функцій корисності за кожною з влас-тивостей або групою властивостей товару. Після оцінки варіантів настає стадія кінцевого рішення про ку-півлю. Однак і в цій ситуації можливі як свідомі, так і підсвідомі дії. Позитивний або негативний, прихильний або неприхильний вплив можуть вчинити члени сім'ї, знайомі, колеги по роботі, які беруть участь у процесі купівлі. Можливий вплив і непередбачених факторів, що виникли в останній день, годину чи навіть хвилину. Тут неабияку роль в остаточному рішенні відіграє і обстановка в магазині, і поведінка покупця, і асортимент пакувального матері-алу, і інші фактори.
Придбання товару ще не означає, що процес купівлі завершено. Настає післякупівельний період, коли власник нового костюма, наприклад, з'являється на роботі, у театрі або в ресторані. Він за-доволений, якщо відчуває, що костюм прийшовся саме на нього. До того ж чує компліменти з приводу вдало зробленої покупки. Залежно від міри задоволення подальша реакція покупця може бути і тут найрізноманітнішою. Він може потім зайти до магазину з вдячністю про придбаний товар, а може... і з нега-тивною реакцією. Для фірми корисно знати про кінцеву долю про-даного товару. Покупець залишає його у себе чи позбувається на якийсь час (позичає, здає в оренду). А може й віддати, обміняти, продати, викинути. Усі ці варіанти маркетологи передбачають і до них готуються [2.с.125.].
Мені хочеться навести цікавий коментар про поведінку спожівачів цигарок на Україні. Останні роки тютюнова галузь знаходиться на підйомі. Збільшення виробництва відбувається за рахунок збільшення випуску сигарет з фільтром. Якщо в 1997 році їх було випущено 13998 млн. штук, то вже в 1998 році — 25311.9 млн. штук, на 11313 млн. більше. Таким чином за остані роки було досягнуто дворазаве збільшення об’єму. Цигарок без фільтру, навпаки, виробляти стали менше: в 1997 році — 40186 млн. штук, в 1998 році — 33365 млн. штук 8. C.27.. По цим показникам Україна тільки наближається до високорозвинутих країн, де міцні сигарети курять великі оригінали. З цих наведених даних можна зробити висновок, що на Україні поведінкові особливості споживачів змінюються, відбуваються зміни у ставленні до якості товарів, вимогливість споживачів росте, вони прагнуть споживати більш якісні товари.
Особливої ретельності потребує вихід на ринок з товаром-но-винкою. Покупець стикається з новим товаром і його поведінка також може бути досить різноманутною. Процес сприйняття нового товару проходить кілька етапів:
1) часткова поінформованість, коли до споживача надходить пер-ша, ще не дуже повна інформація про існування такого товару;
2) цікавість, коли потреби покупця мають якесь відношення до то-вару-новинки;
3) оцінка, коли покупець зрівнює характеристики, властивості нового товару з аналогами;
4) проба, коли купується невелика кількість товару для того, щоб упевнитися в рекламова-них якостях;
5) сприйняття, коли апробація пройшла успішно і по-купець твердо вирішив мати справу саме з даним товаром [2.с.127.].
Демографічний принцип.
Демографічний принцип сегментації ринку передбачає групу-вання споживачів за віком, статтю, розміром сім'ї, етапами її жит-тєвого циклу, рівнем доходів, родом занять, освітою, релігійним переконанням, расовою належністю, національністю. За віком спо-живачів можна розділити на кілька категорій: діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку.
Ні у кого не виникає сумніву, що перу-карні, ательє, сфера побутових послуг, фірми-виробники текстилю, косметики, ювелірних виробів орієнтуються на стать покупця, вра-ховуючи, безумовно, багато інших факторів.
Поведінка покупця залежить від його сімейного стану та етапів життєвого циклу сім'ї. У цьому зв'язку ринок можна сегментувати так:
1) молоді люди, які живуть окремо від батьків;
2) молоді подружні пари без дітей;
3) подружні пари з дітьми до-шкільного віку;
4) подружні пари з дітьми шкільного віку;
5) сі-м'ї, у яких діти та дорослі живуть разом з батьками;
6) працююче подружжя похилого віку;
7) подружжя-пенсіонери похилого віку;
8) самотні працюючі люди;
9) удовуючі пенсіонери [2.с.128.].
Зрозуміло, що потреби у кожної з перелічених категорій суттєво різняться.
За рівнем доходів споживачів можна розділити на групи: з низь-кими доходами, з середніми доходами, з високими доходами. Кожна з цих категорій має різноманітні можливості на придбання товарів і послуг.
Споживачів класифікують за родом занять, тобто за професій я ною ознакою. Залежно від цього люди різних професій мають свої| підходи до організації харчування, ношення одягу тощо. З названою ознакою тісно пов'язаний рівень освіти (або навпаки). Не можна не рахуватися при сегментації ринку з національністю, ра-совою належністю, релігійними переконаннями покупця.
У багатьох літературних джерелах можна зустріти класифіка-цію споживачів щодо нового товару:
суперноватори (2,5 %),
нова-тори (13,5%),
звичайні (34%),
консерватори (34%),
суперконсерватори (16 %) [2.с.129.].
Отже, роздивившись всі принципи сегментації ринку, можна сказати, що це складний процес, потребуючий великих затрат. Тому підприємцю треба прикласти багато зусиль, щоб розібратися з існуючим ринком, провести опроси, зробити дослідження. Після величезної роботи по сегментації ринку, проблеми ще не закінчуються. Залишається поламати собі голову над тим, який сегмент, з урахуванням своїх можливостей, найкраще вибрати. До розгляду цього питання ми підійдемо в наступній главі.