Таблиця 2.12 – Структура незайнятих громадян за рівнем освіти

Показник | Чисельність незайнятих громадян, осіб | Питома вага у загальній чисельності, %

2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Повна вища | 148 | 164 | 107 | 142 | 141 | 5,4 | 5,1 | 3,7 | 4,1 | 4,0

Базова вища | 346 | 397 | 248 | 320 | 285 | 12,5 | 12,3 | 8,7 | 9,3 | 8,1

Професійно - технічна | 822 | 877 | 713 | 689 | 574 | 29,8 | 27,1 | 24,9 | 20,1 | 16,3

Повна загальна середня | 1319 | 1699 | 1716 | 2216 | 2468 | 47,8 | 52,5 | 60,1 | 64,7 | 70,2

Базова загальна середня | 100 | 78 | 61 | 52 | 41 | 3,6 | 2,4 | 2,1 | 1,5 | 1,2

Початкова | 27 | 21 | 11 | 7 | 8 | 0,9 | 0,6 | 0,4 | 0,2 | 0,2

Всього | 2762 | 3236 | 2856 | 3426 | 3517 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Розвиток трудового потенціалу, повноцінне використання знань у праці, продуктивна зайнятість можливі лише за умови високого інтелектуального рівня населення, тож не дивно, що серед незайнятих громадян Варвинського району питома вага осіб з вищою освітою постійно зменшується.

Так, в 2006 році серед незайнятого населення, що перебувало на обліку, питома вага осіб з повною вищою освітою становила 4% (зменшилася на 0,7% та 4,73% відповідно в порівнянні з 2005 та 2002 роками); з базовою вищою – 8,1% (зменшилася на 10,94% та 17,63% в відповідно в порівнянні з 2005 та 2002 роками); з професійно – технічною 16,3% (зменшення відповідно становило 16,69% та 30,17% в 2005 та 2002 роках); з повною загальною середньою – 70,2% (в порівнянні з 2002 роком збільшилася аж на 87,11%); з базовою загальною середньою – 1,2% та з початковою – 0,2%.

На рисунку 2.10 зображено структуру незайнятих громадян , що перебували на обліку у Варвинському районному центрі зайнятості в 2006 році, за рівнем здобутої освіти.

Рисунок 2.10 - Структура чисельності незайнятих громадян за рівнем освіти в 2006 році

Удосконалювати роботу з праце-влаштування незайнятого населення слід через надання службою зайнятості інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій для пошуку роботи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, сприяння самозайнятості та підприємницькій діяль-ності, підвищення конкурентоспромож-ності незайнятих громадян через орга-нізацію професійного навчання, тимча-сових громадських робіт тощо [4].

Частково зменшити рівень безробіття можна завдяки інвестиціям у підприємс-тва району, а також у перспективні галузі народного господарства, що дало б змо-гу створити нові робочі місця. У програмі зайнятості населення передбачено залу-чення до виконання пріоритетних завдань соціально - економічного розвитку фахівців науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій тощо.

Потреба прискореного формування повноцінного ринкового середовища вимагає реалізації заходів з матеріаль-ної підтримки безробітних та їхньої перекваліфікації, створення механізму сприяння розвиткові малого підприємництва. Саме малі підприємства, не потребуючи великого стартового капі-талу, спроможні швидко, ефективно вирішувати проблеми створення нових робочих місць. Окрім цього, потрібно активізувати фінансову підтримку вже існуючих підприємств, що створюють додаткові робочі місця, передбачивши надання для них низки податкових пільг.

Проте зрозуміло, що зняти на-пруженість на ринку праці в районі за рахунок власних можливостей одного району просто неможливо.

Ось чому на вирішення проблем зай-нятості в населених пунктах, де реаль-на ситуація значно відхиляється від оп-тимального рівня співвідношень пропо-зиції та попиту на ринку праці, має бути зорієнтовано комплексні програми зайнятості. Головний зміст цих програм має полягати саме у створенні додат-кових робочих місць.

Основним же напрямом збільшення попиту на робочу силу була й залишається кардинальна зміна структури економіки (встановлення різних форм власності), основним елементом якої є приватизація, що створює нового потенційного інвестора. Разом з удос-коналенням організаційно - економічної структури економіки, тобто її демонополізацією, вдосконалення соціально - економічної структури дасть змогу створити ринково-конкуренте сере-довище у Варвинському районі.

Хотілося б особливо наго-лосити, що без активного бажання самого безробітного знайти робоче місце годі й сподіватись, на позитивний результат. Адже не секрет, що на сьогоднішній день біль-шість відвідувачів районного центру зай-нятості зорієнтовано на пасивну пове-дінку щодо пошуку роботи, які обира-ють пріоритетом лише допомогу по безробіттю. Поєднання ж зацікавленос-ті людини та новою технологією самостійного пошуку роботи, а також іншими заходами, завдяки яким безробітні матимуть змогу безпосередньо спілкува-тися з роботодавцями, з працівниками відділів кадрів підприємств, сприятиме поліпшенню ситуації на ринку праці.

2.3 Аналіз факторів впливу на рівень безробіття в районі

Для здійснення правильного вибору факторів, що впливають на рівень безробіття, їх необхідно відповідним чином класифікувати. При цьому слід забезпечити місткість системи факторів, достатньо обґрунтовану економічну глибину та гнучкість цієї системи.

Фактори, які впливають на рівень безробіття, можна класифікувати наступним чином:

Соціально – демографічні: стать, вік, сімейний стан, наявність малолітніх дітей, утриманців і членів сім’ї, що потребують систематичного догляду тощо.

Демоекономічні: рівень освіти і професійно – кваліфікаційної підготовки, розумові, творчі, підприємницькі здібності, інноваційна активність.

Соціо – психологічні: настанови на рівень інтенсивності праці (орієнтація на часткову, повну або вторинну зайнятість), менталітет, темперамент тощо.

Економічні: потреба в робочій силі, навантаження на одне вільне робоче місце; рівень оплати праці і його співвідношення з