звіт про товари, що не мають попиту;*

книги незадоволеного попиту.

Звіт про стан товарних залишків ведеться за кожну добу (на початок і кінець робочого дня), а також за місяць, квартал, рік. Дані звіту дозволяють визначити просування товарів за добу, місяць, квартал, рік у цілому, виявити ті товари, які зовсім не просуваються. Звіти про неходові товари складаються із визначеною періодичністю (один раз на тиждень, місяць) і враховують ту продукцію, яка не мала просу-вання за визначений для аналізу період (місяць, квартал, рік).

Відомості про товари, які не мають попиту, заносяться у табл. 2.

Таблиця 2

Перелік товарів, які не мають попиту

на____________

Найменування |

Одиниця виміру | Залишок

групи |

товару |

у натурі |

за вартістю, грн.

Книга незадоволеного попиту ведеться на базі опитувань і хара-ктеризує відсутні в продажу товари.

Аналіз потенційного продажу також ведеться, в основному, з ви-користанням даних книги незадоволеного попиту, де вказуються при-чини відмови покупцям у товарі, до якого вони виявили інтерес. Ана-ліз передбачає також підрахунок співвідношення покупців і просто відвідувачів. Кількість відвідувачів визначається вибірково по днях з урахуванням часу відвідування.

Аналіз потенційного продажу має також містити аналітичні дані про кількість покупок на одного відвідувача або одного покупця у різні періоди року та доби.

Проведені дослідження даватимуть змогу:*

визначати інтенсивність продажу до і після проведення рек-ламних заходів;*

урахувати інтенсивність проведення самих рекламних заходів (реклама залучає занадто велику кількість відвідувачів, що призво-дить до появи черг, — необхідно зменшити періодичність подачі рекламного звернення в засобах масової інформації; помітного збільшення кількості відвідувачів не виявлено — треба провести допоміжні заходи або змінити ідеологію рекламної кампанії);*

за значного збільшення кількості покупок у розрахунку на одного покупця, коли з'являються ускладнення із задоволенням попиту, необ-хідно передбачити розширення торгівлі цими товарами і зменшити ре-кламні заходи (доки не можна буде задовольнити попит).

Зроблені висновки дають змогу визначити ефективність реклам-них заходів з формули:

Де П— відсоток зростання продажу товару в результаті рекламних заходів; П1 — обсяг продажу до проведення рекламних заходів, у натуральному чи грошовому вимірі; П2 — те саме після проведення рекламних заходів, у натуральному чи грошовому вимірі.

Такі підрахунки можна провести за певний час стосовно кілько-сті покупок на одного покупця (відвідувача), відмовлень від покупки з різних причин, кількості ходового товару за окремими номенк-латурними групами тощо.

У середині XX століття великого поширення набула концепція поведінки фірм на ринках збуту (або поведінки людини на ринках споживачів), яка базувалася на теорії етапів життєвого циклу фірми, продукту (групи продуктів), сім'ї, окремої людини.

Життєвий цикл товару в сучасному розумінні включає етап виведення товару на ринок, етап зростання, етап зрілості та етап занепаду (деякі дослідники додають іще нульовий етап — етап досліджень та розробки і останній — витиснення товару з ринку).

Найчастіше життєвий цикл товару визначають як процес розвитку продажу товару та отримання прибутку. Цей процес складається з чотирьох етапів: упровадження на ринок, зростання продажу, зрілість та занепад.

Розвиток продажу та отримання прибутку за концепцією життєвого циклу товару є метою комерційної діяльності фірми (поряд з іншими), а метою досліджень є визначення етапу життєвого циклу фірми, продукту та її поведінки на ринку збуту даної групи товару.

Поведінка на ринках збуту є похідною від етапу життєвого циклу товару.

У підручниках з економіки, як правило, наводяться плавні (класичні) криві, що відображують життєвий цикл товару. Однак на практиці такі графіки можуть мати вигляд кривої з повторним циклом (в результаті заходів стимулювання збуту, проведених на етапі спадання збуту товару), гребінчастої кривої (послідовний ряд циклів визначається відкриттям нових характеристик товару, способів його використання, розширенням сфери використання товару тощо). Можливі також зовсім нетипові варіанти кривої життєвого циклу товару (стиль, мода, фетиш, класичний бум тощо).

Етап упровадження товару на ринки — це розповсюдження това-ру та одержання його торгівлею.

Етап зростання — це збільшення продажу товару в період, коли приклад тих, хто купив товар ще на етапі впровадження, починають наслідувати пересічні громадяни.

Етап зрілості — період, що настає з насиченням ринку товарами та сповільненням темпів зростання збуту.

Етап занепаду — спадання збуту товару, що настає після проходження ним усіх попередніх етапів.

Цілі рекламування, що виходять з етапів життєвого циклу товару, завжди тісно пов'язані із загальними цілями фірми, цілями її маркетингу, цінової політики й політики товаропросування.

Остання чверть XX ст. характеризується використанням концепції соціально-етичного маркетингу. Цю концепцію було розроблено у зв'язку з тим, що в економічно розвинутих країнах значно підвищився рівень життя людей. Ось чому в умовах насиченого ринку, коли в середньому американському супермаркеті товарна номенклатура включає понад 20 тис. асортиментних позицій, практично всі товари мають високу якість, а тому виробнику вже недостатньо просто призначити високу ціну, створити додаткові зручності покупцеві і вважати, що все належне для організації продажу вже ним зроблено. Успіх можливий тільки тоді, коли буде налагоджено взаємозв'язок, взаєморозуміння між усіма учасниками процесу купівлі-продажу, створено атмосферу відкритості та взаємовигідного співробітництва всіх партнерів у бізнесі та споживачів.

Відтак концепція соціально-етичного маркетингу передбачає ви-вчення потреб та інтересів цільових ринків і забезпечення їхнього задоволення ефективнішими, ніж у конкурентів, заходами з одночасним збереженням чи збільшенням добробуту споживачів та суспільства в цілому. В економічно розвинутих країнах цілями соціально-етичного маркетингу є досягнення максимально можливого рівня споживання та максимального споживчого задоволення за максимально широкого вибору товарів.

Нові умови життя в економічно розвинутих країнах зумовили нові завдання та функції рекламного менеджменту, а отже, і нові напрями в дослідженні цілей рекламування.

Зараз в економічно