Конкуренти впливають на весь комплекс маркетингової діяльності – на вибір фірмою ринку, маркетингових посередників, постачальників, формування асортименту товаррів тощо.

Основним конкурентом ВАТ»ШП» RAWEX» є ВАТ »Світанок »

Основними постачальниками є такі фірми як:–

фірма «Вікополь» (Польща);–

фірма «ТЕА» (Італія);–

фірма «Електропродукт» ЛТД.

Аналіз внутрішнього середовища фірми включає:

- вивчення організаційної структури з точки зору її конкурентоспроможності на цільових ринках;

- оцінку НДКР та її відповідності рівню НДКР у конкурентів;

- аналіз інтелектуального потенціалу працівників, їх здатності швидко адаптуватися до зміни умов зовнішнього середовища;

- оцінку технологічного рівня виробництва, порівняння з можливостями конкурентів;

- вивчення потреби ринку у високоякісних, екологічно чистих товарах і технологіях, які може запропонувати дана фірма.

3 Проектна частина

3.1 Споживачі продукції ВАТ»ШП» RAWEX».

Проектування будь-якого товару слід починати передусім із визначення комплексу соціально-економічних потреб людей, які необхідно задовольняти. Тому вивчення потреб потенційних покупців є основним завданням підприємства в умовах маркетингової орієнтації.

Ступінь задоволення в суспільстві абсолютних потреб при тому чи іншому рівні розвитку виробництва визначають як співвідношення між абсолютними і дійсними потребами за та-кою формулою:

де ДПт — дійсна потреба,

АПт — абсолютна потреба,

САПт — ступінь задоволення абсолютної потреби.

Ступінь задоволення дійсних потреб можна виразити форму-лою

Де Фт — фактичне споживання,

ДПт — дійсна потреба,

СДПт — ступінь задоволення дійсних потреб.

У питанні оцінки ступеню задоволення потреб немає єдиного погляду.

Одні вважають, що ступінь задоволення потреб (Стt) можна подати як коефіцієнти, що розраховують як частку від розподі-лу фактичного споживання окремих предметів і послуг (Фтt) на величину потреби в них (Птt):

Інші вважають, що ступінь задоволення потреб населення — це показник, який використовують для характеристики фактично досягнутого рівня споживання певного товару порівняно з науково обґрунтованою нормою, розраховують як відношення фактичного споживання цього товару до норми споживання (Нm):

За групами товарів, споживчими комплексами, за всіма това-рами (для яких розроблено норми) розраховують середню ступінь задоволення потреб:

де Фі —фактична кількість споживання товару;

Pt — ціна товару;

Ні — норма споживання товару;

З — середня ступінь задоволення потреб.

Показник ступеня задоволення потреб (Ct) можна розраху-вати за середньою геометричною зваженою з рівнів задоволен-ня окремих потреб.

Cmt — ступінь задоволення середньодушової окремої потреби в t-му році;

Фт — фактичне задоволення т-ї потреби в t-му році;

Нш — нормативне задоволення потреби;

— функція насичення потреб;

є — основа натурального логарифму.

Цей показник (ступінь задоволення потреб) є перспективним з погляду його використання в плануванні виробництва товарів і торговельної діяльності.

Споживачами продукції на вітчизняному ринку є взуттєві фабрики, фабрики по ремонту взуття, фабрики по виробництву шкіргалантерейних виробів, пошиттю одягу, приватні підприємці. Основними споживачами є взуттєві фабрики.

Взуттєве виробництво в Україні предсталене на сьогоднішній день широким спектром підприємств по виготовленню та ремонту взуття. Загалом їх можна поділити на:–

крупні;–

середні;–

малі та дрібні виробники взуття.

Великі підприємства, серед яких є такі постійні споживачі як «Прогрес» (м.Львів), «Кияни» (м.Київ), «Контур» (м.Донецьк), «Кірімпекс» (м.Кіровоград) та інші, в звязку з загальним спадом виробництва в Україні, процесами приватизації та структурних змін, значно знизили випуск своєї продукції, що призвело до різкого збільшення собівартості прдукції. В умовах спаду платоспрможності населення, конкуренції з боку закордонних виробників, різкого підвищення цін на електроенергію, ці підприємства опинились в складному фінансовому положенні, що ще більше посилило спад виробництва їх продукції.

Останнім часом на провідних підприємствах шкіряної промисловості України спостерігається тенденція до залучення іноземних інвесторів, що допоможе вирішити не тільки фінансові проблеми, але й питання оновлення технологічної бази, використання нових технологій, що дасть змогу успішно конкурувати на ринку.

Працюючі великі взуттєві підприємства є привабливими споживачами, бо забезпечують стабільний, прогнозований збут великими партіями.

Середні за обсягами фірми мають ті ж проблеми, що й великі. Вони працюють на застарілому обладнанні, випускають продукцію невисокої якості. Відсутність обігових коштів та ряд інших фінансово-виробничих проблем поки що не дозволяють їм використовувати високоякісну сировину і налагодити зростання виробництва і збуту своєї продукції.

Малі приватні підприємства сьогодні знаходяться у більш вигідному становищі ніж великі та середні. Як правило, вони мають невеликі цехи і оснащені різноманітним обладнанням. Деякі з них встигли придбати Secon Hand іноземного виробництва, який є значно кращий від технологічно застарілого вітчизняного обладнання. Малі підприємства мають значно більшу потужність та мобільність, швидше пристосовуються до постійних змін на ринку взуття.

Основними споживачами на зовнішньому ринку виступають взуттєві фабрики та комерційні структури-посередники. В найближчий час передбачається виробництво і продаж шкіри з максимальною глибиною переробки, що зменшує частку посередників і, відповідно, збільшує вагу кінцевих споживачів шкірпродукції.

На сьогоднішній день склалася наступна структура споживачів продукції підприємства:

Мал. 7 Структура спожевання продікції підприємства.

Таким чином споживачами шкірпродукції в основному є середні та малі підприємства, хоча частка великих підприємств та приватних фірм зростає. Подібний спектр споживачів спостерігається і на західних ринках.

3.2 Попит на товари ВАТ»ШП» RAWEX».

Попит на товари підприємства — це частина сукупного ринкового попиту (частка підприємства в загальному ринковому попиті).

Виражається формулою

Qi = Sі *Q,

де Qi — попит на товари і-го підприємства,

Sі — ринкова частка і-го підприємства,

Q — загальний ринковий попит.

Чинники, що визначають попит на товари підприємства:*

чинники, що впливають на загальний ринковий попит;*

чинники, що визначають частку товарів підприємства в за-гальному обсязі продажу товарів на ринку (витрати на мар-кетинг, ефективність маркетингу, еластичність маркетингу, комплекс маркетингу на підприємстві).

Ринкова частка товарів підприємства, як правило, пропорцій-на маркетинговим зусиллям підприємства, виражається фор-мулою:

де