Курсова робота
з дисципліни: «НОРМУВАННЯ ПРАЦІ»
за темою: «ЗНАЧЕННЯ І РОЗВИТОК ПОДІЛУ ТА КООПЕРУВАННЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ»
План курсової роботи за темою:
«ЗНАЧЕННЯ І РОЗВИТОК ПОДІЛУ ТА КООПЕРАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ»
1.
Вступ
В умовах ринкової конкуренції ефективність діяльності стає вирішальною передумовою розвитку і виживання підприємства. Тому суттєво зростає значення всіх факторів, які впливають на результативність виробництва. Одним із найсуттєвіших факторів ефективності є організація праці. Поділ і кооперація праці на підприємстві є одним з основних напрямків організації праці на підприємстві і передбачають розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об'єднання працівників у виробничі колективи [5, 148].
Свою роль в організації праці відіграє й те, на якій власності засновано (створено) суб’єкта господарської діяльності. Ч. 4 ст. 2 закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року N 697-XII зі змінами зазначає, що власність в Україні виступає в трьох формах: приватній, колективній, державній, які є рівноправними між собою. Частина 1 статті 63 Господарського кодексу України зазначає, що залежно від форм власності, передбачених законом, можуть діяти підприємства таких видів:
· приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);
· підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
· комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
· державне підприємство, що діє на основі державної власності;
· підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).
Значення і розвиток поділу праці на підприємствах різних форм власності
У процесі спільної праці, як правило, виокремлюються різні види діяльності, робіт або операцій, які доповнюють один одного, тобто одним або групою працівників виконується певна частина загального обсягу роботи.
Поділ праці як спеціалізація трудової діяльності, що призводить до виділення й співіснування різноманітних її видів, з доісторичних часів був основним фактором зростання продуктивності праці. У певній формі поділ праці існує на всіх рівнях людської діяльності: від світового господарства до сім'ї й робочого місця [7, 320].
Одним з основних напрямів організації праці на підприємстві є удосконалення розподілу праці, тобто поліпшення технологічного, функціонального і кваліфікаційного розподілу праці [12; 92].
Під поділом праці на підприємстві розуміється розмежування діяльності працюючих у процесі спільної праці, їхня спеціалізація на виконанні певної частини спільної роботи [8, 69].
Щодо поділу праці на підприємстві, то він передбачає спеціалізацію окремих працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Науковець Завіновська Г. Т. виділяє наступні основні види поділу праці:
1. технологічний,
2. поопераційний,
3. функціональний,
4. професійний,
5. кваліфікаційний [7, 150].
А група науковців, очолювана Головачьовим А. С, професійний та кваліфікаційний види поділу праці відносить до підвидів функціонального, поопераційний — до підвиду технологічного [8, 71].
У рамках функціонального виділяють професійний і кваліфікаційний поділ праці.
Значення і розвиток поділу праці на підприємстві, основаному на колективній формі власності майна, можна розглянути на основі товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНА», виробника обладнання для промислового птахівництва та свинарства. Підприємство існує близько п’яти років і має штат чисельністю близько 1000 працівників.
Насьогодні весь процес довиробничий, виробничий та поствиробничий набув наступного вигляду. Перший етап — знаходження замовника працівниками відділу продажу департаменту маркетингу і продажу або замовник самостійно звертається до підприємства. Другий етап — документальне оформлення замовлення працівниками відділу супроводження замовлень. Третій етап — розроблення працівниками відділу головного конструктора за співпрацею з технологічним центром саме під конкретне замовлення необхідних креслень обладнання під конкретний об’єкт, де воно буде розміщуватися. Четвертий етап — виготовлення обладнання виробничим комплексом та розміщення його на складі складської служби. П’ятий етап — поставлення продукції замовнику (служба логістики). Шостий етап — встановлення обладнання (монтажна служба). Сьомий етап — сервісне обслуговування (сервісна служба).
У відношенні до загальноекономічної форми поділу праці, то ТОВ «ТЕХНА» характеризується внутрішньовиробничим поділом праці, що полягає у виділенні різних видів робіт, які являють собою часткові виробничі процеси, і закріпленні їх за певними працівниками з метою підвищення продуктивності праці на основі прискорення засвоєння робітниками трудових навичок, спеціалізації знарядь праці й робочих місць, паралельності виконання операцій.
Для виконання певної ролі у виробничому процесі згідно функціонального поділу на підприємстві є робітники, які безпосередньо зайняті на виробництві продукції, на установленні готового обладнання у замовника (служба монтажу) та подальшого сервісного обслуговування (сервісна служба). [2], [3].
На даному підприємстві було надано перевагу подетальному технологічному поділу праці, за якого одна група працівників (робітники дільниці цеху) виготовляє саму клітку, інша група — встановлює електроустаткування, ще інші складають частини систем водопостачання, вентиляції та опалення. Так досягається виготовлення закінченої частини виробу і саме за такого поділу досягається виконання обособленої частини технологічного процесу циклу виготовлення продукції.
Функціональним поділом праці на основних робітників (механічний та механічно-збиральний цехи), допоміжних (відділ технічного контролю) та обслуговуючих (виробничо-диспетчерська служба, господарська служба) досягається розмежування робітників за виконанням функцій.
Згідно функціональної спеціалізації невиробничих підрозділів підприємства, то працівники розділено на функціонально однорідні групи, чим забезпечується управління (апарат керівництва підприємством), перспективне плануванням (планово-економічний відділ), розроблення технічної політики, конструкторська підготовка виробництва (відділ головного конструктора та технологічний центр), фінансування (фінансова дирекція), матеріально-технічне постачання (відділ постачання), охорона (служба безпеки) та ін. і покладається на них повна відповідальність за кінцеві результати їх діяльності. Таким чином, на підприємстві виділено групи працівників: керівний персонал, фахівці та технічні виконавці, робітники та охорона.
Професійний та кваліфікаційний поділ можна побачити на прикладі бухгалтерії, де всі працівники за