жорсткості води, використання морської води), деяких косметичних виробів, особливо кремів для захисту шкіри.
Для окремих видів товарів природні умови (висока температура, різнні перепади її протягом доби, висока вологість або навпаки сухість повітря) можуть призвести до небажаних наслідків — зниження якості або повної втрати товарного вигляду [2.c.117.]
Цікавий коментар наводить Гаркавенко:
При наявності чудового відпочинку на Рів`єрі, іспанські підприємці уважно вивчають такі регіони України як Крим та Карпати з метою налагодження туризму своїх співвітчизників в Україну. Кліматичні умови цих регіонів близькі до клімату Іспанії і легко переносяться навіть особами похилого віку [1.c.51-52.].
Регіон також характеризується чисельністю та густотою населення, певним співвідношенням міського та сільського населення, чоловіків та жінок. Регіони від-різняються також рельєфом місцевості. Специфічна для кожного з них і транспортна мережа. Різняться вони і структурою комер-ційної діяльності (банки, підприємства, туристичні комплекси, на-родні художні промисли, рівень конкуренції). Динаміка регіону, рівень інфляції, тобто усе те, що становить регіональний принцип, нерозривно пов'язане з політично-економічним принципом. Ще од-нією прикметною рисою є діючі в ньому юридичні обмеження що-до ввозу-вивозу товару, забруднення навколишнього середовища тощо.
Психографічний принцип.
Як говорить більшість джерел, сегментація ринку за психографічним принципом орієнтована на розподіл покупців за належністю до суспільного класу, за спо-собом життя, типами особистості. Досить наглядно можна роздивитися це на прикладі досліджень у США, де соціологи виділяють шість суспільних класів:
Вищий вищого класу (1 % населен-ня) — еліта суспільства, що походить від іменитих сімей і живе за рахунок передусім успадкованого багатства.
Нижчий вищого класу (2 %) — особи вільних професій та бізнесмени, які одержу-ють великі прибутки через свої виняткові здібності.
Вищий се-реднього класу (12 %) — особи вільних професій, які роблять ка-р'єру,— менеджери, бізнесмени.
Нижчий середнього класу (3О %) — службовці, дрібні підприємці, «робітнича аристократія».
Вищий нижчого класу (35 %) — дрібні службовці, кваліфікова-ні та напівкваліфіковані робітники;
некваліфіковані робітни-ки (20%) [2.с.117.].
Щоб досконаліше розібратися у цих групах, давайте роздивимося, що таке суспільний клас. Суспільний клас — це порівняно стабільні групи в суспільстві, розташовані в ієрархічному порядку. Вони характеризуються на-явністю у їхніх членів споріднених цiннисних уявлень, інтересів та поведінки. В Росії Петром І було введено у 1722 р. табель про ранги (класів, класних чинів). Встановлювалось 14 класів за двома ви-дами — військові (сухопутні, морські та козацькі) і цивільні (від колезького реєстратора, провінційного секретаря до дійсного таєм-ного радника, канцлера). Суспільним класам властиві такі ха-рактеристики: особи одного класу поводять себе порівняно одна-ково; займають вони відповідне становище в суспільстві; належ-ність до суспільного класу визначається на підставі їхніх занять, прибутків, багатства, освіти, ціннисних уявлень. Належність до того чи іншого класу не є цілком постійною і може змінюватися внаслі-док цілого ряду обставин. Більш-менш стійкий зв'язок можна встановити між тим чи іншим класом через надання переваги в товарах та марках одягу, проведення дозвілля, місцепроживання тощо. Спосіб життя споживача залежить від місця роботи, спеціально-сті, звичок, смаків, віку, сімейного стану, інших факторів [2.с.119.].
З одного боку при виборі покупки на споживача впливає той суспільний клас, в якому він народився. З іншого — цей вибір залежить і від самої людини, від типології її особистості. Щодо типології особистостей, то в цьому плані підходи досить різноманітні і з боку психологів, і з боку філософів, і з боку ан-тропологів. От наприклад, дослідник Крегмер за фізичним типом, роз-різняє три найголовніші:
1) пікнік-циклотимік, який характеризу-ється переважанням поперечних вимірювань (емоційна стійкість, почуття колективізму...);
2) астенік-шизотимік — у цьому типові переважають вертикальні вимірювання (обмежений контакт з людьми, самовдоволення);
3) атлетик-іксотимік (сильна людина із спокійним характером, але може «вибухати») [2.с.118.].
А от на відміну від Крегмера, У. Шелдон розрізняє такі типи особистості:
1) ендоморфний (товариська і розважлива людина із сильно розвинутими внут-рішніми органами та слабкими, короткими кінцівками);
2) мезо-морфний (неспокійна й агресивна людина з могутньою статурою);
3) ектоморфний (загальмований та інтровертний — худий та висо-кий з розвинутою нервовою системою) [2.с.118.].
В свою чергу психофізична типологія І. П. Павлова розрізняє чотири типи: 1) врівноважений; 2) збуджуваний; 3) гальмований; 4) інертний.
Отже, як ми бачимо, підхід до класифікації типу особи досить різноманітний, а це і є одна з великих проблем. Існує досить цікава інформація щодо класифікації типу особи за психоаналітичною типологією:
1) оральний, що характеризується сильною залежністю від інших;
2) анальний, прикметними рисами якого є бережливість, упертість та любов до порядку;
3) уретральний, якому притаманне честолюбство, дух су-перництва в поєднанні із сором'язливістю;
4) фаличний тип відзна-чається рішучістю, впевненістю в собі та цілеспрямованістю;
5) генітальний (врівноважений) [2.с.118.].
Кожна людина, природньо, має суто специфічний тип особистості, тобто сукупність прикметних рис, психологічних характеристик, які забезпечують відносні послідовність та постійність його відпо-відних реакцій на навколишнє середовище. Тип особистості можна з певною мірою точності описати шляхом таких властивостей, як самоорганізація, інтелект, незалежність, підготовленість, психоло-гічний такт, комунікабельність, настороженість, владолюбство.
Знання типу особистості надає можливість фірмі більш проду-мано будувати маркетингову політику. Так, споживачам-інтровер-там властива консервативність, порівняно з екстравертами вони систематичніші у своїй поведінці при здійсненні покупок. Що ж до легкопереконливих людей, то їх, звичайно, без особливих зусиль за допомогою реклами й інтенсивних методів збуту можна схилити до купівлі певного товару. До важкопереконливих покупців підхід має бути трохи іншим.
З урахуванням типології особистості пов'язані такі головні фак-тори психологічного порядку, як мотивація, сприйняття, засвоєння, переконання [2.с.119.].
Мотивація є особливим предметом вивчення, оскільки вона дає можливість характеризувати стан лю-дини, яка відчуває гостру потребу в досягненні наміченого, в за-доволенні бажання одержати той чи інший