Зміст

Вступ……………………………………………………………………….4-5

1 – Теоретичні положення дослідження поведінки споживачів….…..6-18

1.1 – Модель поведінки покупця…………………………………………6-7

1.2 – Характеристики покупця…………………………………………..8-17

1.3 Ї Процес прийняття рішення про покупку………………………….18

2 Ї Аналіз підприємства “Карпати”………………………………….19-38

2.1 – Основні техніко-економічні показники…………………………19-26

2.2 – Внутрішнє середовище…………………………………………...27-32

2.3 – Зовнішнє середовище…………………………………………….33-36

2.4 – SWOT аналіз………………………………………………………37-38

3 Ї Досліження поведінки споживачів на підприємстві “Карпати”..39-46

Рекомендації та пропозиції…………………………………………….45-48

Висновки…………………………………………………………………....49

Список використаної літератури………………………………………….50

Вступ

Ще двадцять років назад уявлення про ведення бізнесу були значно інакшими від сьогодення. На початку восьмидесятих послаблення холодної війни спричинило масову глобалізацію всіх сфер життя на планеті. Після гонки озброєнь почалась гонка масового наповнення ринків та світового економічного господарювання. Будь-яке виробництво цього періоду характеризувалось пошуком дешевих альтернативних матеріалів, економією на формах, зовнішньому вигляді та якості. Натомість брали верх кількістю. Побутові прилади з дешевої пластмаси з дефектами від штампувальних верстатів, однаковий одяг, малолітражні автомобілі з пластиковими кузовами та копійчані кулькові ручки – неодмінні атрибути того часу.

Яким же було здивування тодішніх діячів ринку, коли вже за кілька років попит на їхні товари катастрофічно впав. І якщо частково Європа ще довгенько відходила від кризи соціалізму, то Сполучені Штати Америки дуже гостро відчули проблеми глобалізації. За незрозумілих причин американські громадяни почали відмовлятись від купівлі запропонованих товарів широкого вжитку і все частіше повертались до традицій минулих років. В моду ввійшли дорогі автомобілі шістдесятих, речі з натуральних матеріалів та оригінального фасону від провідних європейських дизайнерів. Американські теоретики менеджменту вперше задумались про вплив особистих вподобання людей на процес купівлі.

Складність ситуації полягала в тому, що кожен з покупців був індивідом, і на його свідомість впливали тисячі обставин зовнішнього середовища та внутрішніх переживань. Для прийняття будь-яких рішень в ситуації що склалась, менеджерам потрібно було зрозуміти, за якою ж системою досліджувати всі складові поведінки споживача і як їх можна узагальнити.

Досягнення теоретиків еволюціонували від найпростіших підходів з використанням елементарних “польових” досліджень та методів заохочення до складніших, з аналізом причинно-наслідкових зв’язків та факторів впливу, і аж до сьогоднішнього етапу – надзвичайно складного синтезу економічних, соціальних, психологічних та логістичних підходів для побудови комплексних моделей дослідження та прогнозування поведінки споживачів.

1 Теоретичні положення дослідження поведінки споживачів

1.1 Модель поведінки покупця

Споживчий ринок – окремі особи чи домогосподарства, які купують чи отримують іншим шляхом товари та послуги для особистого використання.

В минулому діячі ринку вчились розуміти своїх споживачів в процесі повсякденного торгівельного спілкування з ними. Але ріст розмірів фірм і ринків відібрав у багатьох розпорядників маркетингу можливість безпосереднього контакту зі своїми клієнтами. Управляючим доводиться все частіше вдаватись до дослідження споживачів. Вони витрачають більше, ніж будь-коли раніше, на вивчення споживачів, намагаючись вияснити, хто саме купує, як саме купує, коли саме купує, де саме купує і чому саме купує.

Основне питання: як саме реагують споживачі на різноманітні спонукаючі прийоми маркетингу, які фірма може застосувати? Фірма, яка насправді розібралась в тому, як реагують споживачі на різноманітні характеристики товару, ціни, рекламні арґументи і т. п., буде мати величезні переваги над конкурентами. Саме тому і фірми і наукові робітники витрачають так багато зусиль на дослідження залежності між спонукаючими факторами маркетингу і зустрічною реакцією споживачів. Відправною точкою всіх цих зусиль являється модель, зображена на рисунку 1.1. На ньому показано, як спонукачі фактори маркетингу та інші подразники проникають в “чорну скриньку” свідомості покупця і створюють певні відклики. На рисунку 1.1 також показано типи спонукаючих факторів та їх елементи.

Рисунок 1.1 – Модель поведінки покупця

Задачею діяча ринку є зрозуміти, що відбувається в “чорній скриньці” свідомості покупця між поступленням подразників і виявом реакції на них. Сама “чорна скринька” складається з двох частин. Перша – характеристики покупця, що чинять основний вплив на те, як людина сприймає подразники і реагує на них. Друга частина – процес прийняття рішення покупцем, від якого залежить результат [1, 182].

1.2 Характеристики покупця

Споживачі приймають рішення не в вакуумі. На покупки великий вплив чинять фактори культурного, соціального, особистого і психологічного рівнів (рис. 1.2). В більшості – це фактори, що не піддаються контролю зі сторони діяча ринку. Але їх обов’язково треба приймати до уваги.

Рисунок 1.2 – Фактори впливу на поведінку покупця [1, 185]

Фактори культурного рівня.

Найбільший і найглибший вплив на поведінку споживача завдають фактори культурного рівня.

Культура – основна першопричина, що визначає потреби та поведінку людини. Людська поведінка – річ в основному надбана. Дитина засвоює базовий набір цінностей, сприйняттів, переваг, манер і вчинків, характерний для її сім’ї і основних інститутів суспільства.

Субкультура. Будь-яка культура включає в себе більш дрібні складові, чи субкультури, які надають своїм членам можливість більш конкретного утотожнення та спілкування з собі подібними. У великих співтовариствах зустрічаються групи однієї національності, що представляють чіткі етнічні смакові пристрасті та інтереси. Окремі субкультури зі своїми специфічними вподобаннями і заборонами представляють собою релігійні групи.

Соціальний стан. Майже в кожному суспільстві існують різноманітні соціальні класи, які визначаються як порівняно стабільні групи в рамках суспільства, розміщені в хронологічному порядку, що характеризуються наявністю у їх членів подібних ціннісних уявлень, інтересів і поведінки.

Соціальним класам притаманні декілька характеристик: