податкова знижка на науково-дослідні ро-боти в приватному секторі становить 25 відсотків, у ФРН — до 30 — 40 відсотків суми контракту на дослідження, якщо вони виконують-ся зовнішніми організаціями.