Розглянемо вплив цих факторів на прикладі Варвинського району.

В районі мають місце випадки, коли вакансії, заявлені роботодавцями, не завжди заповнюються. Такий феномен спостерігається як у місті, так і в селі. Можливо, це пов'язано з тим, що за абсолютною більшістю вакансій пропонувалась заробітна плата, нижча за середньорайонний рівень, причому зарплата до мінімально встановленого рівня пропонувалась за майже третиною вакансій, насамперед — жінкам.

Аналізуючи причини, з яких ці вакансії залишаються незатребуваними, можна назвати деякі з них. Це, зокрема, наявність на підприємствах заборгованості із заробітної плати, відмова безробітних укладати трудові угоди через низький рівень оплати праці, низький рівень кваліфікації незайнятих громадян.

Дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї дуже відчутний майже в усіх групах професій, роботодавцями району протягом 2006 року було запропоновано тільки 26 вакансій. І скористатися запропонованим можна далеко не завжди, зважаючи на неприйнятність умов, що їх висувають роботодавці. У багатьох випадках на роботу запрошуються тільки молоді люди, інший роботодавець підбирає фізично витривалих людей, ще хтось шукає собі знавця менеджменту з досвідом роботи за фахом...

Є очевидним факт, що між пропозицією робочої сили та попитом на неї існують значні невідповідності як за професійно-кваліфікаційним складом, так і за кількістю по окремих групах професій. І, як наслідок, існує значна розбіжність між сподіваннями безробітних громадян знайти підходящу за спеціальністю та рівнем оплати роботу в районі.

Цей стан поглиблюється й тим, що на підприємствах майже не створюються нові робочі місця: більшість з новостворених місць на підприємствах району - це додаткові робочі місця, що були створені службою зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Це питання потребує нагальних і конкретних дій з боку органів виконавчої влади та органів самоврядування Варвинського району, направлених на сприяння самозайнятості населення, підтримки підприємництва та дотримання роботодавцями відповідних Законів щодо зайнятості населення. Без цього, тільки зусиллями служби зайнятості, не можна стримати зростання чисельності безробітних.

Слід зазначити, що безробітні передпенсійного віку або старше мають меншу імовірність переходу із безробіття у зайнятість та більшу імовірність переходу у незайнятість. Є кілька можливих напрямів для скорочення безробіття серед таких осіб. По-перше, для того щоб запобігти безробіттю та підвищити імовірність працевлаштування індивідів у передпенсійному віці із застарілим освітньо-кваліфікаційним капіталом, рекомендується залучати таких осіб до програм професійної перепідготовки або підвищення кваліфікації, але за умов, щоб на цих програмах навчали спеціальностям, на які є попит на ринку праці, та щоб методологія й час проведення занять на навчальних курсах відповідали вимогам дорослих курсантів. Крім навчальних програм для безробітних, потрібно подбати ще й про заходи, які давали б стимули роботодавцям вкладати інвестиції у навчання їхніх співробітників за місцем роботи для того, щоб уникнути старіння кваліфікації. По-друге, оскільки одним з негативних явищ на українському ринку праці є дискримінація за віком, особливо актуальними є більш інтенсивна допомога у пошуках роботи і заходи для стимулювання роботодавців набирати співробітників зі старшої вікової групи (наприклад, субсидії на працевлаштування, податкові пільги, часткове відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою по лікарняних листах, тощо). Також варто враховувати, що багато працівників передпенсійного віку шукають роботу не тільки з метою отримання доходу, але й тому що їм не вистачає кілька років трудового стажу, необхідного для права на одержання пенсії (звичайної чи дострокової). Отже, необхідно спростити систему обліку трудового стажу, що полегшило б процес одержання права на пенсію і соціальних виплат для кожного економічно активного громадянина, незалежно від виду його економічної діяльності та статусу зайнятості. Що ж стосується індивідів, які мають право на дострокову чи звичайну трудову пенсію, найкращим економічно ефективним методом скорочення безробіття серед них є, на мою думку, підвищення пенсії до необхідного прожиткового мінімуму, що сприяло б виходу осіб старшого віку з робочої сили.

Психологічні аспекти безробіття, пов’язані передусім із проблемами особистості людини. Так, багато з тих, хто вже не один рік не працює, психологічно не налаштовані на трудову діяльність. А в дебютантів, не зайнятих трудовою діяльністю, відсутня сама мотивація до праці. Молодь не бажає працювати за копійки. Тож державним центрам зайнятості доводиться не лише влаштовувати своїх клієнтів на роботу, а й умовляти їх зробити це [5].

На закінчення, варто також враховувати, що відносно невелика частина безробітного населення реєструється у державних центрах зайнятості і залишається на обліку після закінчення права одержання допомоги по безробіттю. Тому потрібно спростити процедуру реєстрації, підвищити рівень допомоги по безробіттю до прийнятного рівня, зробити різні програми сприяння зайнятості більш привабливими для індивідів, щоб стимулювати безробітних реєструватися в центрах зайнятості. Досвід деяких країн показав, що іншим мотивом, який підходить для обов'язкової реєстрації безробітних, був би перехід системи охорони здоров'я на страхову основу: обов'язкові внески при страхуванні здоров'я покривалися б державою тільки у тому випадку, якщо індивіди працездатного віку є студентами стаціонарної форми навчання, непрацездатними або ж зареєстрованими безробітними.

2.4 Оцінка ефективності роботи районного центру зайнятості

Серед активних програм сприяння зайнятості населення за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, надання інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук підходящої роботи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, сприяння самозайнятості та підприємницькій діяльності, підвищення конкурентоспроможності незайнятих громадян шляхом організації професійного навчання, організації тимчасових громадських робіт тощо.

Таблиця 2.13 – Обсяги надання соціальних послуг Варвинським районним центром зайнятості, осіб

Найменування