Група вивчення збуту і розподілу продукції здійснює статистичний аналіз продажу, прогнозування збуту, вивчення каналів розподілу продукції, аналіз позавиробничих витрат, підготовку пропозицій щодо вдосконалення реклами, стимулювання й організації збуту продукції.

Група дослідження попиту й мотивів поведінки покупців організовує і контролює діяльність спеціалістів, що займаються опитуванням споживачів і є позаштатними співробітниками підприємства. Тут же здійснюється розсипка різних анкет, проводиться опитування споживачів по телефону. Ця група відповідає за своєчасне подання зовнішньої інформації.

Характер роботи начальника відділу досліджень маркетингу залежить від величини і функцій відділу. Загалом же він планує діяльність усіх груп, розробляє програми досліджень і розподіляє роботу між групами. Значну допомогу відділ одержує від інформаційно-обчислювального центру.

Начальник відділу звітує перед заступником директора з маркетингу. Заступник директора, в свою чергу, визначає, які звіти мають бути представлені директору підприємства.

Відділ дослідження виконує консультативну функцію і в багатьох випадках постачає керівництву дані, на базі яких будується стратегія щодо виробництва ринкової продукції.

Ще один відділ служби маркетингу на підприємстві - відділ планування асортименту продукції.

Планування асортименту продукції є невід'ємною частиною маркетингу. Воно передбачає координацію цілого ряду взаємопов'язаних видів діяльності: науково-технічних робіт і дослідження маркетингу, організації збуту і розподілу продукції, рекламної роботи і стимулювання попиту.

Розглянемо детальніше роботу кожної з груп даного відділу.

Група планування асортименту продукції розробляє річну виробничу програму, використовуючи дані відділів дослідження маркетингу, науково-технічних досліджень і виробничого, інформацію про можливості підприємства. Вона дає рекомендації про необхідні наукові дослідження, консультації з традиційних і нових способів застосування виробу. Ця група на випадок розробки нової продукції виробничого призначення може бути укомплектована кваліфікованими інженерами. Вона пропонує вдосконалення тих виробів, що випускаються, розробку нових і зняття з виробництва старих виробів. У її компетенцію також входить проведення контролю за спадом і піднесенням попиту та здійснення аналізу змін у товарних пропозиціях конкурентів.

Група розробки нової продукції визначає характеристики нової продукції та її упаковки.

Група цін здійснює розрахунок цін нових виробів і формування цін за їх модифікації. В її компетенцію входить аналіз витрат виробництва і збуту продукції. Для цього підтримується зв'язок з планово-диспетчерськими, проектними, конструкторськими та іншими відділами. Група технічного обслуговуваний нових виробів - це фактично група, що виробляє рекомендації з формування виробничої інфраструктури з метою найефективнішого використання нового обладнання.

Група і комітет з прийняття обґрунтованих рішень. Не випадково тут подвійна назва. Справа в тому, що для прийняття обґрунтованих рішень на підприємствах доцільно, крім окремих груп, створювати ще й комітети. Останні скликаються один раз на місяць. Комітет не займається питаннями повсякденного планування й управління виробництвом та збутом продукції. Головне його завдання полягає у вивченні асортименту продукції, що випускається, в знятті з виробництва неефективних виробів або їхніх моделей, у визначенні необхідних досліджень для створення нових або модифікації існуючих виробів, у затвердженні планів і програм розробки нової або вдосконалення існуючої продукції, у виділенні асигнувань на затверджені програми й плани. Як постійні члени в комітет входять: заступник директора з питань маркетингу, заступник директора з виробництва, начальники відділів збуту й фінансів, заступник директора з питань науково-технічних досліджень.

Одним із важливих відділів маркетингу на підприємстві є відділ збуту. Організаційна структура цього відділу може бути різною. Це передусім залежить від того, як відбувається реалізація продукції: за договорами, через оптові бази, фірмові магазини, роздрібну торгівлю. На підприємстві можна використати одну з чотирьох форм організації відділу збуту:

1) функціональну;

2) регіональну;

3) за товарними групами;

4) за групами покупців.

Перша форма (функціональна) організації відділу збуту застосовується переважно на дрібних і середніх підприємствах, які реалізують один або обмежену кількість однойменних товарів через однакові канали.

Регіональна форма організації збуту передбачає виділення декількох окремих груп, які займаються всіма функціями збуту, тобто об'єднують у собі всі зазначені групи для реалізації продукції на певній обмеженій території.

Спеціалізації за товарними групами відповідає така організаційна структура відділу збуту, коли кожна група займається обробкою замовлень, вибором форм доставки й розподілу відповідних товарів. Вона дає істотний ефект на підприємствах, що виробляють широкий асортимент споживацьких товарів.

Для підприємств, що випускають товари виробничого призначення, найефективнішою є організація відділу збуту з різними групами споживачів, що належать до певної галузі ринку. Робота в кожній такій групі вимагає особливого комплексу спеціальних технічних знань і здійснення всіх функцій щодо збуту продукції.

І, нарешті, відділ реклами й стимулювання збуту. Як бачимо, до даного відділу входять декілька груп: рекламна, яка здійснює вибір засобів і методів реклами; група художнього оформлення, що проектує товарні знаки, каталоги, рекламні тексти і т. д., оформляє виставки, експозиції та вітрини; група установлення зв'язків з громадськістю.

Така приблизна організація служби маркетингу на підприємстві, яка може бути прийнятна для нашої економіки.

1.2. Стан матеріально-технічної бази.

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал продукує суспільно корисну продукцію або робить виробничі і побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої і уречевленої праці, а з другого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня їх використання.

Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою для