Є кілька форм інтерв’ювання: пряме опитування, глибинне інтерв’ю, проектні методи.

Пряме опитування проводять за зазделегідь складеним переліком запитань, в якому передбачено варіанти всіх можливих альтернативних відповідей. Пряме опитування використовують тоді, коли покупці можуть і хочуть дати потрібні відомості.

Глибинне інтерв’ю – це метод з’ясування прихованих мотивів споживання, взаємин і вірувань. У такому разі необхідні продумані перехресні запитання у формі вільної бесіди.

Проектні методи включають пропонування покпцая різноманітних завдань (тестів). У ході тестування покупці розкривають свою індивідуальність,не усвідомлюючи цього. Такий метод застосовують під час збору інформації про дійсні мотиви і становлення покупця, які він не бажає розкрити або просто не може пояснити.

При безпосередньому спостереженні за купівельною поведінкою, як правило, реєсмрують фактичну поведінку і, меншою мірою, дізнаються про мотиви поведінки покупців.

етап збору даних охоплює:

позакабінетну роботу;

редагування і кодування;

табулювання.

Позакабінетна робота – це робота з споживачами за межами підприємства: збір даних, анкетні опитування, бесіди, спостереження за поведінкою споживачів.

Редагування і кодування передбачають обробку анкет, тестів. Якщо цю роботу проводять з використанням комп’ютерної технології, то інформацію необхідно кодувати.

Табулювання – кодовану інформацію обробляють на комп’ютерах. Дані узагальнюють, зводять у таблиці і роблять кількісну оцінку отриманої інформації.

до етапу аналізу і інтерпритації входять:

статистичний аналіз;

висновки;

рекомундації.

У процесі статистичного аналізу з’ясовеють значущість залежності, що склалась. Міру впливу різноманітних чинників, виявляють закономірності.

Висновки формуються на основі вивчення отриманих даних і результатів обробки їх, експертної оцінки з урахуванням встановленої мати дослідження поведінки споживача на ринку.

Рекомандації базуються на основі проведеного дослідження і розрахунків прогнозування дій підприємства на ринку з максимальним урахуванням інтересів спожимача.

Співпрацюючи з організаціями-споживачами, доцільно пам’ятати про такі особливості цього ринку:

на ньому значно менша кількість покупців, адже підприємств, організацій та установ завжди на багато менше, ніж індивідуальних споживаців;

організації-споживачі переважно фінансово потужніші за індивідуальних споживачів; вони закуповують товари вуликими партіями і на значну суму;

попит на товари, що їх закуповують організації-споживачі, значною мірою залежить від попиту на товари широкого вжитку;

покупці товарів промислового призначення, як звичайно, концентруються у великих промислових центрах;

придбання товарів для організації-споживача – складний процес, що його здійснює професійно підготовлений персонал;

здебільшого потребне залучення багатьох фахівців для колегіального прийняття рішення;

з професіоналів, які представляють організацію споживача, велике значення мають раціональні мотиви предбання, тоді як кінцеві споживаці купують товари під впливом моди чи емоцій.

1.4 Попит у маркетинговому дослідженні

Головними завданнями підприємств незалежно від форм власності в умовах маркетингової орієнтації є задоволення потриб та попиту контингенту покупців, що обслуговуються, у товарах і послугах і здільшення на їх основі обсягу збуту й отримання прибутку. З урахуванням цього керівники, фахівці в маркетингу торгівельних підприємств мають зосередити основну увагу на сисмематичному вивченні, на оцінці поточного та перспективного ринкового попиту і попиту на товари конкурентного підприємства. Це потрібно для формування оптимального товарного асортиманту із забезпеченням пріоретету споживачів, з урахуванням специфіки їхнього попиту, життєвого циклу товарів, для забезпечення їхньої конкурентоспроможності, створення для покупців сприятливих умов для придбання товарів.

Значна частина потреб знаходить своє конкретне вираження на ринку в платоспроможному попиті.

Попит є тією категорією, яка потребує постійного вимірювання.

Можна виміряти попит на конкретні товари, товарні групи, товари певного підприємства, товари перної галузі, в регіональному розрізі для всього внутрішнього ринку. При цьому дуже важливо не лише знати попит на певний період, а й на перспективу.

Кожний рівень вимірювання попиту використовують для досягнення певної мети. Так, підприємство може здійснити короткострокове прогнозування попиту на певний товар, може скласти прогноз регіонального попиту на перспективу зтим, щоб ухвалити обгрунтоване рішення про можливість розшириння діяльності на ринку.

Розрізняють ринковий мінімум і ринковий потенціал. Ринковий мінімум, або базовий рівень продажу, виражає обсяг продажу на ринку впевний період часу без маркетингових зусиль.

Ринковий потенціал – це верхня межа обсягу продажу, тобто обсягу продажу, який може бути в певний період часу під впливом маркетингових зусиль у певному ринковому середовищі.

Оцінку можливостей збуту своїх товарів підприємство зазвичай починає з розгляду ринкового попиту.

Ринковий попит може бути виражено в натуральних, вартісних показниках або у відносних величинах.

Ринковий попит – загальний обсяг продажу на ринку певного товару, у певному регіоні, у певний період, на певних торгових підприємствах, за певної програми маркетингу.

Оцінюють і вимірюють попит трьох рівнів:

регіональний рівень (увесь світ, країна, великий регіон, район, конкретний споживач);

товарний рівень ( увесь продаж,продуж в галузі, продаж підприємства, найменування товарів, група товарів, конкретний товар);

тимчасовий рівень (короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий).

На ринковий попит впливають дві групи чинників:

зовнішні чинники (які не контролюють):

соціальнл-культурні;

економічні;

демографічні;

інші.

внутрішні чинники (які контролюють): різноманітні заходи, які проводить підприємство в рамках пограми маркетингу (функції, елементи, бюджет маркетингу, ефективність маркетингу).

По мірі активізації маркетингової діяльності ринковий по-пит зростає.

Маркетингові зусилля (сукупні витрати підприємства на мар-кетингові заходи) мають три аспекти:*

комплекс заходів у галузі маркетингу — зусилля і методи маркетингу, які застосовує підприємство в певний період;*

розподіл заходів у галузі маркетингу по районах збуту — розподіл підприємством зусиль по маркетингу;*

ефективність заходів у галузі маркетингу — ефективність використання підприємством коштів, призначених для мар-кетингової діяльності.

Можливу ефективність маркетингових зусиль показує різни-ця між ринковим мінімумом і ринковим потенціалом.

Ринковий попит, відповідний маркетинговим зусиллям, що на-мічаються в перспективі, називається прогнозом ринку. Цей про-гноз показує не максимально можливий ринковий попит, а очіку-ваний попит, який сформується внаслідок маркетингових зусиль у конкретному ринковому середовищі і в певному періоді часу.

2 Аналіз господарської діяльності на ВАТ "Шкіряне підприємство “ RAWEX”.

2.1 Загальна характеристика підприємства

Юридична інформація про підприємство.

Повна назва