Під час обслуговування незайнятих громадян їм надається можливість самостійно або за допомогою фахівця використати систематизовану професійну інформацію. Що допомагає краще зорієнтуватися на ринку праці та зробити більш продумані й ефективні кроки щодо вибору майбутніх професій, роду занять.

Ефективним засобом активізації самостійного пошуку клієнтами в центрі зайнятості є розробка ними за допомогою спеціалістів служби зайнятості планів самостійного пошуку роботи. Такі плани допомагають клієнтам більш систематизовано та наполегливо шукати роботу, а фахівцям – цілеспрямовано сприяти громадянинові. Це особливо важливо у великих містах та селищах, де інформація про значну кількість робочих місць не надходить до центру зайнятості.

Серед методів активізації важливе місце займають заходи сприяння безробітним у їхніх зусиллях щодо започаткування власної справи. Як свідчить світовий досвід, із 1000 безробітних лише 200 осіб (20%) можуть пройти через етап орієнтації, тоді як інші 800 осіб змушені шукати роботу за наймом. Проте із 200 осіб, що пройшли перший етап, лише 20 осіб (10%) дійсно хочуть після орієнтації продовжити відповідну підготовку з організації власного бізнесу, а інші 180 осіб поповнять ряди шукаючих роботу. Знову ж таки, з 20 осіб, що залишилися, 15 безробітних дійсно можуть розпочати власну справу. Тож вони, започаткувавши власну справу, при сприятливих умовах зможуть створити нові робочі місця ще для кількох десятків або навіть сотень безробітних.

На мою думку, в кожному центрі зайнятості слід створити спеціальну комісію, яка через деякий час після реєстрації безробітного (наприклад, через 3 – 6 місяців) на підставі аналізу проведеної роботи розглядала б причини відсутності результатів щодо працевлаштування, оцінювала правильність обраних спеціалістом і безробітним методів пошуку роботи, радила їм подальші дії.

розподіл клієнтів центру зайнятості на певні категорії

У центрах зайнятості доцільно створити диспетчерсько – консультаційні сектори. Основне завдання диспетчера – консультанта – виявлення причини звернення клієнта до центру зайнятості та направлення його до відповідних спеціалістів для одержання послуг. Впровадження планування наступних відвідувань клієнтів з урахуванням очікуваної завантаженості центру, їх спрямування до спеціалістів відповідно до визначеного для кожної категорії технологічного ланцюжка, запровадження серед персоналу принципу розподілу праці і спеціалізації та виділення в окреме технологічне поле підготовки різноманітних довідок клієнтам дозволяють забезпечити їх безперервне обслуговування протягом робочого дня, ліквідувати черги, забезпечити рівномірне навантаження фахівців [10].

раціональне планування розміщення секторів центру зайнятості

Центри зайнятості розміщені у різних за площею і плануванням приміщеннях. Доцільним є розподіл приміщень центрів на певні сектори. В кожному центрі зайнятості соціальні послуги громадянам надаються у п’ятьох секторах: довідково – консультаційному, самостійного пошуку вакансій, профінформаційному, реєстраційно – приймальному, активної підтримки безробітних. До початку співбесіди клієнта зі спеціалістом, який здійснює функції працевлаштування, можна надати йому й інші потрібні послуги – інформування про вільні робочі місця, профінформування, довідково – консультаційні тощо. Таким чином, клієнт одержує пакет послуг з перших хвилин відвідування ним центру зайнятості.

створення умов високопродуктивної праці персоналу центрів зайнятості

Дослідження причин низької продуктивності праці спеціалістів центрів зайнятості показує, що при роботі з клієнтами вони постійно відволікаються телефонними дзвінками, зверненням колег по роботі, викликами до керівництва. За годину накопичується понад 50 “інформаційних перешкод”, які різко знижують продуктивність праці та підвищують втому фахівців. Тому слід розробити ергономічні заходи щодо організації праці та відпочинку співробітників в центрі зайнятості, що здатне призвести до значного підвищення продуктивності праці спеціалістів, забезпечити покращення якості послуг, що пропонуються клієнтам, збільшення пропускної спроможності центрів зайнятості. Серед основних заходів ергономічного характеру можна виділити наступні:

групування функціональних дій щодо підготовки або оформлення певних документів у часові блоки та віднесення їх на початок і кінець робочого дня, коли працездатність дещо знижена, а кількість клієнтів незначна;

встановлення технологічних перерв на піках працездатності (ці перерви, також як і обідні, не повинні бути одночасними для всіх фахівців, а здійснюватися за гнучким графіком, що дає можливість працювати з клієнтами протягом усього робочого дня.